07 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/843/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Лобана Д.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж Гарант" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж Гарант" (далі - ТОВ "Агро Престиж Гарант", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати рішення комісії ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в СРПН або відмову в такій реєстрації, №1334747/40865906 від 21.11.2019 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 16 від 16.10.2019 до податкової накладної № 75 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов'язати ДПС України зареєструвати розрахунок коригування кількісних та якісних показників № 16 від 16.10.2019 до податкової накладної № 75 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою направлення його до органу ДФС.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що ним було подано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по розрахунку коригування до податкової накладної. Однак оскаржувані рішення не містять конкретних та зрозумілих підстав для їх прийняття, інформації про конкретні документи, які складені з порушенням законодавства, а яких документів не вистачає. Також зазначив, що у жодній з квитанцій органу ДФС щодо зупинення реєстрації податкової накладної не наведено обставин, які б відповідали пункту 1.6. Критеріїв відносно позивача, не зазначено номенклатуру, кодів товарів, конкретного критерію ризиковості, якому відповідають подані податкові накладні чи діяльність позивача, конкретизації переліку документів, які необхідні фіскальному органу для прийняття позитивного рішення. Враховуючи наведене, вважає оскаржуване рішення протиправними, а розрахунок коригування до податкової накладної таким, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також зазначено, що застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених листом Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, є безпідставним.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду міста від 13.03.2020 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін). Також надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов.
У встановлений ухвалою суду строк представником відповідача 1 надано відзив на позов, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивачем в порушення вимог вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію зупиненої податкової накладної, не було надано повного переліку документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування до податкової накладної. За таких обставин позивач не підтвердив реальність здійснення ним господарської операції. В зв'язку з ненаданням Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області документів, прямо передбачених вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної, вона правомірно прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної з підстав надання платником податків документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ТОВ "АГРО ПРЕСТИЖ ГАРАНТ" зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30.09.2016, номер запису: 1 064 102 0000 012773.
Види діяльності: код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля
21.01.2019 позивач уклав з приватним акціонерним товариством «Кремінь» (далі - ПАТ «Кремінь») договір поставки № 5, за умовами якого позивач мав поставити товар, згідно специфікації на товар.
Для виконання умов вказаного договору щодо поставки товару були укладені договори про надання транспортних послуг № 1 від 03.01.2019 та № 2 від 02.06.2019.
Крім того, позивачем з ПАТ «Кремінь» було укладено додаткову угоду № 1 від 16.10.2019 про внесення змін до п. 35 додатку 1 (Специфікація на товар)від 28.03.2019 до договору від 21.01.2019 щодо ціни товару, загальної вартості товару та строків оплати товару.
У березні - квітні 2019 року на виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив на адресу свого контрагента товар, що підтверджується товарно - транспортними накладними, видатковими накладними, довіреністю, рахунками на оплату та платіжними дорученнями.
Податкову накладну № 75 складено позивачем 22.04.2019 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).
Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкової накладної, що підтверджується квитанцією.
До вказаної накладної позивачем подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 16 від 16.10.2019 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).
Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкового розрахунку коригування кількісних і вартісних показників та зупинення реєстрації. Підставою вказано, що ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, додатково повідомлено, що особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису).
Позивачем було направлено на адресу відповідача 1 пояснення з первинними документами, на підтвердження реальності господарської операції по накладним та прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцією № 2.
Однак, рішенням №1334747/40865906 від 21.11.2019 відповідачем 1 відмовлено у реєстрації розрахунку коригування № 16 до податкової накладної № 75 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податків документів, які не дають можливість підтвердити господарську операцію.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свої прав та законних інтересів.
Відповідно до п. 201.1. ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.16. ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).
Відповідно до пункту 5 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно пункту 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У пункті 7 Порядку у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно пункту 10 Порядку критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.
Згідно з п. 1.6 Листа Державна фіскальна служба України, № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, “Критерії ризиковості платника податку” комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Відповідно до п. 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Тобто, фіскальним органом, не вказано у зазначених квитанціях конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати. В квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.
Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 21-22 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Таким чином, Порядком № 117 встановлені виключні підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
В усіх оскаржуваних рішеннях, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів. Оскаржувані рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток № 2 вказаного Порядку), які на думку контролюючого органу, позивачем не надано.
Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі податкових накладних.
Проте, в порушення вимог законодавства, оскаржуване рішення містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку).
Тобто, контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем до фіскального органу подані письмові пояснення по усім господарським операціям, на підставі яких був виписаний розрахунок коригування до податкової накладної. Разом з поясненнями подані усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, на підставі яких було виписано розрахунок коригування до податкової накладної, але реєстрація якого була зупинена, а саме це копії договору поставки товару, копії товарно - транспортних накладних, копії видаткових накладних, копії довіреностей, копії рахунків на оплату та платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.
Отже платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальним та об'єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим.
Суд зазначає, що не зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, комісією Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДПН або відмову в такій реєстрації та Державною податковою службою України протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Аналізуючи зміст рішення, суд вважає, що регіональна комісія ГУ ДПС у Чернігівській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.
Суд вважає, що позивачем було надані всі необхідні та достатні документи для обґрунтування і підтвердження господарської операції та розблокування накладних.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
В той же час, рішення суб'єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, як і не повідомив суду, яка із шести перелічених у п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв відносить позивача до категорії ризиковості.
Більш того, Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18 визнав протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Зазначене рішення набрало законної сили 10.12.2019.
Суд вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних/розрахунків коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Застосування з боку податкового органу загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків усвідомлювати передбачену законом необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до конкретного критерію, а не на вільний розсуд контролюючого органу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.
Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Чернігівській області не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, відповідності їх вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання комісії ДФС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в СРПН або відмову в такій реєстрації, №1334747/40865906 від 21.11.2019 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 16 від 16.10.2019 до податкової накладної № 75 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним та його скасування.
Відповідно до п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, чинним законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права позивача в спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС України зареєструвати розрахунок коригування № 16 від 16.10.2019 до податкової накладної № 75 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю “Хонест Груп” необхідно задовольнити повністю.
Водночас, статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, в матеріалах справи є ордер на надання правової допомоги, договір про надання правничої допомоги від 01.02.2020, акт прийому - передачі робіт з розрахунком витраченого часу від 16.03.2020 та квитанція до прибуткового касового ордеру № б/н від 16.03.2020 про сплату 4000 грн.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж Гарант" підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 3051,00 грн. з кожного.
Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в СРПН або відмову в такій реєстрації, №1334747/40865906 від 21.11.2019 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 16 від 16.10.2019 до податкової накладної № 75 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Держаної податкової служби України зареєструвати розрахунок коригування кількісних та якісних показників № 16 від 16.10.2019 до податкової накладної № 75 від 22.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою направлення його до органу ДФС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж Гарант" судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 3051 (три тисячі п'ятдесят одна) грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж Гарант" судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 3051 (три тисячі п'ятдесят одна) грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Престиж Гарант" (вул. Інструментальна, буд. 22, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ - 40865906).
Відповідачі: Головне управління Державної податкової служба України в Чернігівській області (вул. Реміснича, 11 м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 39392183), Державна податкова служба України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 39292197).
Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2020 року.
Суддя Д.В. Лобан