Справа № 478/669/20 Провадження № 1-кс/478/111/2020
06.05.2020 року. Слідчий суддя Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на неправомірні дії прокурора Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області та зобов'язання вчинити певні процесуальні дії, -
30.04.2020 року адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області зі скаргою на неправомірні дії прокурора Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області та зобов'язання вчинити певні процесуальні дії, в якій він просить:
- визнати неправомірними діями керівника Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області щодо невнесення інформації за поданою ним заявою про кримінальне правопорушення керівником СВ Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області від 23.04.2020 року до ЄРДР та не розпочав розслідування через 24 години з моменту внесення таких відомостей;
- зобов'язати керівника Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області внести інформацію за поданою ним заявою про кримінальне правопорушення керівником СВ Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області від 23.04.2020 року до ЄРДР та розпочати розслідування.
Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів, керівником Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області не було внесено відомостей до ЄРДР за його заявою поданою 23.04.2020 року, про скоєння начальником СВ Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області кримінального правопорушення, яке полягало в неналежному виконанні останнім своїх службових обов'язків за кримінальним провадженням № 12019150240000432 за його зверненнями від 30.09.2019 року та від 02.12.2019 року.
У зв'язку з наведеним, адвокатом ОСОБА_2 було подано скаргу до слідчого судді Казанківського районного суду Миколаївської області.
Розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно зі ст.45 КПК України, захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Частиною 1 статті 50 КПК України, визначено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі № 752/11464/16-к встановив, що пункт 2 частини першої статті 50 КПК визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого пунктом 1, - захисник надав хоча б один з документів, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті.
Разом з тим, слід відмітити, що особа, яка підписала дану скаргу на підтвердження своїх повноважень надала лише копію договору про надання правової допомоги адвокатом від 30.09.2019 року, не надавши свідоцтва (належним чином завіреної копії) про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно ч.3 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Крім того, на копії договору про надання правової допомоги адвокатом від 30.09.2019 року необхідно, окрім відмітки «Згідно з оригіналом», прізвища та ініціалів адвоката, дати засвідчення копії, також, проставляти особистий підпис адвоката або керівника адвокатського об'єднання.
З викладеного вбачається, що підписант не підтвердив свої повноваження, оскільки до матеріалів скарги відповідно до статті 50 вказаного Кодексу, не додано належним чином завірену копію свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, отже скаргу подано особою яка не має на це відповідних повноважень.
Судом враховується, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання із боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно п.1 ч.2 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана особою, яка не має права її подавати.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про необхідність повернення скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.303, 304, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на неправомірні дії прокурора Казанківського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області та зобов'язання вчинити певні процесуальні дії, повернути особі, яка її подала.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Копію ухвали про повернення скарги надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та доданими до неї документами.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії.
Слідчий суддя: