Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/983/20
Номер провадження2/711/1110/20
05 травня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
за участі секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Деревянка Віталія Тихоновича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Представник ОСОБА_1 адвокат Деревянко В.Т. звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до договору купівлі продажу житлового будинку від 26.12.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №13996 позивачу на праві власності належить житловий будинок з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 Будинок АДРЕСА_1 складається з холу допоміжною площею 29.3 кв.м., санвузлу допоміжною площею 6.7. кв.м., двох кімнат відповідно житловою площею 2.0,1 кв.м. та 12.0 кв.м. Загальна житлова площа складає 32 1 кв.м. На час укладення вказаного договору в АДРЕСА_1 були зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 з 16.11.2017 р. та її дитина ОСОБА_3 з 27.11.2017 р., які не проживають в спірному будинку більш як п'ять місяців. Його сім'я складається з чотирьох осіб, його ОСОБА_1 , дружини ОСОБА_4 та двох різностатевих неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявність зареєстрованих відповідачів у спірному будинковолодінні суттєво порушує його житлові права користування майном, адже відповідно до ст.47 ЖК УРСР норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. Згідно п. 53 Правил обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затв. Пост. Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 р. № 470 жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв.м жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею вданому населеному пункті. Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в м.Черкасах встановлений постановою виконкому обласної ради народних депутатів та президії обласної ради профспілок від 28.12.1984 р. № 396 в розмірі 8,5 кв. м на одного члена сім'ї. З урахуванням зареєстрованих відповідачів забезпеченість житловою площею спірному будинковолодінні складає 5,35 кв.м. на одну особу. ( житлова площа складає 32.1 кв.м. 4 особи його сім'ї + дві особи відповідачів = 6 осіб ; 32.1 кв.м. : 6 = 5.35 кв.м.), що значно менше середньої забезпеченості громадян житловою площею м Черкаси. Відповідач ОСОБА_2 не бажає добровільно зняти реєстрацію свого місця проживання та її дитини ОСОБА_3 мотивуючи тим, що її колишній чоловік не дає згоди на зняття реєстрації їх місця проживання.
Просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 .
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача адвокат Деревянко В.Т. звернувся до суду з заявою, підтримав заявлені вимоги і просив їх задовольнити в повному обсязі.
Від відповідачів надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Не заперечували проти задоволення позову.
Представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Не заперечували проти задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі продажу житлового будинку від 26.12.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за №13996 позивачу на праві власності належить житловий будинок з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 .
Згідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 , зазначений будинок складається з холу допоміжною площею 29.3 кв.м., санвузлу допоміжною площею 6.7. кв.м., двох кімнат відповідно житловою площею 2.0,1 кв.м. та 12.0 кв.м. Загальна житлова площа складає 32 1 кв.м.
Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Правовою позицією Верховного Суду України щодо визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням від 16 грудня 2016 року у справі № 6-709цс16 від 16.11.2016 року передбачено, що частиною першою ст. 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Частиною першою статті 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство.
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Тобто власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідачі в будинку АДРЕСА_1 не проживають, суд приходить до висновку, що останніх слід визнати такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Керуючись ст. 15, 16, 317, 319, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 71,72,150,156 ЖК України, ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній в матеріалах справи), ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній в матеріалах справи), третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлений 05.05.2020.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину
Головуючий: Н. М. Кондрацька