Cправа № 127/7657/20
Провадження № 2-а/127/180/20
Іменем України
07 травня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гриневича В.С.,
секретар судового засідання: Бондар В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №127/7657/20 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Немирів УПП у Вінницькій області ДПП НП Гука Ігоря Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.03.2020 відповідачем відносно нього було винесено постанову серії БАА №507785 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 225 грн. 00 коп. Зі змісту постанови вбачається, що позивач 26.03.2020 о 19 год. 26 хв. в м. Немирів по вул. Горького, 8, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21093» д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», чим порушив п. 8.4. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вищевказану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки відомості зазначені в ній не відповідають дійсним обставинам справи, а дії інспектора патрульної поліції при винесенні постанови були незаконними та такими, що грубо порушили права позивача.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що ним не були порушені вимоги знаку 2.1, його рух не перешкоджав і не пересікав полосу руху іншого автомобіля, і інший автомобіль не попереджав про зміну руху-перехід на іншу полосу руху. З відеодоказами відповідач його ознайомити відмовився.
ОСОБА_1 звертає увагу на те, що він на місці складання постанови пояснив, що має намір оскаржувати її, а тому просив відповідача зберегти відеодоказ начебто його порушення.
Крім того, всупереч ст. 268 КУпАП позивач не зміг скористатись юридичною допомогою адвоката, тощо, постанова була роздрукована без будь якого розгляду справи, не було з'ясовано всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення, не забезпечено прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Також, відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували обставини зазначені в оскарженій постанові.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову серії БАА №507785 від 26.03.2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, натомість звернувся до суду з заявою в якій просив розгляд справи провести у його відсутність, зазначивши, що позовну заяву підтримує у повному обсязі.
Відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення та телефонограмою, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини статті 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Ухвалою від 06.04.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Немирів УПП у Вінницькій області ДПП НП Гука Ігоря Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та запропоновано відповідачу протягом 3 (трьох) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).
Однак, відповідач в судове засідання не з'явився та не надіслав відзиву на позовну заяву.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Із матеріалів справи вбачається, що 26.03.2020 інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Немирів УПП у Вінницькій області ДПП НП Гуком І.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БАА №507785 від 26 березня 2020 року, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 26.03.2020 року о 19 год. 26 хв. в м. Немирів по вул. Горького, 8, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21093», д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», чим порушив п. 8.4. ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 225 гривень.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в тому числі ст. ст. 122,126 КУпАП). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст. 258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Аналогічне положення міститься і в підпунктах 1, 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, у разі скоєння правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відразу на місці вчинення правопорушення, що і було вчинено інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Немирів УПП у Вінницькій області ДПП НП Гуком І.В.
Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», чим порушив п. 8.4 ПДР України.
Відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), знак 2.1 «Дати дорогу» вказує на те, що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Згідно з пунктом 8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи, так знак 2.1 «Дати дорогу» відносить до групи - б) знаки пріоритету. Знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Однак, в позовній заяві позивач зазначає про те, що ним не були порушені вимоги знаку 2.1, його рух не перешкоджав і не пересікав полосу руху іншого автомобіля, й інший автомобіль не попереджав про зміну руху - перехід на іншу полосу руху.
Дана обставина не була спростована відповідачем.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа УПП у м. Немирів, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучив та не надав суду.
Проте, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. (ч. 2 ст. 251 КУпАП)
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посилання на жоден із доказів, які передбачені статтею 251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, однак відео з нагрудної камери інспектора суду не надано.
Оскільки відповідачем не представлено суду заперечень на даний позов та не надано жодного доказу на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП не може бути здійснено, за відсутності доказів вчинення такого правопорушення.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне скасувати постанову серії БАА №507785 від 26 березня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 225 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Немирів УПП у Вінницькій області ДПП НП Гуком І.В. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову серії БАА №507785 від 26 березня 2020 року, винесену інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Немирів УПП у Вінницькій області ДПП НП Гуком Ігорем Володимировичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 225 гривень скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: інспектор роти №1 батальйону патрульної поліції у м. Немирів УПП у Вінницькій області ДПП НП Гук Ігор Володимирович, місце роботи: Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, 8.
Суддя: