08 травня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1154/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області №Ф-152294-52 У від 19.11.2019 року у розмірі 26539,26 грн. щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року відкрито провадження у справі № 340/1154/20 за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.23).
29.04.2020 р. представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву (а.с.29-30), а також клопотання про залишення позову без розгляду (а.с.37-38).
Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем пропущено процесуальний строк звернення до суду з позовною вимогою про оскарження вимоги податкового органу про сплату боргу (недоїмки), який встановлений Законом України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI та складає десять календарних днів. Зокрема, представник відповідача у вказаному клопотанні зазначає, що позивач про оскаржувану вимогу контролюючого органу дізнався - 26.02.2020 року. Враховуючи положення статті 120 КАС України десятиденний строк на оскарження спірної вимоги розпочався з 27.02.2020 року та закінчився відповідно 10.03.2020 року (з урахуванням вихідних та святкових днів). Позовна заява ж від позивача надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду 09.04.2020 року, що і свідчить про факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. З огляду на те, що позивач не заявив обґрунтованого клопотання про поновлення строку і не вказав поважності причин його пропуску, представник відповідача стверджує про необхідність позив позивача залишити без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд дійшов висновку, що подане представником відповідача клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку, а строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується.
Вказане вище підтверджується практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18 та від 08 серпня 2019 року у справі № 480/106/19.
Водночас строк оскарження вимоги про сплату боргу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку встановлений абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI та складає десять календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, про оскаржувану вимогу контролюючого органу позивач дізнався - 26.02.2020 року.
Згідно частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, десятиденний строк розпочався з 27.02.2020 року та відповідно закінчився б 10.03.2020 року.
З інформації електронної системи діловодства Кіровоградського окружного адміністративного суду судом встановлено, що з позовною заявою про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) позивач вперше звернувся 03.03.2020 року, яку зареєстровано канцелярією суду та присвоєно номер №340/730/20.
Ухвалою судді від 10.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали. В подальшому ухвалою судді від 30.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто йому разом із усіма доданими до неї документами. Вказану ухвалу судді отримано останнім 03.04.2020 року.
Вдруге з позовною заявою про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) позивач звернувся 08.04.2020 року (згідно відбитку штемпелю Укрпошти на конверті про відправлення), яку зареєстровано канцелярією суду 09.04.2020 року та присвоєно номер №340/1154/20.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача, викладених в клопотанні про залишення позову без розгляду щодо пропущення позивачем процесуальних строків звернення до суду, а відтак останнє задоволенню не підлягає, з огляду на наявність об'єктивних причин визнання того, що позивач своєчасно звернувся до суду з позовом.
Відповідно до частини 3 статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Керуючись статтями 240, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.
Копію ухвали суду направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук