24 березня 2020 року Справа № 160/12820/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності,-
19.12.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 1847 від 14.11.2019 Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що наказом № 1847 від 14.11.2019 Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, однак такий наказ в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки в діях позивача був відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Крім того, відповідачем не було ознайомлено ОСОБА_1 з наказом про призначення службового розслідування та не було оголошено зміст наказу по особовому складу органу поліції за результатами проведеного службового розслідування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав невідповідності останньої вимогам ст. 160 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, 10.01.2020 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 відкрито провадження у справі № 160/12820/19 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 17.02.2020.
17.02.2020 розгляд справи № 160/12820/19 відкладено до 02.03.2020.
Ухвалою суду від 02.03.2020 змінено відповідача у справі № 160/12820/19 на Дніпровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
02.03.2020 розгляд справи № 160/12820/19 відкладено до 16.03.2020.
16.03.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Зокрема, Дніпровський відділ поліції ГУ НП в Дніпропетровській області вказує, що проведеним службовим розслідуванням встановлено беззаперечний факт несвоєчасної заміни службового посвідчення Бубликом О. ОСОБА_2 .
16.03.2020 представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи № 160/12820/19 за відсутності уповноважених представників.
Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи передбаченні ст. 205 КАС України відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.02.2017 ОСОБА_1 було отримано службове посвідчення НОМЕР_1 , дійсне до 24.02.2021.
На момент отримання службового посвідчення ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Новомосковського відділу поліції ГУНП та мав спеціальне звання «майор поліції».
З 06.05.2019 наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 149 о/с від 06.05.2019, майор поліції ОСОБА_1 був переміщений на посаду старшого слідчого слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
28.05.2019 майора поліції ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 5078 від 28.11.2018 «Про організацію обміну службових посвідчень поліцейським та державним службовцям».
Відповідно до пам'ятки-ознайомлення з наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 5078 від 28.11.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про:
- необхідність прибути до СКЗ Дніпровського ВП ГУНП (для погодження довідки, каб. 232), а у подальшому - до УКЗ ГУНП (каб. 145) щовівторка та щочетверга з 9.00 по 12.45 годин, в однострої за сезоном (кітель);
- при собі мати: довідку для виготовлення посвідчення, службове посвідчення (у разі відсутності - паспорт), спеціальний жетон поліцейського;
- у разі зміни прізвища - додатково мати при собі паспорт.
Крім того, доведено до відома ОСОБА_1 , що у разі призначення на посаду, отримання чергового спеціального звання, зміни прізвища, протягом 10 робочих днів необхідно здійснити заміну службового посвідчення, у разі порушення вищезазначених вимог будуть вжиті заходи дисциплінарного впливу.
18.09.2019 заступник начальника СКЗ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції С.В. Мірошников звернувся до т.в.о. начальника Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Бухінника С.А. з рапортом про проведення службового розслідування відносно старшого слідчого слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 , у зв'язку з встановленням факту нездійснення своєчасної заміни службового посвідчення.
Наказом Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області № 1505 від 19.09.2019 «Про організацію службового розслідування» було призначено службове розслідування за інформацією, викладеною у рапорті заступника начальника сектору кадрового забезпечення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Мірошникова С.В. від 18.09.2019 № 45/20-2398 щодо нездійснення своєчасної заміни службового посвідчення майором поліції Бубликом О.М.
Відповідно до ч. 2 наказу № 1505 від 19.09.2019 «Про організацію службового розслідування» проведення службового розслідування було доручено дисциплінарній комісії у складі:
- голова дисциплінарної комісії: заступник начальника сектору кадрового забезпечення Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 ;
- члени дисциплінарної комісії: старший інспектор сектору кадрового забезпечення Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_4 , інспектор сектору кадрового забезпечення Дніпровського ВП ГУПН в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Іскра А.Ю.
20.09.2019 позивачем були надані пояснення в рамках службового розслідування, в яких ОСОБА_1 пояснив, що отримавши 28.05.2019 направлення до УКЗ ГУНП на фотографування для службового посвідчення, він не зміг з'явитись у визначений день на фотографування, оскільки у цей день був направлений т.в.о. начальника слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Радонським М.Г. на огляди газозаправних станцій в межах кримінального провадження на вимогу керівника Дніпровської місцевої прокуратури № 3. ОСОБА_1 було повідомлено інспектора сектору кадрового забезпечення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 .В. про неможливість прибути на фотографування із зазначенням причин.
Наказом начальника Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Бухінника С.А. № 1672 від 18.10.2019 «Про продовження строку проведення службового розслідування» було продовжено строк проведення службового розслідування організованого наказом Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 19.09.2019 № 1505.
08.11.2019 затверджено висновок службового розслідування, яким запропоновано застосувати до старшого слідчого слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді зауваження, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 2 наказу ГУНП від 28.11.2018 № 5078 «Про організацію обміну службових посвідчень поліцейськими та державними службовцями».
Наказом від 14.11.2019 № 1847 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП» до майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Отже, правомірність оскаржуваного наказу, в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч. 1, 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з ч. 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Так, судом встановлено, що 28.05.2019 ОСОБА_1 ознайомлено з наказом ГУНП в Дніпропетровській області № 5078 від 28.11.2018 «Про організацію обміну службових посвідчень поліцейським та державним службовцям», про що свідчить наявна в матеріалах справи пам'ятка-ознайомлення.
З аналізу означеного наказу та пам'ятки-ознайомлення вбачається, що ОСОБА_1 зобов'язаний був прибути в десятиденний строк до УКЗ ГУНП для заміни посвідчення тобто до 07.06.2019.
Неможливість з'явитись 28.05.2019 на фотографування, позивач виправдовував тим, що в цей день він був направлений т.в.о. начальника слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Радонським М.Г. на огляди газозаправних станцій в межах кримінального провадження на вимогу керівника Дніпровської місцевої прокуратури № 3.
Однак, такі твердження позивача, на переконання суду, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не був позбавлений можливості з'явитись до УКЗ ГУНП у період з 29.05.2019 по 07.06.2019.
Крім викладеного, слід зауважити, що на момент службового розслідування тобто 14.11.2019 ОСОБА_1 також не було замінено службове посвідчення.
Отже, матеріалами справи підтверджується обґрунтованість висновків службового розслідування від 08.11.2019 щодо допущенням ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразилось у нездійсненні своєчасної заміни службового посвідчення.
Крім того, варто зазначити, що позивачем не надано до суду жодного доказу на спростування викладених обставини.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами.
Однак, Дисциплінарний статут Національної поліції України не містить імперативної норми права щодо обов'язку відповідача ознайомлювати поліцейського з матеріалами службового розслідування, зокрема наказом про призначення службового розслідування тощо.
Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не містить достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю), оскільки резолютивна частина наказу від 14.11.2019 № 1847 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП» містить як посилання на недотримання позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 наказу ГУНП від 28.11.2018 № 5078 «Про організацію обміну службових посвідчень поліцейськими та державними службовцями» так і на сам факт невиконання ОСОБА_1 вимог керівництва щодо необхідності своєчасної заміни службового посвідчення, що безпосередньо встановлено під час проведення службового розслідування.
Крім того, є безпідставними і доводи позивача відносно відсутності наказу про створення дисциплінарної комісії, оскільки у пункті 2 наказу № 1505 від 19.09.2019 «Про організацію службового розслідування» було визначено склад дисциплінарної комісії.
З огляду на викладене слід зазначити, що надмірний формалізм позивача в позовній заяві жодним чином не спростовує встановленого в ході службового розслідування факту вчинення ним дисциплінарного проступку, що відповідно свідчить про правомірність та обґрунтованість спірного наказу.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення суду складений 24 березня 2020 року.
Суддя А. Ю. Рищенко