Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/1768/20
2/357/1562/20
28.04.2020 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду № 2 у м. Біла Церква клопотання представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, -
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.
Ухвалою судді від 19 лютого 2020 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 березня 2020 року о 14 год. 00 хв. 18 березня 2020 року підготовче засідання по справі було відкладено на 28 квітня 2020 року о 12 год. 30 хв.
Учасники справи в підготовче засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
27 квітня 2020 року від представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Савісько В.В. електронною поштою надійшло клопотання за вх. № 15844, в якому останній просив суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з оголошенням на всій території карантину, забезпечити проведення наступного судового засідання та на весь час судового розгляду справи у режимі відеоконференції в приміщенні в одному з наведених судів, а саме: Господарського суду м. Києва, Київського апеляційного суду, Шевченківського районного суду міста Києва. На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_2 надав копію довіреності № 1 від 24 грудня 2019 року видану директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Гайворонською М.М.
Розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ознайомившись з документами на підтвердження повноважень представника відповідача вбачається, що наявне неналежне представництво.
Згідно ч. 1 ст. 56 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і -+охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.
Цивільний процесуальний представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопердставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У пункті 16-1 підпункту 11 Розділу ХV Конституції України зазначається, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Відтак, з 1 січня 2019р. представництво інтересів у судах всіх інстанцій, що спеціалізуються на розгляді господарських, цивільних та адміністративних справ здійснює:
-фізичної особи - адвокат;
-юридичної особи - адвокат або її керівник або член виконавчого органу, уповноважений діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч. 8 ст. 62 ЦПК України).
Тобто, під час підтвердження повноважень такого представника необхідно надати всі можливі документи, які б засвідчили його повноваження, щоб у подальшому не було негативних наслідків.
Відповідно п. 1 ч. 1, 3, 4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи . Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
За частинами першою, третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені ордером або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності (постанова Верховного суду в справі №308/8995/17 від 17.12.2018).
Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що для самопредставництва юридичної особи, сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника (юрисконсульта) представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва.
Так, наприклад Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).
В ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду:
-докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір);
-докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді.
Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі. Аналогічна позиція викладена і в ухвалі від 20 січня 2020 року у справі № 910/3245/19 Верховний Суд (Касаційний господарський суд).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Всупереч вищевикладеному, судом було встановлено, що при подачі представником відповідача ОСОБА_2 клопотання за вх. № 15844, перелічені вимоги закону дотримані не були в частині підтвердження особою, яка підписала заяву, своїх повноважень на представництво інтересів відповідача у вказаній справі.
Так, до клопотання, представником ОСОБА_2 було додано довіреність № 1 від 24 грудня 2019 року видану директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Гайворонською М.М., проте доказів на підтвердження того, що зазначена особа здійснює адвокатську діяльність та уповноважена представляти інтереси відповідача як адвокат або як працівник (юрисконсульт) не надано.
З огляду на зазначені положення чинного законодавства, суд, відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки воно подано представником, повноваження якого не підтвердженні.
Відмова в задоволенні клопотання не позбавляє права осіб, які беруть участь у справі, знову заявляти клопотання з того самого питання в процесі судового розгляду, якщо при цьому немає зловживання процесуальними правами. Суд вправі при вирішенні повторного клопотання з урахуванням зміни обставин у ході розгляду справи постановити іншу ухвалу по суті заявленого клопотання.
Керуючись ст. ст. 58, 60, 62, 353 ЦПК України, суд,-Керуючись ст. ст. 58, 60, 62, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Савісько В.В. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, - відмовити.
Роз'яснити представнику відповідача, що відмова у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не позбавляє його можливості повторного звернення з даною заявою, в разі усунення її недоліків, які були причинами для ухвалення судом відповідного судового рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
СуддяО. І. Орєхов