Справа № 392/366/20
Провадження № 2/392/506/20
07 травня 2020 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Березія Ю.А.,
при секретарі Касьян З.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
6 травня 2020 року відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду заяву, в якій просив закрити провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору, а судові витрати віднести на рахунок позивача.
Заява мотивована тим, що 1 листопада 2019 року між сторонами було укладено шлюб; позивач і відповідач від шлюбу спільних дітей не мають.
Відповідач зазначив, що він не заперечував щодо розірвання шлюбу в порядку, визначеному ч. 1 ст. 106 СК України на не створював у цьому перешкод.
Заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод поняття "юридичного спору" є тотожним поняттю "спір про право".
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).
Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 3 травня 2018 року в справі № 404/251/17.
Як вбачається із заяви представника позивача, яка надійшла до суду 5 травня 2020 року, позивач підтримала позовну заяву в повному обсязі та просила її задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (частина 3 статті 4 ЦПК України).
Дані, які викладено в заяві позивача, спростовують твердження відповідача про відсутність предмета спору.
Оскільки спір між сторонами не врегульовано та є невизначеність у правах і обов'язках сторін, суд не вбачає підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 259, 260 ЦПК України,
ОСОБА_2 відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
суддя