Справа № 629/155/20
Номер провадження 1-кс/629/467/20
06 травня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовозобов'язаного, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, 2 ст. 307 КК України,-
Слідчий СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_6 06.05.2020 року звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні Лозівського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019220380000233 від 22.02.2019 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України, які в період часу з грудня 2019 року по березень 2020 року вчиняли злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене за попередньою змовою групою осіб та ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 306 КК України, а саме розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин у банках.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: заявами про злочини, показаннями потерпілих та свідків, протоколами огляду місця події, обшуків, пред'явлення для впізнання, висновками експертів та іншими.
13.03.2020 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та цього ж числа слідчим суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, на строк до 11.05.2020 включно.
01.04.2020 року раніше повідомлену підозру ОСОБА_4 змінено та повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України.
Для забезпечення повного і неупередженого розслідування необхідно встановити всі фактичні обставини щодо складу учасників групи та їх ролі під час вчинення злочинів, здійснити тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володіння АТ «Universal Bank»; на підставі отриманих документів, вирішити питання про повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України; провести допит ОСОБА_8 у статусі підозрюваного; звернутися до слідчого судді з клопотанням про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу; вирішити питання про повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 306 КК України; вирішити питання про наявність у діях ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ознак організованої злочинної групи та повідомити їм про зміну раніше повідомленої підозри, з урахуванням ознак ОЗГ; отримати висновки призначених експертиз матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6; здійснити відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження; надати можливість стороні захисту ознайомитись з матеріалами кримінального провадження; скласти та затвердити обвинувальний акт, скласти реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити підозрюваним копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, через великий обсяг епізодів злочинної діяльності та матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченим цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
У відповідності до ч. 1 ст. 199 КПК України та пункту 205 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, не пізніше ніж за 10 днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 187 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від слідчого, прокурора та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведене свідчить про неможливість запобігання заявленим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а тому строк його дії необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування у справі до 11.06.2020 включно.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний щодо задоволення клопотання заперечував, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначив, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вказав, що його підзахисний співпрацює зі слідством, дає покази, раніше не судимий, не має наміру вчиняти нові злочини, впливати на свідків. Також зазначив, що він має хронічне захворювання, приймав участь в антитерористичній операції, має батьків, тобто має сталі зв'язки, тому просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
З матеріалів клопотання вбачається, що 13.03.2020 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та цього ж числа слідчим суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, на строк до 11.05.2020 включно.
01.04.2020 року раніше повідомлену підозру ОСОБА_4 змінено та повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України.
В той же час 11.05.2020 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від слідчого, прокурора та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи дане клопотання враховується також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного вище злочину, характеризуючі дані щодо особи підозрюваного.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тобто застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились.
Посилання сторони захисту щодо наявності родини, постійного місця проживання, хоч і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Разом із тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового розміру для працездатних осіб.
Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що необхідний розмір застави для виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків є двісті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420400 гривень (200 х 2102 грн = 420400 грн).
Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на один місяць - до 11 червня 2020 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Заставу визначити у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 420400 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Застава підлягає внесенню на рахунок UA208201720355299002000006674, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача ДКС України м. Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області.
Підозрюваний ОСОБА_4 (або заставодавець) має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово Лозіський ВП ГУНП в Харківській області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В задоволенні клопотань підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 ..
Копію даної ухвали негайно направити начальнику Лозівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області та Лозівській місцевій прокуратурі Харківської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1