07 травня 2020 року Справа № 160/128/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі адміністративну справу №160/128/20 за позовною заявою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75; код ЄДРПОУ 43143201) до Приватного акціонерного товариства "Скадовське хлібоприймальне підприємство"(50047, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Курильська, буд. 16-А; код ЄДРПОУ 21301823) про стягнення заборгованості, -
08 січня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 28 грудня 2019 р. засобами поштового зв'язку позовна заява Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі до Приватного акціонерного товариства «Скадовське хлібоприймальне підприємство», в якій позивач просить суд стягнути кошти з рахунків Приватного акціонерного товариства «Скадовське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 21301823) у банках, що обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1 311 208, 10 грн. до місцевого бюджету (код платежу 18010600), отримувач: УК у м.Херсоні/м.Херсон/18010600, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959779, код банку - 899998, номер рахунку - UA978999980000033215812021002, код бюджету - 18010600.
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі обґрунтовані тим, що у Приватного акціонерного товариства «Скадовське хлібоприймальне підприємство» обліковується узгоджена заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 1 311 208, 10 грн., яка платником у добровільному порядку не погашена.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/128/20 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2020 р. позовна заява Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі залишена без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви.
04 лютого 2020 р. на виконання вимог ухвали суду від 11 січня 2020 р. позивачем усунуто відповідні недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 р. вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі №160/128/20 за вищезазначеним позовом, судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 р. суд ухвалив закрити підготовче провадження по справі №160/128/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 07 травня 2020 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 р. по справі №160/128/20 суд залишив без розгляду клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі клопотання про участь у судовому засіданні по справі в режимі відеоконференції.
30 квітня 2020 р. до суду надійшло від представника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі клопотання щодо розгляду справи по суті в порядку письмового провадження без участі представника позивача.
У судове засідання, призначене на 07 травня 2020 р., представники сторін не з'явились, сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за даними контролюючого органу з інтегрованої картки Приватному акціонерному товариству «Скадовське хлібоприймальне підприємство» з орендної плати з юридичних осіб за відповідачем обліковується заборгованість станом на 01.11.2019 року починаючи з 04.12.2018 року по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 1 311 208, 10 грн., яка виникла за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно податкових розрахунків земельного податку (податкових декларацій з плати за землю) за 2017 рік №13360 від 04.12.2018 р. на суму 669 167, 18 грн. та за 2018 рік №13361 від 04.12.2018 р. на суму 642 040, 92 грн., що підтверджується розрахунком, витягом з інтегрованої картки платника податку, копія податкових декларацій за 2017-2018 роки, що містяться в матеріалах справи.
02 липня 2016 р. Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі була виставлена відповідачу вимога форми «Ю» №352-25 про сплату боргу в сумі 44 403, 80 грн., яка була направлена на податкову адресу відповідача, однак не була вручена з незалежних від контролюючого органу причини, що підтверджується копією конверта, який повернуто на адресу позивача "за закінченням терміну зберігання".
05 липня 2016 р. податковим органом прийнято рішення про опис майна боржника у податкову заставу за №15 від 05.07.2016 р.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у примусовому порядку, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно із приписами пунктів 288.2-288.4 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України).
Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
У відповідності до положень пунктів 286.2-286.3 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У п.п.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України вказано, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із приписами п. 36.1, п. 36.2 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).
Приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, таких доказів матеріали справи не містять, вона набула статусу податкового боргу.
Доказів оскарження вищезазначеної податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов'язаннями відповідачем суду не надано.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.
Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб в сумі 1 311 208, 10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
У відповідності до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До матеріалів справи додані інкасові доручення, з яких убачається відсутність коштів на рахунках.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 1 311 208, 10 грн.
Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання контролюючим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача та задоволення їх у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також враховуючи відсутність витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75; код ЄДРПОУ 43143201) до Приватного акціонерного товариства «Скадовське хлібоприймальне підприємство» (50047, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Курильська, буд. 16-А; код ЄДРПОУ 21301823) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків Приватного акціонерного товариства «Скадовське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 21301823) у банках, що обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1 311 208, 10 грн. (один мільйон триста одинадцять тисяч двісті вісім гривень десять копійок) до місцевого бюджету.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити, що відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя Н.В. Боженко