Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/4309/20
09.04.2020 м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12020100070001145 від 06.04.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12020100070001145.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.04.2020 близько 04:00 години ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т. Свободи, 4-А, побачив автомобіль марки «Nissan X-Trail» білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , та підійшовши до вказаного автомобіля, де через скло побачив в багажному відділі автомобіля електричний дриль зеленого кольору марки «BOSH», вартістю 3 000 гривень, кутову шліфувальну машину зеленого кольору марки «BOSH», вартістю 1 500 гривень, рюкзак зеленого кольору бренду «Osprey Aether AG 70 LG», вартістю 6 398 гривень 80 копійок, в якому знаходилися туристичні приладдя, а саме: туристична палатка темно-зеленого кольору бренду «Msr Elixir 3», вартістю 9 327 гривень 90 копійок, два плащі жовтого кольору та синього кольору, вартістю 390 гривень кожен, дві пари захисних бахіл для туризму, вартістю 450 гривень кожна пара, дощовик бренду «Autventure», вартсітю 400 гривень. В цей момент, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття скла багажника, проник до автомобіля марки «Nissan X-Trail» білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: м. Київ, пр-т. Свободи, 4-А, звідки викравнаступні речі, а саме: електричний дриль зеленого кольору марки «BOSH», вартістю 3000 гривень, кутову шліфувальну машину зеленого кольору марки «BOSH», вартістю 1 500 гривень, рюкзак зеленого кольору бренду «Osprey Aether AG 70 LG», вартістю 6 398 гривень 80 копійок, в якому знаходилися туристичні приладдя, а саме: туристична палатка темно-зеленого кольору бренду MSR Elixir 3, вартістю 9 327 гривень 90 копійок, два плащі від дощу жовтого кольору та синього кольору, вартістю 390 гривень кожен, дві пари захисних бахіл для туризму, вартістю 450 гривень кожна пара, дощовик бренду «Autventure», вартістю 400 гривень, загальною вартістю 22 306 гривень 70 копійок, які знаходилися в багажнику вищевказаного автомобіля.
Після чого, ОСОБА_4 , разом з вказаним майном, залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму вартістю 22 306 гривень 70 копійок.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний, з огляду на обрану захисником позицію, у судовому засіданні просив обрати домашній арешт.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання, у зв'язку з наступним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України , слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 повідомлено слідчим 08.04.2020 р., його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно..
Копію клопотання з додатками отримано підозрюваним у встановлений законом строк.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі до 5 років.
З матеріалів провадження вбачається, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.
На той факт, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, підозрюваний намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)). ОСОБА_8 не одружений, а тому ставиться під сумнів наявність стабільних соціальних зв'язків у м. Києві; офіційна робота у ОСОБА_4 відсутня, що підвищує ймовірність ризику переховування.
На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує наступне. ОСОБА_4 , раніше притягувався до кримінальної відповідальності, неодноразово засуджувався, за майнові злочини, зокрема, крадіжки. Аналізуючи даний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини слід звернути увагу на позицію Суду щодо повторного скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може слугувати для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії). Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини); Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження.», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).
Більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведених вище ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України.
Обставин, які б свідчили про те, що зазначені ризики відсутні, стороною захисту не доведено.
А відтак, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує щире каяття підозрюваного у вчиненому злочені з урахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину,- від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожитковоо мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 11 (одинадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ Подільського УП ГУ НП ОСОБА_6 , прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12020100070001145, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.04.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково;
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під строком на 59 діб, взявши останнього під варту в залі суду, до 08.06.2020 року включно, та помістити його до Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України;
Розмір застави визначити у межах 11 (одинадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 23 122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем);
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали;
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві, прокурора та до суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває (м. Київ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
повністю утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими, анкетні дані яких, зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками, окрім сторони захисту та обвинувачення;
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави;
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави;
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України;
Ухвала слідчого судді діє до 08 червня 2020 року включно та підлягає негайному виконанню після її проголошення;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1