Справа № 487/2328/20
Провадження № 1-кс/487/2961/20
06.05.2020 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 14.04.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020120000000074 за ч. 3 ст. 369-2, 366-1 КК України про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_6 ,-
Слідчий Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_7 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 14.04.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020120000000074 за ч. 3 ст. 369-2, 366-1 КК України про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 30.04.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив умисний тяжкий корупційний злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2КК України, а перебування його на посаді заступника начальника Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області сприяло злочину, у вчиненні якого він підозрюється. Разом з тим, злочин в якому підозрюється ОСОБА_6 , згідно підозри стався з використанням ним посади та службового становища, втому числі посади, якої він займав раніше. Відповідно до примітки до ст. 45 КК України - ст. 369-2 КК України є корупційним злочином. Згідно ч. 2 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Сенс безумовного відсторонення таких осіб, зокрема, працівників правоохоронних органів, пов'язаний з тим, що подальше перебування їх на посадах під час досудового розслідування, може сприяти зміцненню їх авторитету, утворенню у оточуючих оманливого уявлення щодо стану та перспектив цього розслідування, що в свою чергу утворювати передумови для здійснення незаконних дій щодо впливу на свідків або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Приймаючи до уваги характер злочину у якому підозрюється ОСОБА_6 , відсторонення від посади є ефективним, адекватним та стримуючим заходом та не суперечить вимогам ч. 1 ст. 19 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173), чч.2,6 ст. 30 Конвенції ООН проти корупції (ратифіковані Україною 18 жовтня 2006 року). Так, в обґрунтування вищевказаних обставин орган досудового розслідування вважає, що перебуваючи на посаді ОСОБА_6 за допомогою зв'язків здобутих під час проходження служби в органах ГУНП в Кіровоградській області, може самостійно або із залученням колег переслідувати свідків, які ще не допитані з метою схилення останніх до зміни показань у кримінальному провадженні та спотворення доказів. З урахуванням викладеного, слідчий просив тимчасово відсторонити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади заступника начальника Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області, на два місяці.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання; зазначили про його невмотивованість, а також про: недоведеність обставин, передбачених ст. 157 КПК України; необґрунтованість підозри та не доведеність ризиків; вручення підозри ОСОБА_6 без достатніх на це підстав; наявність об'єктивних сумнівів щодо обставин скоєння злочину; відсутність підстав для врахування показів свідка ОСОБА_8 та даних протоколу обшуку; не наведення достатніх та аргументованих обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного сприяло вчиненню кримінального правопорушення; відсутність викладу обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні проти відсторонення його від посади на два місяці не заперечував.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, у тому числі, є: відсторонення від посади.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Виходячи з цього, будь-які обмеження щодо реалізації вказаного права, у тому числі відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинні мати обмежений, тимчасовий характер, здійснюватись виключно з підстав та в порядку, передбачених КПК України.
Згідно примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбаченийст. 369-2 КК України, вважається корупційним.
Відповідно до ч.5 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Вказаний порядок визначено главою 14 «Відсторонення від посади» розділу ІІ КПК України.
Згідно ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
За змістом ст. 155 КПК України, у клопотанні прокурора, слідчого за погодженням з прокурором, про відсторонення особи від посади зазначаються, у тому числі, виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст. 157 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб (ч. 2 ст. 157 КПК України).
За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади; 2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади; 3) строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців; 4) порядок виконання ухвали. (ч. 3 ст. 157 КПК України).
Судом встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєвіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020120000000074 від 14.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, 366-1 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокуратурою Кіровоградської області.
07.04.2017 наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 № 70 о/с на посаду заступника начальника Голованівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області призначено підполковника поліції ОСОБА_6 .
Відповідно до статей 3, 8, 19, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно вимог статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ст.ст. 2, 23, 59 Закону України «Про Національну поліцію», завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, та інші.
Згідно ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Також, відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
У відповідності до вимог п.п.3 п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», на працівників Національної поліції поширюється дія вказаного закону.
Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Згідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, заступник начальника Голованівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 постійно виконує функції представника влади, тобто є службовою особою правоохоронного органу, уповноваженою на виконання функцій держави.
Проте, в порушення зазначених вище вимог законодавства ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника начальника Голованівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, вчинив корупційний злочин за наступних обставин.
14.04.2020 близько 11:00 год. ОСОБА_6 , усвідомлюючи свої неправомірні дії, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, біля приміщення адміністративної будівлі Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Соборна, 23, зустрівся із раніше йому знайомим ОСОБА_8 , де в розмові повідомивши, що йому знайомі службові особи, які уповноважені на виконання функцій держави у вигляді видачі сертифікатів про закінчення водійських курсів та водійських посвідчень з категоріями «С» та «С1», надав останньому пропозицію надати йому неправомірну вигоду за вплив на таких осіб, розмір якої він повідомить в подальшому. Одночасно з цим ОСОБА_6 діючи умисне, маючи на меті створення умов, за яких ОСОБА_8 буде вимушений надати йому неправомірну вигоду щоб запобігти шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів щодо отримання посвідчення водія категорії «С» та «С1», зазначив, що він самостійно не зможе пройти навчання на водійських курсах та здати екзамени у відповідному сервісному центрі МВС України.
Того ж дня близько 13:30 год., продовжуючи свої злочинні дії, в ході телефонної розмови ОСОБА_6 , маючи злочинний намір на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішень особами уповноваженими на виконання функцій держави, повідомив останньому, що для отримання документів про закінчення водійських курсів, він повинен передати йому грошові кошти у сумі 6750 грн. Отримавши вимогу ОСОБА_6 в телефонному режимі про надання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 помилково для себе зрозумів, що її сума сягає не 6750 грн., а 6500 грн. Так само ОСОБА_6 діючи умисне, маючи на меті створення умов, за яких ОСОБА_8 буде вимушений надати йому неправомірну вигоду щоб запобігти шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів щодо отримання посвідчення водія категорії «С» та «С1», зазначив, що він має йому надати грошові кошти саме в цей день.
Сприймаючи ОСОБА_6 як службову особу правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище та обізнана з реальним станом видачі громадянам посвідчень водія, бажаючи отримати посвідчення водія категорій «С», «С1», ОСОБА_8 був вимушений погодитись на незаконні вимоги ОСОБА_6 про передачу йому неправомірної вигоди.
Надалі, 17.04.2020 близько 13:30 ОСОБА_6 перебуваючи у своєму службовому кабінету, що знаходиться в адміністративній будівлі Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області, що за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Соборна, 23, отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 6500 грн, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, уповноважених на видачу документів про закінчення водійських курсів, а також необхідні копії документів та фотокартки.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави ОСОБА_6 в ході розмови з ОСОБА_8 в адміністративному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , пред'явив вимогу останньому надати йому неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення службовими особами уповноважених на виконання функцій держави, а саме: повідомив, що для того щоб скласти іспити в територіальному сервісному центрі №3545 (м. Благовіщенське) вплинувши на службових осіб, що там працюють та отримати водійське посвідчення він повинен передати йому неправомірну вигоду у розмірі 100 доларів США, а також сплатити частину недотриманої ним 17.04.2020 вигоди у сумі 250 грн., яку останній помилково не передав, а також для здійснення офіційних платежів у сервісному центрі №3545 (м. Благовіщенське) в сумі 350 грн., на що ОСОБА_8 був вимушений погодитись.
Надалі, 29.04.2020 близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму службовому кабінету, що знаходиться в адміністративній будівлі Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області, що за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Соборна, 23, отримав від ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди у сумі 2750 грн., що в еквіваленті долара США до гривні сягає 100 доларів США, за вплив на прийняття рішення особами сервісного центру №3545 (м. Благовіщенське), уповноважених на виконання функцій держави, за успішне складання іспитів та отримання посвідчення водія категорій «С», «С1», та частину неправомірної вигоди у сумі 250 грн. за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, уповноважених на видачу документів про закінчення водійських курсів, а також 350 грн. - за здійснення ОСОБА_6 офіційних платежів в сервісному центрі №3545 (м. Благовіщенське) за ОСОБА_8 .
30.04.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, свідчать про обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_6 , це, зокрема, дані: заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.04.2020; допитів свідка ОСОБА_8 , протоколу обшуку в приміщені кабінету за місцем роботи ОСОБА_6 , що знаходиться на першому поверсі, за адресою: АДРЕСА_1 від 29.04.2020 року; постанови від 30.04.2020 року про визнання речовими доказами вилучених в ході обшуку речей та документів; протоколу освідування особи ОСОБА_6 від 29.04.2020 року; наказу по особовому складу №483 о/с від 24.12.2019 року; наказу по особовому складу №70 о/с від 07.04.2017 року; протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 21.04.2020 року; протоколу проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.04.2020 року; рапорту оперуповноваженого ВМЗК Кіровоградського УДВБ НПУ ОСОБА_10 від 14.04.2020 року; копії декларації ОСОБА_6 за 2019 рік.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Тому доводи захисників про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, є безпідставними.
Згідно ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачена відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, що карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Як зазначалось судом раніше, за приписами ч. 1 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу незалежно від тяжкості злочину.
За змістом статті 12 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173), ратифікованої Україною 18.10.2006 року, передбачено вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для встановлення у своєму національному законодавстві кримінальної відповідальності за умисне вчинення обіцяння, пропонування чи надання прямо або опосередковано будь-якої неправомірної переваги будь-якій особі, яка заявляє чи підтверджує, що вона може за винагороду зловживати впливом на прийняття рішень будь-якою особою, згаданою у статтях 2, 4-6 і 9-11, незалежно від того, чи така неправомірна перевага призначена для неї особисто чи для іншої особи, а також вимагання, одержання або прийняття пропозиції чи обіцянки надання такої переваги у винагороду за такий вплив незалежно від того, чи такий вплив дійсно здійснюється, чи призводить до бажаного результату. Також Конвенцією (ETS 173) з огляду на серйозний характер кримінальних злочинів, передбачених цією Конвенцією, передбачено запровадження стосовно кримінальних злочинів, визначених у статтях 2-14, ефективних, адекватних та стримуючих санкцій і заходів, включаючи, у разі вчинення таких злочинів фізичними особами, позбавлення волі із подальшою можливістю екстрадиції.
Згідно частин 2 та 3 ст. 30 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції ратифікованої Україною 18.10.2006 року, передбачено вжиття таких заходів, які можуть бути необхідними, щоб встановити або забезпечити, відповідно до своєї правової системи й конституційних принципів, належну збалансованість між будь-якими імунітетами або привілеями, наданими її державним посадовим особам у зв'язку з виконанням ними своїх функцій, і, можливо, у випадку необхідності, здійснювати ефективне розслідування й кримінальне переслідування та виносити судове рішення у зв'язку зі злочинами, визначеними цією Конвенцією. Кожна Держава-учасниця докладає зусиль для забезпечення використання будь-яких передбачених у її внутрішньому праві дискреційних повноважень, що стосуються кримінального переслідування осіб за злочини, визначені цією Конвенцією, для досягнення максимальної ефективності правоохоронних заходів щодо цих злочинів і з належним урахуванням необхідності запобігти вчиненню таких злочинів.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції кожна Держава-учасниця такою мірою, якою це відповідає основоположним принципам її правової системи, розглядає можливість встановлення процедур, за допомогою яких державна посадова особа, обвинувачена у вчиненні злочину, визначеного цією Конвенцією, може бути у відповідних випадках усунута з посади, тимчасово відсторонена від виконання службових обов'язків або переведена на іншу посаду відповідним органом, з урахуванням необхідності поваги принципу презумпції невинності.
З огляду на викладене, у зв'язку з доведенням наявності достатніх підстав вважати, що такий захід, як відсторонення від посади, необхідний для запобігання протиправній поведінці підозрюваного ОСОБА_6 , який, перебуваючи на посадізаступника начальника Голованівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, може незаконними засобами впливати на свідків кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність тимчасового відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади в межах строку досудового слідства (до 30.06.2020 року), оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного злочину з використанням службового становища чому сприяло саме перебування підозрюваного на вказаній посаді.
При цьому слідчий судді враховує, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також те, що з наданих в ході судового розгляду доказів як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, негативних наслідків відсторонення від посади для інших осіб не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 62 Конституції України, ст.ст. 131-132, 155-157, 309, 370, 372, 376 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Відсторонити ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Краснопілля Голованівського району Кіровоградської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, від посади заступника начальника Голованівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області строком до 30 червня 2020 року.
Ухвала слідчого судді діє до 30.06.2020 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 08.05.2020 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1