Справа № 2-531/2009
23 червня 2009 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого -судді Наумик О.О., при секретарі Шеіній Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,
19.02.2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
• - стягнути з ПП ОСОБА_2 вартість неякісного товару у розмірі 400 грн. та зобов'язати відповідача прийняти цей товар,
• - відшкодувати їй спричинену моральну шкоду у розмірі 500 грн.,
посилаючись на те, що 28.12.2008 р. в торговому будинку "Веста" вона придбала брюки вартістю 400 грн. (при цьому була присутня її подруга ОСОБА_3А.).
За період часу з 28.12.2008 р. по 19.01.2009 р. вона вдягала брюки три рази, після чого вона знайшла брак (діри по швах). З цією проблемою вона 20.01.2009 р. звернулася до відділу, де придбала брюки. Продавець, оглянувши брюки, повідомила їй, що це питання може вирішити лише власник товару і призначила їй зустріч 21.01.2009 р. о 10 годині.
Оскільки у визначений день вона не змогла відпроситися з роботи, вона попросила про послугу ОСОБА_4
21.01.2009 р. власник на зустріч не прийшов, а продавець через ОСОБА_4 повернула їй брюки.
Того ж дня біля 12 години лише після втручання адміністратору торгового будинку "Веста" власниця товару зустрілася з ОСОБА_4, якій повідомила, що брюки зіпсувалися внаслідок неправильного їх носіння.
Внаслідок придбання неякісного товару (брюк) вона витратила багато часу на звернення і поїздки до Торгового будинку "Веста". Під час багаторазових зустрічей з продавцем відділу ПП ОСОБА_2 вона почувала приниження і небажання вирішити проблему, що сприяло виникненню конфліктів, нервовій напрузі і привело її до тривалих (моральних) страждань. Заподіяну їй як споживачу відповідачем моральну шкоду вона оцінює в 500 грн.
Позивачка у судовому засіданні позов підтримала за наведених в позовній заяві підстав, уточнивши позовні вимоги в частині вартості неякісного товару, зазначивши, що брюки реалізовувалися за ціною 400 грн., а продані їй були за ціною 395 грн.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що він дійсно займається роздрібною торгівлею в торговому будинку "Веста". В асортименті продаваного ним товару маються різні жіночі речі, у тому числі і брюки. Аналогічний товар мається ще на декількох торговельних рядах торгового будинку "Веста" та торгового будинку "Пасаж".
В час, на який вказує позивачка, торгівлю здійснював продавець ОСОБА_5, яка працює в нього продовж чотирьох років, ознайомлена з законодавчими актами в сфері торгівлі і є гарним фахівцем у цій галузі.
Так, згідно ст. 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції, при продажі товарів зобов'язані проводити розрахунок з використанням книги обліку розрахункових операцій. Реалізовувати товар при наявності цінника на товарі.
20.01.2009 р. ОСОБА_5 повідомила йому, що приходила незнайома їй жінка, яка вимагала повернути гроші за неякісний товар - брюки. При цьому ОСОБА_5 пояснила, що не пам'ятає цю жінку та у названий нею день не продавала їй брюки. У книзі обліку розрахункових операцій, що заповнюється щодня, запису про продаж брюк, у день, вказаний позивачкою, не має.
Позивачка настояла на зустрічі з ним, і він пояснив їй, що швидше за усе вона помилилася місцем покупки речі, через що він не поверне їй гроші, тому що брюки були придбані не на його відділі. У книзі обліку відсутній запис про продаж брюк. На його вимогу пред'явити цінник, на якому завжди вказуються дані про товар, країну виробника, ціну, а так само прізвище, підпис приватного підприємця, що продав товар, позивачка відмовила.
Згідно ч.3 ст. 707 ЦК України вимоги покупця про обмін або повернення товару підлягають задоволенню, якщо товар не був у використанні, збережений його товарний вид, споживчі якості і при наявності доказів придбання товару в цього продавця.
ОСОБА_1 не надала цінник, що мається на кожній проданій речі.
Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того вимогу щодо повернення їй товару ОСОБА_1 за діючим законодавством мала заявити протягом 14 днів від дня покупки.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона заміняла свого чоловіка ОСОБА_2, який знаходився на лікуванні у лікарні № 2, коли продавець ОСОБА_5 повідомила їй, що до відділу прийшла якась жінка, яка стверджує, що купила у них брюки, які розірвалися, після чого кинула їй ці брюки.
Коли вона зустрілася з цією жінкою, то запропонувала надати брюкам товарного виду і пред'явити цінник, з якого буде видно, що ці брюки були куплені саме на їхньому відділі. За умови виконання жінкою її вимог вона запропонувала відремонтувати брюки. Жінка від її пропозиції відмовилась, наполягаючи на повернені грошей.
Відділом захисту прав споживачів їй було роз'яснено, що вимоги покупця про обмін або повернення товару підлягають задоволенню, якщо товар не був у використанні, збережений його товарний вид, споживчі якості і при наявності доказів придбання товару в цього продавця.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні дала пояснення, аналогічні поясненням позивача.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона працює продавцем ПП ОСОБА_2 у відділі торгового будинку „Веста".
21.01.2009 р. до відділу прийшла позивачка ОСОБА_1 з претензією на неякісний товар, розмовляла на підвищених тонах. Брюки були в жахливому стані, порвані по швах, витягнуті в місцях згинання колін, у шерсті, без етикеток та цінника.
Вона зателефонувала ОСОБА_6 та розповіла, що сталося.
ОСОБА_6 сказала їй, що це не їх товар, оскільки відсутні відповідні етикетки і чеки, та наказала повернула брюки.
На той час на їхньому відділі були в продажу брюки, схожої з брюками позивачки моделі.
Заслухавши сторони, свідків, дослідивши надані сторонами докази по справі, суд дістає наступних висновків:
Судом встановлено, що 28.12.2008 р. ОСОБА_1 в торговому будинку "Веста" на відділі роздрібної торгівлі одягу ПП ОСОБА_2 придбала брюки за ціну 395 грн.
20.01.2009 р. ОСОБА_1 звернулася до відділу, де придбала брюки, з вимогою повернути їй гроші за брюки внаслідок того, що вони виявилися неякісними: руйнування матеріалу у вигляді багато численних пробоїн у місцях пристрочування кокетки, карманів, по швах виробу (боковому, шву сидіння), а також на окремих ділянках полотна.
У задоволенні цієї вимоги ОСОБА_1 було відмовлено.
Суд дістає висновку про обгрунтованість вимоги позивача за наступних підстав:
Факт придбання ОСОБА_1 неякісного товару підтверджений висновком експерта Відділення в м. Горлівка Донецької торгово-промислової палати від 08.05.2009 p., згідно якого брюки мають дефекти виробничого характеру.
Також суд вважає доведеним ОСОБА_1 факт придбання нею неякісного товару саме на відділі роздрібної торгівлі одягу ПП ОСОБА_2 як підтверджений поясненнями свідка ОСОБА_4
Верховний Суд України у Постанові Пленуму "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" № 5 від 12.04.1994 р. із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 p., роз'яснив, що оскільки в системі роздрібної торгівлі договір купівлі-продажу, як правило збігається з його виконанням, на нього не поширюються вимоги щодо обов'язкової письмової форми. Тому втрата зазначених документів, недодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляють споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків (абз.2 п.п.1 п.9).
Тож суд не приймає до уваги ствердження відповідача щодо недоведеності обставин, на які посилається позивач, через надання нею відповідного товарного чеку або етикетки.
Також суд не зважає на зазначену відповідачем обставину відсутності відповідного запису про продаж брюк у "Книзі доходів і витрат фізичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування обліку та звітності" як на відсутність події купівлі-продажу позивачкою брюк на його відділі, оскільки невнесення такого запису не спростовує факту виникнення між сторонами спірних правовідносин.
За абз.4 ч.3 ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" на сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до Додатку № 1 до постанови KM України від 19.03.1994 р. № 172 "Переліку сезонних товарів, гарантійні терміни за якими обчислюються з початку відповідного сезону" гарантійний термін осінньо-зимового асортименту обчислюється з 1 жовтня.
Тож, оскільки сезон, в який ОСОБА_1 був придбаний неякісний товар, не минув, слід вважати її вимогу було висунуто продовж гарантійного строку.
Згідно ст. 8 "Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
Вимогу ОСОБА_1 про стягнення з ПП ОСОБА_2 вартості неякісного товару та зобов'язання відповідача прийняти цей товар, слід вважати вимогою розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
В цій частині позов слід задовольнити.
Підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди не має, оскільки Законом України "Про захист прав споживачів" ( ст. ст. 22 ч. 1, 4 ч. 1 п.5) відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено у випадку заподіяння її небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією. Обгрунтування моральної втрати у відповідності до передбачених вказаним Законом підстав позивачем не наведено.
За підстав ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 7, 50 грн., а також на проведення експертизи - 108 грн., про що матеріали справи містять відповідні платіжні документи, в загальній сумі 115, 50 грн.
На підставі п.4 ч. 1 ст. 708 ЦК України, ст. 7 ч.3 абз.4, ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів", керуючись ст. ст. 209, 212-215, 88 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу брюк від 28.12.2008 р. між приватним підприємцем ОСОБА_2 і ОСОБА_1.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок сплаченої за товар грошової суми 395 грн., а також понесені нею судові витрати в загальній сумі 115 грн. 50 коп.
Про апеляційне оскарження рішення може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів з для його проголошення, а також апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.