79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" квітня 2020 р. Справа №921/961/15-г/14
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Федорів Н.В.
розглянув апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехсервіс Ко" та ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.11.2015 (суддя Руденко О.В., повний текст рішення складено 11.12.2015)
у справі №921/961/15-г/14
позивач ОСОБА_2 , м. Теребовля, Тернопільська обл.
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс", м. Копичинці, Гусятинський р-н, Тернопільська обл.
за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехсервіс Ко", м. Київ
за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , с. Яблунів, Гусятинський р-н, Тернопільська обл.
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства
представники сторін в судове засідання не з'явилися.
14.09.2015 до Господарського суду Тернопільської області звернулася ОСОБА_2 із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "Адоніс" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №2 від 28.05.2006.
Позов у даній справі мотивовано тим, що при скликанні та проведенні загальних зборів учасників товариства, що відбулися 28.05.2006, відповідач порушив норми Закону України "Про господарські товариства", а саме, не повідомив позивача про проведення зборів, включив до порядку денного зборів питання, які не були зазначені в газетному оголошенні про проведення зборів, прийняв рішення без наявності кворуму, порушив вимоги Закону при зменшенні частки позивача та збільшенні частки іншого учасника, порушив вимоги Закону при виключенні з товариства учасників (в т.ч. і позивача). Окрім того, у своїй позовній заяві позивачка заявила клопотання про поновлення строку позовної давності, яке було обґрунтоване тим, що про спірне рішення відповідача їй стало відомо у травні 2015 року від іншого учасника товариства у зв'язку із порушенням провадження у справі №921/356/15-г/14.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30.11.2015 позов у даній справі задоволено.
Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд виходив із наступного:
1) матеріали справи свідчать, що станом на момент проведення спірних загальних зборів позивачка була учасником товариства. При цьому, суд відхилив доводи відповідача пов'язані із недосягненням позивачкою повноліття на час створення товариства, оскільки ця обставина не позбавляла права уповноважених осіб вчиняти від її імені та в її інтересах юридично значимі дії;
2) попри те, що у законодавстві та установчих документах відповідача не визначено конкретного способу повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів учасників, суд зазначив, що наведене не звільняє товариство від обов'язку довести необхідну інформацію до кожного із учасників персонально для надання їм можливості в повній мірі реалізувати визначені законом правомочності. З огляду на це, суд дійшов висновку, що публікація оголошення у газеті "Голос України" від 26.04.2006 за №76 не дає підстав для висновку про те, що позивачка була належним чином проінформована про проведення загальних зборів учасників товариства, запланованих на 28.05.2006;
3) суд погодився із доводами позивачки про відсутність кворуму при проведенні спірних зборів учасників господарського товариства з огляду на вказівки ст.60 Закону України "Про господарські товариства". При цьому, було відхилено посилання відповідача на те, що при визначенні кворуму на спірних зборах учасників не враховувались померлі особи (41 чол.), оскільки відповідно до даних протоколу №2 від 28.05.2006, перед проведенням зборів було визначено як загальну кількість засновників товариства (з урахуванням померлих), так і кількість присутніх осіб;
4) стосовно клопотання позивачки про поновлення строку позовної давності, суд зазначив, що з матеріалів справи та пояснень позивачки випливає що про оспорюване рішення загальних зборів їй стало відомо 20.05.2015, що свідчить про те, що позов у даній справі був поданий в межах позовної давності, а відтак немає підстав для відновлення даного процесуального строку.
Дане рішення оскаржили в апеляційному порядку відповідач (а.с. 19-23, т.2), а також ТзОВ "Промтехсервіс Ко" (а.с. 67-72, т.2) та ОСОБА_1 (а.с. 114-119, т.2).
Апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження Львівського апеляційного господарського суду на підставі ухвали від 15.01.2016, а апеляційні скарги ТзОВ "Промтехсервіс Ко" та ОСОБА_1 - на підставі ухвали від 18.08.2016.
ТзОВ "Адоніс" у своїй апеляційній скарзі зазначило про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначив наступне:
1) позивачка не надала суду доказів, з яких би вбачалося, що вона є власником (учасником) ТзОВ «Адоніс», зокрема, статуту, установчого договору, протоколу зборів, протоколу реєстрації учасників установчих зборів, акту передачі до статутного фонду майна - приватизаційного сертифікату чи даних про те, що вона передала до статутного фонду будь-яке належне їй майно. Додатковим підтвердженням того, що позивачка не могла бути учасницею товариства є той факт, що 18 січня 1994 року їй було лише 9 років, а чинним на той час законодавством не було передбачено права участі малолітньої особи в господарських товариствах та права самостійного вчинення нею будь-яких юридично значимих дій, зокрема із передачі належної їй частки майна від приватизації цілісного майнового комплексу до статуту товариства; позивачкою не надано доказів про те, що її батьки надавали дозвіл на участь неповнолітньої дитини в ТзОВ «Адоніс» та передачу нею майна до статутного фонду товариства.
2) з наявного статуту товариства від 18.01.1994 та наявних даних в реєстраційній службі Гусятинського району неможливо встановити перелік учасників товариства, їх майновий внесок та порядок утворення статутного фонду, відсутня також інформація про фактичну передачу його учасниками належного їм майна до статутного фонду. Тому на даний час відсутні фактичні докази того, хто взагалі був учасником ТзОВ «Адоніс» станом на день його утворення в 1994 році. Реєстраційна картка про внесення даних до реєстру юридичних осіб, подана директором ТзОВ «Адоніс» 05.12.2005, в якій зазначені певні особи учасниками товариства, не відповідає фактичним обставинам та даним про склад учасників, оскільки ці дані нічим не підтверджені, а тому реєстратор, прийнявши відповідні дані та не знайшовши їм документального підтвердження, не вніс цих даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить витяг з цього реєстру сформований станом на 28.05.2006;
3) оскільки законом не передбачено, що повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів учасників здійснюється шляхом їх особистого повідомлення, то відповідач, оприлюднюючи відповідне повідомлення в газеті «Голос України», не порушував вимог закону щодо порядку скликання загальних зборів;
4) на спірні збори 28.05.2006 з'явилися 457 учасників товариства, які надали документи, в яких визначено, що вони є учасниками товариства, а також з'явилися родичі осіб, які померли та були учасниками товариства, та надали відповідні документи, зокрема і свідоцтва про смерть цих учасників в кількості 41 осіб. З огляду на положення п.2 ст. 1219 ЦК України, цивільна правоздатність, зокрема і право на участь в управлінні товариством та інші корпоративні права, 41 особи припинилися в момент смерті вказаних осіб, у зв'язку з чим особи, які померли, не могли бути враховані при проведенні зборів для розрахунку кворуму. Отже, на день проведення спірних зборів фактична кількість учасників становила 749 чоловік (790 мінус 41). Для проведення загальних зборів та наявності кворуму (60 %) станом на 28.05.2006 необхідною була участь 450 учасників ((749/100x60%)+1). На зборах були присутні 457 учасників товариства, а отже кворум був достатнім для прийняття рішень з будь-яких питань.
ТзОВ "Промтехсервіс Ко" та ОСОБА_1 у своїх апеляційних скаргах також зазначили про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просили його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити з підстав, аналогічних до тих, що зазначені в апеляційній скарзі відповідача.
У своїх апеляційних скаргах ТзОВ "Промтехсервіс Ко" та ОСОБА_1 навели доводи щодо порушення оскаржуваним рішенням суду першої інстанції їхніх корпоративних прав, оцінку яким надано Західним апеляційним господарським судом в ухвалі від 29.04.2020, якою вказаних осіб залучено до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Позивачка не подала відзиву на жодну із апеляційних скарг у даній справі.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 провадження у даній справі було зупинено до завершення розгляду адміністративної справи №819/33/16, предметом якої є зобов'язання державного реєстратора відділу державної реєстрації Гусятинської районної державної адміністрації внести відомості про учасників (засновників) ТзОВ «Адоніс» у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до поданих реєстраційних карток за підписом директора ТзОВ «Адоніс» ОСОБА_3
В ухвалі зазначено про те, що постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року позов у вказаній адміністративній справі було задоволено, однак ця постанова оскаржена до Львівського адміністративного господарського суду.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 провадження у справі було поновлено та зобов'язано сторін надати відомості про результати вирішення спору у адміністративній справі №819/33/16.
Ухвалою суду від 25.04.2018 провадження у даній справі було повторно зупинено до завершення розгляду адміністративної справи №819/33/16. В ухвалі суд послався на те, що у Вищому адміністративному суд України відкрито касаційне провадження з оскарження ухвали Львівського адміністративного господарського суду від 13.12.2016 у справі №819/33/16, яке ще триває.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 справу №921/961/15-г/14 було прийнято до провадження Західного апеляційного господарського суду у зв'язку із ліквідацією Львівського апеляційного господарського суду, а також зобов'язано сторін надати інформацію щодо завершення розгляду адміністративної справи №819/33/16.
05.11.2018 від позивачки до суду надійшла інформація про те, що станом на 01.11.2018 судовий розгляд адміністративної справи №819/33/16 не відбувся.
13.02.2019 позивачка долучила до матеріалів справи копію постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі №819/33/16, якою було скасовано ухвалу Львівського адміністративного господарського суду від 13.12.2016 у вказаній справі, а саму справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Листом від 12.08.2019 Західний апеляційний господарський суд витребовував від сторін інформацію щодо результатів розгляду адміністративної справи №819/33/16, однак не отримав відповіді від жодної із сторін.
Ухвалою суду від 11.02.2020 апеляційне провадження у даній справі було поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.03.2020 у зв'язку з тим, що за результатами самостійного пошуку інформації у Єдиному державному реєстрі судових рішень суд встановив, що 22.05.2019 Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову у справі №819/33/16, якою провадження у адміністративній справі було закрито.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у касаційному порядку.
27.02.2020 до суду надійшло клопотання від ТзОВ «Промтехсервіс Ко» про повторне зупинення провадження у даній справі. Вказане клопотання мотивоване тим, що справа №819/33/16 досі перебуває у провадженні Верховного Суду, а постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 хоча й прийнята за участю тих же сторін, проте за іншим позовом, що не стосується справи №819/33/16.
Розглянувши клопотання ТзОВ «Промтехсервіс Ко», колегія суддів дійшла висновку про його безпідставність, оскільки постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 містить покликання на справу №819/33/16 (а.с. 178-181, т.2), а постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 (а.с. 195-198, т.2) хоча й містить у вступній частині покликання на справу №857/2590/10, однак зі змісту самої постанови, а також її резолютивної частини вбачається, що вона стосується саме справи №819/33/16.
У зв'язку з тим, що 05.03.2020 розгляд справи не відбувся через непрацездатаність одного із суддів - членів судової колегії, ухвалою суду від 13.03.2020 розгляд справи було призначено на 26.03.2020.
Через запровадження на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ухвалою суду від 20.03.2020 розгляд справи було відкладено на 29.04.2020. Від позивача також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване цією ж підставою (вх. №01-04/1876/20 від 25.03.2020).
В ухвалі від 20.03.2020 судом було проінформовано представників сторін про можливість подання будь-яких пояснень на електронну адресу суду inbox@wag.court.gov.ua.
В судове засідання 29.04.2020 сторони не з'явилися.
З огляду на наведені обставини, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційних скарг у даній справі по суті, колегія суддів вважає, що їх розгляд можливо здійснити без представників сторін. При цьому, колегія суддів враховує наступне:
1) ухвалами суду від 11.02.2020, 13.03.2020 та 20.03.2020 явка сторін була визнана необов'язковою;
2) до суду не надходило клопотань про відкладення судового засідання, призначеного на 29.04.2020 чи про проведення засідань у даній справі в режимі відеоконференції.
3) позиції усіх учасників даного судового процесу викладені у письмових документах, які були подані до суду першої інстанції та судів апеляційної інстанції; вказані матеріали суд вважає достатніми для розгляду апеляційних скарг; сторонами не подано суду нових доказів чи доводів, які би потребували розгляду їх безпосередньо в судовому засіданні;
4) апеляційні скарги у даній справі перебувають у провадженні суду апеляційної інстанції з 2016 року і в суду немає вагомих підстав для подальшого відкладення їх розгляду;
5) дане судове засідання відбувається під час карантину, оголошеного Кабінетом Міністрів України, без участі жодної зі сторін, що, на думку суду, не порушує права жодної сторін на доведення перед судом власної позиції та на спростування позицій інших сторін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс» було зареєстроване 21.01.1994, тобто, до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а відповідні відомості про товариство було внесено у Реєстр 10.01.2006.
Станом на 28.05.2006 у Реєстрі містилися, зокрема, наступні відомості про товариство:
- перелік учасників юридичної особи - «інші учасники, розмір внеску до статутного фонду - 11847,23 грн.»;
- дані про розмір статутного капіталу та про дату закінчення його формування - « 11847,23 грн.»;
- прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи - «ОСОБА_3 - підписант, керівник».
В матеріалах даної справи наявний статут товариства в редакції 1994 року, який був чинний станом на 28.05.2006.
Відповідно до статуту, ТзОВ "Адоніс" було засновано згідно з рішенням засновників від 18 січня 1994 року №1, шляхом викупу орендного підприємства «Копичинський завод гумових іграшок» (п.1.1).
Статутний фонд товариства становить один мільярд сто вісімдесят чотири мільйони сімсот двадцять три тисячі карбованців і формується за рахунок вкладів учасників товариства (майнових приватизаційних сертифікатів) (п.5.4). Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (п.5.6).
В матеріалах справи відсутній перелік учасників ТзОВ "Адоніс" станом на момент його створення у 1994 році. Відповідачем такий перелік не наданий, а сам відповідач, обґрунтовуючи свою позицію під час розгляду спору у даній справі, покликається на його відсутність.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції у своєму рішенні обґрунтовано та справедливо зазначив, що усі відомості з приводу складу учасників товариства та формування статутного капіталу товариства повинні знаходитись у юридичної особи та у її реєстраційній справі, а не в учасника господарського товариства, як помилково зазначає відповідач. Натомість, заперечуючи право участі позивачки у ТзОВ «Адоніс», останнє не покликається на жоден доказ, а лише ставить під сумнів докази, наведені позивачкою.
Висновок про те, що позивачка станом на 28.05.2006 була учасником ТзОВ «Адоніс» колегія суддів робить із сукупності наступних доказів:
1) оспорюваного у даній справі протоколу №2 від 28.05.2006 загальних зборів учасників ТзОВ "Адоніс" з якого вбачається, що зі складу учасників товариства було виключено ОСОБА_5 . Тобто, в самому оспорюваному протоколі було зафіксовано, що ОСОБА_5 стоном на день проведення зборів була учасником товариства;
2) свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 НОМЕР_2 , з якого вбачається, що 08.05.2008 було зареєстровано шлюб ОСОБА_5 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області) із її чоловіком, після чого вона змінила прізвище на ОСОБА_6 ;
3) реєстраційної картки ТзОВ «Адоніс», датованої 05.12.2005 та підписаної директором товариства ОСОБА_3 у якій серед учасників товариства зазначено ОСОБА_5 із розміром сплаченого внеску до статутного фонду 0,0105 тис. грн., ідентифікаційний код якої ( НОМЕР_3 ) співпадає із кодом позивачки у даній справі. Вказана реєстраційна картка була долучена до матеріалів даної справи на підставі реєстраційної справи ТзОВ «Адоніс», наданої державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Гусятинського районного управління юстиції. З наданих реєстратором документів вбачається, що саме на підставі реєстраційної картки від 05.12.2002 він вніс 10.01.2006 відомості про вказане товариство до Єдиного державного реєстру;
4) приватизаційних документів орендного підприємства «Копичинський завод гумових іграшок», з яких вбачається, що викуп товариства здійснювався не лише за рахунок коштів його працівників, але й членів їхніх сімей. Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 23.12.1993, що був укладений між Фондом державного майна України в особі начальника РВ ФДМУ по Тернопільській області та організацією орендарів орендного підприємства «Копичинський завод гумових іграшок» було здійснено викуп орендного підприємства «Копичинський завод гумових іграшок». У вказаному договорі, зокрема, визначено ціну продажу в розмірі 1184723 тис.крб., яка вноситься на підставі цього договору та приватизаційних доручень (п.2.2). У договорі також зазначено про те, що передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 10-ти денний строк після повної оплати ціни продажу об'єкта приватизації (п.3.1).
У пункті 5.5 плану приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Копичинський завод гумових іграшок», затвердженому начальником РВ ФДМУ по Тернопільській області 22.12.1993, міститься розшифрування вищевказаної суми в розмірі 1184723 тис.крб., з яких: 757373 тис. крб. - кошти організації орендарів Копичинського заводу гумових іграшок (вносяться на підставі грошових коштів та на підставі майнових сертифікатів); 210000 тис. крб. - кошти колишніх працівників заводу (пенсіонерів) (вносяться лише на підставі майнових сертифікатів); 217350 тис. крб. - кошти працівників бюджетних установ та організацій, члени сімей працівників заводу (вносяться лише на підставі майнових сертифікатів). Вказане свідчить, що покликання відповідача на малолітній вік позивачки є недостатньо обґрунтованими та не спростовують можливості її участі у товаристві на підставі відповідного приватизаційного майнового сертифікату, як це було передбачено приватизаційними документами товариства.
При цьому суд відхиляє покликання скаржника на ст. 14 Цивільного кодексу Української РСР 1962 року, оскільки правовідносини у сфері приватизації врегульовувалися Законом України «Про приватизаційні папери», який носив спеціальний характер та відповідно до якого право на одержання у власність приватизаційних паперів було надано громадянам України незалежно від їх віку і передбачено, що інтереси недієздатних та обмежено дієздатних власників приватизаційних паперів представляють відповідно до законодавства України законні представники, опікуни і піклувальники.
Отже, судом першої інстанції було вірно зазначено, що неповноліття ОСОБА_5 на час створення господарського товариства не позбавляло права уповноважених осіб (зокрема, її батьків) вчиняти від її імені та в її інтересах юридично значимі дії.
З огляду на вищенаведене в сукупності колегія суддів вважає також безпідставними покликання відповідача на недоведеність факту внесення позивачкою своєї частки до статного капіталу товариства, оскільки: а) наведеною вище сукупністю доказів підтверджується факт участі позивачки у товаристві, чого є достатньо для подальшого дослідження факту порушення її корпоративних прав оспорюваним рішенням загальних зборів; б) твердження відповідача про невнесення позивачкою частки до статного капіталу ґрунтується лише на його безпідставних припущеннях; при цьому саме ТзОВ «Адоніс» як відповідач є тією особою, яка володіє усією повнотою відомостей про учасників товариства та інші питання, пов'язані із управлінням товариством, однак, як було зазначено вище, відповідач не надав жодного доказу в розумінні ст. 73 ГПК України, який би спростовував відповідні доводи позивачки. Крім того, зважаючи на положення договору купівлі-продажу державного майна від 23.12.1993, плану приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Копичинський завод гумових іграшок», того факту, що 18.01.1994 установчими зборами ТзОВ «Адоніс» було затверджено статут товариства, а 21.01.1994 здійснено державну реєстрацію цього товариства, а також того факту, що в реєстраційній картці товариства зазначено, що розмір сплаченого внеску ОСОБА_5 до статутного фонду становить 0,0105 тис. грн. (що відповідає номіналу приватизаційного майнового сертифікату у карбованцях), колегія суддів не має підстав вважати, що відповідні доводи скаржника носять вірогідний характер в розумінні ст. 79 ГПК України.
Як було зазначено вище, предметом спору у даній справі є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом №2 від 28.05.2006.
У вказаному протоколі зазначено, що загальна кількість засновників товариства становить 790 чоловік, а присутні на зборах - 457 чоловік.
Присутніми на зборах зазначено також голову обкому профспілки ОСОБА_7 та представників ТзОВ «Промтехсервіс Ко» - генерального директора ОСОБА_8, технічного директора ОСОБА_9 та юриста ОСОБА_10 .
Зі змісту даного протоколу вбачається, що на порядок денний цих зборів були винесені наступні питання:
1) про обрання голови та секретаря зборів, внесення до порядку денного питань щодо звіту директора товариства за 2005 рік та перерозподіл часток у статутному фонді товариства;
2) подальша участь учасників (засновників) ТзОВ "Адоніс" в діяльності ТзОВ "Адоніс", вихід, виключення учасників (засновників) з ТзОВ "Адоніс";
3) включення до учасників (засновників) ТзОВ "Адоніс" юридичної особи ТзОВ "Промтехсервіс Ко" для виконання цілей та мети ТзОВ "Адоніс" шляхом відновлення фінансової та виробничої спроможності та, у зв'язку з цим, збільшення статутного фонду ТзОВ "Адоніс";
4) затвердження нової редакції статуту товариства;
5) обрання ревізійної комісії товариства.
За результатами відкритого голосування присутніми учасниками товариства одноголосно було ухвалено наступні рішення:
1) головою зборів обрати ОСОБА_11 строком на один рік; секретарем зборів обрати ОСОБА_12 строком на один рік; внести до порядку денного питання №2 щодо звіту директора товариства за 2005 рік та №3 про перерозподіл часток у статутному фонді товариства;
2) взяти до уваги звіт директора товариства ОСОБА_3 за 2005 рік та про проведення незалежної аудиторської перевірки товариства та проведення експертної оцінки наявного майна товариства;
3) у зв'язку із тим, що при організації ТзОВ "Адоніс" в 1994 році статутний фонд товариства було створено шляхом внесення учасниками коштів, а саме приватизаційних сертифікатів на суму 8295 грн., а суму 3552,23 грн. було внесено до статутного фонду самим підприємством, є необхідність розподілити цю суму між усіма учасниками товариства у рівних частках наступним чином: 3552,23 грн. / 790 учасників = 4 грн. 49 коп., таким чином, частка кожного учасника становить 14 грн. 99 коп. (10,50 грн. + 4,49 грн. = 14 грн. 99 коп.);
4) вивести зі складу учасників (засновників) товариства осіб, які зазначені у додатку №1 та №2 (свідоцтва про смерть). Залишити в товаристві 457 осіб, які з'явилися на збори із загальним внеском до статутного фонду 6850,43 грн. (457 х 14,99 грн.). Рішення з четвертого питання порядку денного було обґрунтовано тим, що виключенню з товариства згідно додатку №1 підлягають учасники, які не з'явилися та не повідомили причини своєї неявки на загальні збори, які проводилися 04.09.2005, 23.10.2005, 28.05.2006 та тим самим не виконали без поважних причин своїх обов'язків як учасники товариства та перешкоджали досягненню цілей товариства. Беручи до уваги те, що на загальних зборах не було надано належних документів - нащадків померлих засновників не приймати до товариства;
5) з метою відновлення фінансово-господарської спроможності, відновлення виробничого циклу, з метою отримання доходів, погашення боргів та досягнення товариством своїх цілей та отримання ним прибутку, тощо, ввести до складу засновників товариства ТзОВ "Промтехсервіс Ко" з внесенням ним до статутного фонду 28149,57 грн. у вигляді грошового внеску, що становить 80,42% від загальної частки у статутному фонді ТзОВ "Адоніс" та відповідною кількістю голосів; прийняти до відома зобов'язання ТзОВ "Промтехсервіс Ко" протягом 12 місяців з дня реєстрації змін до статуту передати для використання для відновлення виробничої діяльності технологічне обладнання та устаткування вартістю 1900000 грн. У зв'язку з тим, що ТзОВ "Промтехсервіс Ко" володіє 80,42% голосів, то 457 осіб, що залишаються учасниками ТзОВ "Адоніс", які володіють рівними внесками до статутного фонду по 14,99 грн., встановити, що кожен з учасників володіє по 0,04% голосів (тобто, 6850,43 грн. становлять 19,58% / 457 чол. = 0,04%);
6) затвердити нову редакцію статуту ТзОВ "Адоніс", у якій викласти усі зміни;
7) обрати ревізійну комісію ТзОВ "Адоніс" у визначеному складі з трьох чоловік.
У протоколі зазначено, що його невід'ємною частиною є додаток №1 - список осіб, які виключені з ТзОВ "Адоніс" та додаток №2 - список засновників (учасників), які вибули з товариства у зв'язку із смертю.
Протокол підписаний головою та секретарем зборів та містить відбиток печатки підприємства.
У додатку №1 до протоколу міститься список із 292 осіб, які були виключені з товариства, серед яких і ОСОБА_5 (№192).
У додатку №2 до протоколу міститься список 41 особи, які вибули із товариства у зв'язку із смертю.
Обидва додатки підписані головою і секретарем зборів. З наявних в матеріалах справи копій вбачається, що оригінали вказаних додатків також є прошитими та скріпленими засвідчуваними написами за підписами голови та секретаря зборів.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення учасників про проведення спірних загальних зборів було здійснено шляхом оприлюднення в газеті «Голос України» від 26.04.2006 за №76 (3826) оголошення про проведення зборів. У вказаному оголошенні зазначено дату та час проведення зборів (28.05.2006, 13:30 год.), місце проведення зборів (Будинок культури с. Копичинці), порядок денний (відповідає початковому порядку денному, що зазначений у протоколі №2 від 28.05.2006) та вказівку про обов'язковість явки учасників на вказані збори.
Персонального повідомлення учасників ТзОВ «Адоніс» про спірні збори не проводилося.
При оцінці спірних правовідносин суд застосовує статут товариства в редакції 1994 року та законодавство, чинне на період ухвалення спірного рішення загальних зборів учасників товариства, зокрема, відповідні норми ЦК та ГК України, а також Закону України «Про господарські товариства».
Відповідно до ст.61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що голова зборів товариства організовує ведення протоколу.
Статутом ТзОВ «Адоніс» також передбачено загальні положення щодо загальних зборів учасників товариства. Так, п.8.1 статуту передбачено, що вищим органом товариства є збори учасників, в яких беруть участь учасники або призначені ними представники. Пунктом 8.2 статуту передбачено, що кількість голосів кожного з учасників на зборах товариства визначається пропорційно розміру частки учасника у статутному фонді відповідно до квоти 1 голос = 1050000 карбованців (вартість приватизаційного майнового сертифікату на час створення товариства).
Відповідно до п.8.6 статуту, збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють в сукупності більш як 50-ма відсотками голосів. Рішення приймаються простою більшістю голосів. Відповідно до п.8.10 статуту, збори учасників вправі приймати рішення тільки щодо питань порядку денного. З останнім учасники повинні бути ознайомлені за 3 дні до початку зборів.
Водночас, статутом ТзОВ "Адоніс" не врегульовано процедуру скликання та проведення зборів учасників, в т.ч. порядку повідомлення учасників про проведення загальних зборів.
Враховуючи загальні засади цивільного законодавства, визначені у ст. 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно наголосив, що товариство повинне забезпечити належне повідомлення його учасників про проведення загальних зборів для надання можливості останнім реалізувати належні їм корпоративні права.
Таким чином, незважаючи на те, що законодавство та статут товариства дає можливість ініціатору проведення загальних зборів самостійно обирати спосіб, яким будуть проінформовані заінтересовані особи про них, однак наведене не звільняє його від обов'язку довести дану інформацію до кожного із учасників персонально, для надання їм можливості в повній мірі реалізувати визначені законом правомочності.
Такий підхід також випливає зі схожих положень Закону України «Про господарські товариства» щодо порядку скликання загальних зборів акціонерів, де, попри обов'язковість публікації у засобах масової інформації передбачено також необхідність персонального повідомлення акціонерів (ч.1 ст. 43 Закону).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 2.24 постанови пленуму Вищого господарського суду № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», порядок скликання загальних зборів учасників товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю регулюється приписами частини п'ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами цих товариств. На відносини, пов'язані із скликанням зборів учасників товариств з обмеженою та додатковою, положення, що регулюють порядок скликання загальних зборів акціонерів, у тому числі розміщення повідомлення про скликання зборів у засобах масової інформації, не поширюються.
Таким чином, колегія суддів вважає, що спосіб інформування учасників, який був обраний товариством (публікація оголошення у газеті "Голос України") не свідчить про те, що позивачка у даній справі була повідомлена належним чином про проведення загальних зборів господарського товариства 28.05.2006.
Як вбачається зі змісту спірного протоколу №2 від 28.05.2006, на вказаних загальних зборах учасників позивачку, а також інших 292 учасників було виключено з ТзОВ «Адоніс».
Вказане рішення мотивоване лише тим, що позивачка та інші особи не з'явилися на загальні збори учасників, які відбулися 04.09.2005, 23.10.2005 та 28.05.2006 та не повідомили причин своєї неявки.
Відповідно до статті 64 Закону України «Про господарські товариства», учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.
Пунктом 4.8. статуту товариства встановлено, що учасник товариства, який без поважних причин не виконує своїх обов'язків щодо товариства або своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства, перешкоджає роботі, створює нездоровий морально-психологічний клімат, може бути виключений з товариства з поверненням йому частки його внеску до статутного фонду.
Відповідно до роз'яснень, що наведені у п. 29 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.
Із наведеного вбачається, що як законом, так і статутом товариства, підставами для виключення учасника зі складу останнього визначено систематичне невиконання (неналежне виконання) статутних обов'язків та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.
Так, законодавством чітко визначені обов'язки, які покладаються на учасника товариства. Зокрема, ст.11 Закону таку особу зобов'язано: додержуватись установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами. Аналогічні за змістом обов'язки покладено на учасника статутом ТзОВ "Адоніс".
Як вбачається із спірного рішення, підставою для виключення позивача зі складу учасників господарюючого суб'єкта зазначено систематичну неявку без поважних причин на загальні збори учасників товариства, що у свою чергу, унеможливлює останнім досягненню статутних цілей та мети.
В той же час, ані нормами чинного на дату прийняття спірного рішення законодавства, що регламентує дані правовідносини, ані статутом товариства, обов'язку учасника приймати участь у загальних зборах товариства, не передбачено. Більше того, участь у вказаних зборах та голосування на них є правом, а не обов'язком особи, яким остання розпоряджається на власний розсуд. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Зважаючи на велику кількість учасників товариства станом на 28.05.2006 (790 осіб), розміри їх часток (що становили приблизно 0,12% від розміру статутного капіталу), колегія суддів не вбачає, що дії позивачки могли мати наслідком будь-яке перешкоджання досягненню цілей товариства. Крім того, як було зазначено вище, неявка позивачки на збори 28.05.2006 відбулася при неналенжному її повідомленні про проведення таких зборів. Наведені у рішенні загальних зборів підстави для виключення позивачки зі складу учасників не можуть вважатися тими виключними обставинами, з якими пов'язує їх Закон України "Про господарські товариства".
Дослідивши питання, пов'язані із кворумом на загальних зборах учасників ТзОВ «Адоніс» 28.05.2006, колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції про його відсутність.
Так, кворум повинен визначатися з огляду на статтю 60 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до якої загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. Положення п.8.6 статуту ТзОВ "Адоніс", які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму (більше 50%), є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню.
З огляду на положення ч.5 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та статті 8 ЦК України (аналогія закону) до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику. Отже, у такому разі під час встановлення правомочності загальних зборів учасників слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму.
У додатку №2 до протоколу загальних зборів наведено перелік із сорока одного учасника, які станом на 28.05.2006 померли. Згідно цього ж протоколу, загальна кількість учасників ТзОВ "Адоніс" становить 790 чоловік, а присутніми на зазначених зборах були 457 осіб.
Таким чином, під час встановлення правомочності спірних загальних зборів учасників, слід було виходити із загальної кількості учасників 749 чоловік, які становлять у сукупності 100 % голосів. Із врахуванням того, що на зборах були присутні 457 учасників, колегія суддів зазначає про наявність кворуму у розмірі 61%. Однак, вказана обставина не впливає на правильність вирішення даного спору судом першої інстанції.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Встановлена ст.167 ГК України правомочність учасника на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.2.12, 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду № 4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» та п. 21 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства та положення статуту товариства, встановивши, що позивачка, яка є власником частки у статутному капіталі товариства, не була належним чином повідомлена про проведення загальних зборів учасників товариства, а також була безпідставно виключена зі складу учасників товариства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийняте 28.05.2006 на загальних зборах учасників товариства рішення суттєво порушує корпоративні права позивача на участь у товаристві та участь в управлінні товариством.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.11.2015 у справі №921/961/15-г/14 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехсервіс Ко" та ОСОБА_1 - без задоволення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.
Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області.
Повний текст постанови складено 12.05.2020.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік