29 квітня 2020 року Справа № 280/1379/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній), яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній)
до Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69106, м. Запоріжжя, вул. Посадочна, буд. 3 А, код ЄДРПОУ 37834773)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (далі - позивач) до Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях).
- зобов'язати Заводський районний відділ у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області оформити та видати паспорт громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі та будь- якого іншого цифрового ідентифікатора, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук.
Позивач в адміністративному позові зазначив, що по досягненню 16-річного віку дитини звернулись до відповідача із заявою про оформлення та видачу ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки, крім того повідомлено про відмову за релігійними переконаннями. Однак листом відповідача Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області №2311-402/2311.1-20 від 12 лютого 2020 року позивачу відмовлено в задоволенні заяви, посилаючись на те, що не надано рішення суду відповідно до пункту 2 розділу V Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України про зобов'язання відповідача оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 . Вважає дії відповідача щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки протиправними та просить позов задовольнити.
Відповідачем подано до суду відзив на позов (вх.№14977 від 31 березня 2020 року), в якому зазначено, що порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України регламентовано Законом України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20 листопада 2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) та Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25 березня 2015 року та Положення №2503-ХІ1, “Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України” затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456 “Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України” (далі - Тимчасовий порядок №456). Частина п'ята розділу І Тимчасового порядку № 456 визначає, що заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи. Відповідно до частини другої розділу IV Тимчасового порядку №456 оформлення і видачі паспорта громадянина України для обміну паспорта заявник подає: заяву; рішення суду; паспорт, що підлягає обміну;дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи. Таким чином, для отримання паспорта позивачу необхідно звернутися в порядку встановленому законодавством з наданням відповідних документів, визначених частиною другою розділу IV Тимчасового порядку №456 оформлення і видачі паспорта громадянина України. Отже з вказаних підстав вважає, що дії відповідача є такими, що здійснені в спосіб та порядок визначений нормативними актами, відтак просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді від 04 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 30 березня 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
По досягненню 16-річчя позивач звернувся до Заводського районного відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області із заявою про видачу паспорта, відповідно до якої просить видати паспорт у формі книжечки без зняття біометричної інформації і без внесення в Єдиний державний демографічний реєстр через релігійні переконання, у зв'язку з досягненням 16 - річного віку. У якості додатків до заяви позивачем додано: дві фотокартки розміром 35х45 мм., оригінал свідоцтва про народження.
Так на вказану заяву Заводським районним відділом у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області позивачу надано відповідь від 12 лютого 2020 року за вих. №2311-402/2311.1-20, якою повідомлено позивача, що згідно з Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, ДМС зобов'язано оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року особам, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили.
Не погодившись з відмовою відповідача у видачі паспорта у формі книжечки без зняття біометричної інформації і без внесення в Єдиний державний демографічний реєстр через релігійні переконання, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч.1 ст.21 Закону України №5492-VI).
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Частиною 2 статті 14 Закону України №5492-VI передбачено, що документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
За правилами частини четвертої статті 14 Закону України №5492-VI документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України №5492-VI встановлено, що персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення про паспорт громадянина України №2503-XII), пунктом 3 якого встановлено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 5 Положення про паспорт громадянина України №2503-XII передбачено, що Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
У той же час, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 затверджено:
зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2;
зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4;
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що додається.
Крім того пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:
з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 установлено, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 встановлено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у відповідному полі проставляється слово “відмова”. У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.
Інформація вноситься до безконтактного електронного носія відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Суд зазначає, що безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Закон України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, - далі - Закон України № 2297-VI) регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних.
Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Стаття 2 Закону України № 2297-VI визначає персональні дані як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону України № 2297-VI обробка персональних даних - це будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.
Частиною 1 статті 6 Закону України № 2297-VI передбачено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.
За приписами частини 5 статті 6 Закону України № 2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Частиною 6 статті 6 Закон України № 2297-VI встановлено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач при подачі заяви не дав згоди на обробку персональних даних та за релігійними переконаннями заперечив проти внесення даних до Єдиного державного демографічного реєстру та від зняття біометричної інформації.
Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору.
Слід зазначити, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Отже, суд з аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи дійшов висновку, що ОСОБА_2 , має право отримати паспорт громадянина у формі книжечки, оскільки таке право прямо передбачено Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» 20 листопада 2012 року № 5492-VI, а саме частиною 2 статті 14 цього Закону.
Аналогічні висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року по зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Суд вважає також за необхідне зазначити, що у вказаному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «…реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи… Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом”) не було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що перелік підстав, які становлять легітимну мету обмежень прав і свобод особи, є вичерпним… Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря…”.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Відтак, суд вважає, що права ОСОБА_2 будуть поновлені, а інтереси захищеними якщо відповідача буде зобов'язано оформити та видати йому паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого 26 червня 1992 року Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 №2503-ХІІ.
В той же час, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не передавати будь-які дані про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі і використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, при видачі позивачу паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Заводського районного відділу у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях).
Зобов'язати Заводський районний відділ у місті Запоріжжі Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області оформити та видати паспорт громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповненнь пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України до закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення виготовлено та підписано 29 квітня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов