Кримінальне провадження № 629/925/20
Номер провадження 1-кп/629/282/20
07 травня 2020 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_4 , неповнолітньої обвинуваченої- ОСОБА_5 , законного представника неповнолітньої обвинуваченої - ОСОБА_6 , захисника- ОСОБА_7 , представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області- ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12019220380001822 від 15.12.2019 року за обвинуваченням неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова Харківської області, громадянки України, із незакінченою середньою спеціальною освітою, учениці першого курсу Лозівського Центру професійної освіти Харківської області, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
01 грудня 2019 року близько 22 години 20 хвилин неповнолітня ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїми знайомими неповнолітніми ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 приміським електропоїздом сполученням «Харків-Лозова», поверталася додому в м. Лозова Харківської області з с. Герсеваново Лозівського району Харківської області. В цей час неповнолітня ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вийшли в тамбур вагону, а ОСОБА_4 залишилася у вагоні, де вона заснула на лавочці. Неповнолітня ОСОБА_9 зайшла до вагону та взяла з кишені ОСОБА_4 її мобільний телефон марки «Хiomi Redmi 5A», 2/16 Gb, в корпусі сірого кольору, який був у використанні, вартістю 1155 гривень 50 копійок, з наміром поглузувати над своєю подругою, та коли та прокинеться і виявить відсутність свого телефону, повернути його їй. З вказаним телефоном неповнолітня ОСОБА_9 повернулася в тамбур вагону та передала його неповнолітній ОСОБА_5 , розраховуючи що остання в подальшому поверне телефон власнику. Отримавши від ОСОБА_9 мобільний телефон, який належить неповнолітній ОСОБА_4 , у неповнолітньої ОСОБА_5 раптово виник умисел на його таємне викрадення. В подальшому, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, вважаючи свої дії таємними від оточуючих та розраховуючи на те, що вони такими і залишаться, неповнолітня ОСОБА_5 не повідомила неповнолітнім ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про намір не повертати отриманий вищевказаний мобільний телефон власнику та залишити його собі, вчинила ряд дій спрямованих на обернення чужого майна на свою користь, а саме побачивши потерпілу неповнолітню ОСОБА_4 , яка прокинувшись виявила відсутність свого телефону, вийшла з вагону та зайшла в зал очікування вокзалу, сховала її мобільний телефон під свій одяг, та заперечувала його наявність у неї під час спілкування потерпілої ОСОБА_4 з нею. Після вчинення вищевказаного злочину неповнолітня ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникла, викраденим мобільним телефоном розпорядилася на власний розсуд, чим завдала потерпілій неповнолітній ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 1155 гривень 50 копійок.
21 лютого 2020 року між неповнолітньою підозрюваною ОСОБА_5 за участю законного представника підозрюваної ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 та неповнолітньою потерпілою ОСОБА_4 за участю законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_11 в порядку, передбаченому ст. 471 КПК України, укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення за ч.1 ст.185 КК України, щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди, та щодо наслідків умисного невиконання угоди про примирення, передбачених ст.476 КПК України.
Сторони також узгодили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік із застосуванням ст.75 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити ОСОБА_5 узгоджене покарання.
Законний представник обвинуваченої та захисник просили затвердити угоду про примирення.
Представник служби у справах дітей не заперечувала проти затвердження угоди про примирення.
Судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла ОСОБА_4 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Потерпіла претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, що свідчить про їх примирення, яке є добровільним.
Заслухавши пояснення обвинуваченої та потерпілої, суд переконався у добровільності укладення ними угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Згідно ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам КПК України та відсутність підстав для відмови в затвердженні укладеної угоди, викладених в ч.7 ст.474 КПК України. Встановлено, що кваліфікація дій обвинуваченої за ч.1 ст.185 КК України- таємне викрадення чужого майна(крадіжка), є правильною. Злочин у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винною, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості і відповідно до вимог ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілою та обвинуваченою може бути укладена у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченої, обставин вчинення злочину, ставлення обвинуваченої до вчиненого, та з урахуванням думки потерпілої, яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, суд дійшов висновку про те, що подальше перевиховання обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів можливе при призначенні кримінального покарання із застосуванням положення ст.104 КК України та ст. 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням та узгодженого сторонами.
Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 21 лютого 2020 року про примирення між обвинуваченою ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12019220380001822 від 15.12.2019 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 104, 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на 1(один) рік.
Згідно п.1, п.2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після набрання вироком законної сили речовий доказ: мобільний телефон «Xiomi Redmi 5А», в корпусі сірого кольору, бувший у використанні, з механічними пошкодженнями у вигляді тріщин на екрані та подряпини на нижній частині задньої панелі, в зарядженому стані, заблокованого за допомогою паролю у вигляді графічного ключа, без сім-карток та карти пам'яті, що згідно квитанції № 19/250 (№ книги обліку речових доказів 733) знаходиться в камері зберігання речових доказів при Лозівському ВП ГУНП в Харківській області-повернути потерпілій ОСОБА_4 .
Роз'яснити сторонам угоди, що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1