06 травня 2020 року Справа № 160/3129/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
19.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Коломойця Костянтина Васильовича від 30.01.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61112312 та постанову про арешт коштів боржника від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 61112312.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що державний виконавець відкрив виконавче провадження № 61112312 не за місцезнаходженням боржника, що суперечить вимогам частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку із зазначеним вважає постанови від 30.01.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61112312 та про арешт коштів боржника від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 61112312 протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивач в судове засідання 06.05.2020 року не з'явився, 27.04.2020 року надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання 06.05.2020 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження рішень органів державної виконавчої служби, та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін повідомлених належним чином.
Відповідач у строк встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.01.2020 року до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) надійшла заява Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про примусове виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 23.10.2019 року № А-2310/1 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6800 грн. за порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
30.01.2020 року на підставі зазначеної постанови Головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Коломойцем Костянтином Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61112312.
Також, 24.02.2020 року відповідачем винесено постанову у виконавчому провадженні № 61112312 про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника.
Не погоджуючись із правомірністю винесення постанови від 30.01.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61112312 та постанови про арешт коштів боржника від 24.02.2020 року позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
У частині першій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Судом встановлено, що згідно даних паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , 07.11.2003 року він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
При цьому, за адресою: АДРЕСА_2 , зазначеною у постанові Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про адміністративне правопорушення від 23.10.2019 року № А-2310/1, на підставі якої відповідачем відкрито виконавче провадження № 61112312, позивач знятий з реєстраційного обліку 26.08.2003 року.
Таким чином, виконавче провадження № 61112312 було відкрите відповідачем не за місцем проживання боржника. Доказів наявності у боржника майна чи роботи у Індустріальному районі м. Дніпра, відповідачем не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем відкрито виконавче провадження № 61112312 з порушенням правил територіальності визначених частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для скасування постанови від 30.01.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61112312.
Разом з цим суд зазначає, що органи ДВС у силу Закону України «Про виконавче провадження» при відкритті виконавчого провадження не наділені повноваженнями перевірки правильності заповнення найменувань сторін виконавчого провадження, іх паспортних даних та адреси реєстрації.
Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов'язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.
Отже, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, суд констатує відсутність підстав для висновку про протиправність дій державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 61112312 від 30.01.2020 року.
У випадку, що розглядається, належним і достатнім способом захисту прав (інтересу) позивача, є саме скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Щодо вимоги про скасування постанови про арешт коштів боржника від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 61112312 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно частини 1 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Оскільки суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 61112312, яке було відкрито з порушенням правил територіальності, то й постанова про арешт коштів боржника від 24.02.2020 року підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (вул. Б. Хмельницького, 11, м. Дніпро, 49051), третя особа: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (бульвар Л.Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Коломойця Костянтина Васильовича від 30.01.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61112312 та постанову про арешт коштів боржника від 24.02.2020 року у виконавчому провадженні № 61112312.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 06 травня 2020 року.
Суддя С.І. Озерянська