"26" червня 2007 р.
12:30
Справа № 1/304/07
м. Миколаїв
За позовом: Відкрите акціонерне товариство “Атомсервіс».
/55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Миру, 11/.
До відповідача: Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція
/55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Комсомольська, 3/
про: скасування податкових повідомлень-рішень: від 14.09.2006р. № 0000971501/0, № 0000981501/0, № 0000991501/0; від 22.11.2006р. № 0000971501/1, № 0000981501/1, № 0000991501/1; від 08.02.2007р. № 0000971501/2, № 0000981501/2, № 0000991501/2; від 19.04.2007р. № 0000971501/3, № 0000981501/3, № 0000991501/3.
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.
Представники:
Від позивача: Мішина О.В., довіреність від 18.01.2007р.
Від відповідача: Полянічева О.В., довіреність від 04.04.2007р.
Тертична І.М., довіреність від 04.04.2007р.
Позивач звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень: від 14.09.2006р. № 0000971501/0, № 0000981501/0, № 0000991501/0; від 22.11.2006р. № 0000971501/1, № 0000981501/1, № 0000991501/1; від 08.02.2007р. № 0000971501/2, № 0000981501/2, № 0000991501/2; від 19.04.2007р. № 0000971501/3, № 0000981501/3, № 0000991501/3, мотивуючі свої вимоги тим, що всупереч вимог пункту 17.1.7. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач нарахував штрафні санкції не на фактично погашену суму податкового боргу, а на суму, на яку були зменшені податкові зобов'язання позивача шляхом подачі уточнюючої податкової декларації, тобто на неіснуючу суму податкових зобов'язань; штрафні санкції застосовані без врахування положень статей 241 і 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій; штрафна санкція в сумі 19600 грн. застосована без складання акту перевірки, що є порушенням Інструкції про застосування штрафних(фінансових) санкцій органами державної податкової служби (а.с.3-9, 116-118).
Відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки податковий борг по деклараціям за 2003 рік, 1-й квартал та 1-е півріччя 2004 року, частково за 9 місяців 2004 року було погашено внаслідок подання уточнюючого розрахунку за 2004 рік, що є одним із способів погашення податкового богу, в іншій частині борг був погашений грошовими коштами. Оскільки податкове зобов'язання було погашено із порушенням строків, встановлених пунктом 5.3.1. статті 5 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», то він повинен сплатити штрафні санкції, передбачені пунктом 17.1.7. статті 7 цього закону; стаття 250 Господарського кодексу України не поширюється на правовідносини щодо застосування штрафних санкцій відповідно Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с.80-85, 124-126).
Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін у судовому засідання, - суд
встановив :
відповідач здійснив невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) позивачем, про що склав акт від 14 вересня 2006 року № 170/15-125/1.
На підставі акту перевірки відповідач направив позивачу з врахуванням результатів оскарження в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток відповідно пункту 17.1.7. статті 17 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: від 14.09.2006р. № 0000971501/0 на суму 146 846, 97 грн., № 0000981501/0 на суму 5639, 04 грн., № 0000991501/0 на суму 491, 12 грн.; від 22 листопада 2006 року № 0000971501/1 на суму 96 618, 34 грн., № 0000981501/1 на суму 5 639, 04 грн., № 0000991501/1 на суму 491, 12 грн.; від 08 лютого 2007 року № 0000971501/2 на суму 166 446, 97 грн., № 0000981501/2 на суму 5 639, 04 грн., № 0000991501/2 на суму 491, 12 грн.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
Відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення від 14.09.2006р. № 0000971501/0 про застосування штрафної санкції у сумі 146 846, 97 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги від 22.09.2006 року (а.с.33-34) на підставі рішення відповідача від 22.11.2006 року (а.с.36-44) податкове повідомлення-рішення від 14.09.2006р. № 0000971501/0 було скасовано в частині застосування штрафної санкції у сумі 50228,63 грн. і позивачу було направлено податкове повідомлення-рішення від 22.11.2006р. № 0000971501/1.
За результатами розгляду апеляційної скарги від 04.12.2006 року (а.с.48-51) Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області прийнято рішення від 02.02.2007 року (а.с.52-59), яким податкове повідомлення-рішення від 22.11.2006р. № 0000971501/1 було змінено, донараховано 50 228, 63 грн. і 19 600 грн. штрафних санкцій, позивачу направлено податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2007 року № 0000971501/2 про застосування штрафної санкції у сумі 166 446, 97 грн.
У відповідності з пунктом 6.4.1. статті 6 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає, що податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.
Таким чином податкові повідомлення-рішення від 14.09.2006р. № 0000971501/0 про застосування штрафної санкції у сумі 146 846, 97 грн. та від 22 листопада 2006 року № 0000971501/1 на суму 96 618, 34 грн. є відкликаними відповідно вказаного вище закону. Тому в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2006р. № 0000971501/0 про застосування штрафної санкції у сумі 146 846, 97 грн. та від 22 листопада 2006 року № 0000971501/1 на суму 96 618, 34 грн. необхідно відмовити.
Пункт 5.3.1. статті 5 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідальність за порушення вказаної вище норми закону передбачена пунктом 17.1.7. статті 7 цього закону: у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
В додатку до акту перевірки від 14 вересня 2006 року (а.с.19-21) відповідачем нарахована штрафна санкція у сумі 50 228, 63 грн. за порушення строків сплати податкових зобов'язань по таким податковим деклараціям з податку на прибуток: декларації № 11146 від 24.10.2003 року, № 13500 від 26.01.2004 року, № 2689 від 07.05.2004 року, № 5362 від 27.07.2004 року.
Застосування штрафних санкцій у сумі 50 228, 63 грн. є протиправним, оскільки 14.02.2005 року позивач подав уточнюючу декларацію з податку на прибуток, відповідно якої зобов'язання позивача за 2004 рік були відкориговані, зменшені на 180 242 грн., що у відповідності з пунктом 5.1. статті 5 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є самостійним узгодженням податкового зобов'язання з моменту подання первісних податкових декларацій.
Отже підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасно сплачене податкове зобов'язання в сумі 180 242 грн. відсутні, оскільки відсутнє саме зобов'язання, а значить і податковий борг.
Доводи відповідача, що при поданні уточнюючого розрахунку, який зменшує суму податкового зобов'язання на 180 242 грн., відбувається погашення податкового боргу на вказану суму датою подання уточнюючого розрахунку, судом відхиляється. Відповідно пункту 5.1. статті 5 7 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання(щодо зменшення його на 180 242 грн.), вважається узгодженим не з дати подачі уточнюючого розрахунку), а з дати подачі податкових декларацій з податку на прибуток: декларації № 11146 від 24.10.2003 року, № 13500 від 26.01.2004 року, № 2689 від 07.05.2004 року, № 5362 від 27.07.2004 року, оскільки саме в них вносяться зміни. Крім того, пункт 7.7.1. статті 7 Закону України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який визначає джерела самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу, не містить такого виду погашення податкового боргу, як подача уточнюючої декларації про зменшення податкового зобов'язання.
За таких обставин позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень 08 лютого 2007 року № 0000971501/2 та від 19 квітня 2007 року № 0000971501/3 в частині застосування штрафної санкції у сумі 50 228, 63 грн. підлягають задоволенню.
Доводи позивача, стосовно скасування податкових повідомлень-рішень від 08 лютого 2007 року № 0000971501/2 та від 19 квітня 2007 року № 0000971501/3 в частині застосування штрафної санкції у сумі 19 600 грн. в зв'язку з відсутністю акту перевірки судом відхиляються, оскільки актом перевірки від 14.09.2006 року був охоплений перевіряємий період виникнення податкового боргу в сумі 39 200 грн. по податковій декларації за 11 місяців 2004 року № 11498, відповідачем штрафна санкція за це порушення не була застосована. Право на прийняття рішення щодо скасування рішення податкового органу нижчого рівня передбачено статтею 12 Закону України “Про державну податкову службу в Україні».
Посилання позивача на норми статті 250 Господарського кодексу України щодо пропуску відповідачем строку для застосування адміністративно-господарських санкцій є помилковим, оскільки вказана норма містить застереження щодо її поширення на правовідносини, передбачені іншими законами. Таким спеціальним законом, який визначає порядок і строки застосування штрафних санкцій за порушення строків погашення узгодженого податкового зобов'язання є лише Закон України “Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В останній частині позову в задоволенні необхідно відмовити з тих підстав, що встановлений відповідачем факт порушення строків погашення податкового боргу позивачем визнається, здійснений відповідачем розрахунок штрафних санкцій позивачем не заперечується .
Оскільки вказані обставини сторони не заперечують і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, то відповідно частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вони не доказуються перед судом.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.02.2007р. № 0000971501/2 та від 19.04.2007р. № 0000971501/3 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 50 228, 63 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Л.I.Васильєва