Справа № 357/12965/18
1-кп/357/463/20
08 травня 2020 року ілоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
У зв'язку з неявкою в судове засідання свідків згідно встановленого порядку, судовий розгляд кримінального провадження необхідно відкласти на іншу дату.
Оскільки термін застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 11 травня 2020 року, а провести судове засідання до зазначеної дати не надається можливим, судом, згідно ст. 331 КПК України на обговорення сторін поставлено питання щодо доцільності продовження застосування вказаного запобіжного заходу.
Прокурором заявлено клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, в зв'язку з тим, що на даний час продовжують існувати ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.
Заслухавши доводи прокурора, обвинуваченого, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому КПК України.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається з матеріалів справи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 закінчується 11 травня2020 року.
Клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обгрунтоване та підлягає до задоволення оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не змінилися та продовжують існувати.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому злочину, дані про його особу, те, що відповідно до ч.3 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до ст.ст.177,178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.
Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Так, згідно зі ст.ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства, суду.
Враховуючи всі обставини по справі, суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 повинен бути продовжений на 60 днів.
На даній стадії процесу судом не допитані свідки та не досліджені матеріали кримінального провадження.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_3 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.
Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів - по 06 липня 2020 року включно, утримуючи в державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Судове засідання по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України відкласти на 22 червня 2020 року до 10 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
СуддяОСОБА_1