Справа № 761/12389/20
Провадження № 1-кс/761/7819/2020
Іменем України
05 травня 2020 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене з начальником відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні криімнального правопорушення передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12014100100000467від 17.01.2014,-
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 29.04.2020 року надійшло вищевказане клопотання.
Слідчий обгрунтовує клопотання тим, що слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100100000467від 17.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Постановою заступника прокурора Київської області строк досудового розслідування у кримінальному провадження №1201410010000467 від 17.01.2014 продовжено до шести місяців, а саме до 15.07.2020.
15.01.2020 в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 .
15.01.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
16.01.2020 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 14 березня 2020 року включно.
12.03.2020 слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_4 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 10 травня 2020 року включно.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Слідчий зазначає, що продовжують існувати ризики враховані при обранні запобіжного заходу, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисники проти задоволення клопотання заперечили, зазначили про необґрунтованість підозри та відсутність ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний підтримав думку своїх захисників.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані суду матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий судя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до пунктів, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1)Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою;
2)Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Слід окремо зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що має місце в даному випадку.
У слідчого судді, є підстави вважати доведеним наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме про те, що в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням підозрюваного під вартою ОСОБА_4 буде переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки підозрюваному, у випадку доведеності його вини загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі.
У рішенні «В. проти Швейцарії» (WvsSwitzerland, 14379/88, 26.01.1993) ЄСПЛ зазначив, що небезпеку переховування обвинуваченого від суду не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її слід визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або ж зробить її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому необхідно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом.
Разом з тим, згідно з практикою ЄСПЛ серйозність звинувачень може дати підставу судовим органам обрати чи продовжити особі той чи інший запобіжний захід.
Крім цього, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу на покази свідків, потерпілого, які вже допитані, або будуть дрпитані по кримінальному провадженню, з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення у якому останньому повідомлено про підозру.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час вчинення вказаного злочину використовувались знаряддя, інші речі та документи, місцезнаходження яких на даний час не встановлено, а відтак наявні всі підстави вважати, що без продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може вжити заходів, які в подальшому унеможливлять відшукання вказаних речей.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже враховуючи конкретні обставини справи, що вказують на наявність достатніх підстав вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, тяжкість покарання, що загрожує останньому за його скоєння, вік та стан його здоров'я, соціальні зв'язки, репутацію підозрюваного, а також те, що ризики які враховувалися при застосуванні та продовженні міри запобіжного заходу не зникли, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.
Також, враховуючи на характер вчиненого правопорушення, а саме поєднаного із застосуванням насильства, що призвів до загибелі людини, слідчий суддя у відповідності до п.п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176-179, 184, 193, 194, 199, 372, 376 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) діб, тобто до 03.07.2020 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначити тривалістю 60 (шістдесят) діб, тобто до 03.07.2020 року, в межах строку досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1