Ухвала
07 травня 2020 року
м. Київ
справа № 263/6309/19
провадження № 61-7602ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 січня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 24 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми завдатку,
У травні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму завдатку в розмірі 666 800 грн та судові витрати в розмірі 9 605 грн.
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області рішенням від 31 січня 2020 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму завдатку в розмірі 666 800 грн та судовий збір у розмірі 9 605 грн.
Донецький апеляційний суд постановою від 24 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 січня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму завдатку в розмірі 333 400 грн та судовий збір у розмірі 3 334 грн. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 5 001 грн.
29 квітня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 січня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 24 березня 2020 року (повний текст якої складено 30 березня 2020 року).
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
За приписами частини третьої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
У підпункті 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України закріплено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статей 131-1, 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року (за винятком справ у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена). Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Таким чином, з 01 січня 2017 року представництво у Верховному Суді у справах, провадження у яких розпочате після 30 вересня 2016 року, має здійснюватися адвокатами.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Також, інформація про наявність у ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутня.
Отже, представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 потрібно надати оригінали документів або завірені належним чином копії документів, які підтверджують його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді та підтверджують його статус адвоката.
Крім цього, в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження
Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов'язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 січня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 24 березня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев