"04" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/481/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
секретар судового засідання Тіщенко Д.І.,
представники сторін в судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/481/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТВК Вектор-ВС” (02099, м.Київ, вул. Бориспільська,9, корпус 91, офіс 512, код ЄДРПОУ 37625571 )
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Скайтек Строй” (65017, м.Одеса, вул. Малиновського, буд.16-А, офіс 314, код ЄДРПОУ 40278123)
про стягнення 444 419,29 грн.
21.02.2020р. товариство з обмеженою відповідальністю “ТВК Вектор-ВС” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Скайтек Строй”, в якій просило суд стягнути з відповідача 444 419,29 грн. заборгованості, у тому числі: 357 748,67 грн. - основного боргу, 54 170,87 грн. - пені, 12 491,78 грн. - 3% річних, 20 007,97 грн. - інфляційних витрат, а також витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 170058/1/17 від 22.06.2017р. в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2020р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ТВК Вектор-ВС” залишено без руху, встановлено позивачу семиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
04.03.2020р. до Господарського суду Одеської області від ТОВ “ТВК Вектор-ВС” надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, такі недоліки усунув.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.03.2020р. позовну заяву ТОВ “ТВК Вектор-ВС” прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "02" квітня 2020 р. о 15:30.
31.03.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх.№8206/20), відповідно до якого останній просив суд провести підготовче засідання без участі представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/481/20 та призначено справу №916/481/20 до розгляду по суті в засіданні суду на "04" травня 2020 р. о 14:00.
29.04.2020р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх.№10808/20), відповідно до якого останній просить суд провести судове засідання без участі представника позивача.
В судове засідання 04.05.2020р. представники сторін не з'явились.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у жодне судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав, будь-яких клопотань та заяв до суду не надсилав.
Приймаючи до уваги, вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.05.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
22.06.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ТВК Вектор-ВС” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Скайтек Строй” (Покупець) було укладено договір поставки №170058/1/17, відповідно до п.1.1 якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця товари виробничо-технічного призначення (надалі-товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в строки і на умовах даного договору.
Згідно п. 1.2 договору сторони узгодили, що у видаткових накладних може не зазначатися як підстава відпуску товару даний договір, але, якщо поставка товару відбувалася в період його дії, - до неї застосовуються умови цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору, асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару узгоджується сторонами та вказується у рахунках та видаткових накладних, які являються специфікацією в розумінні ст.266 ГК України та складають невід'ємну частину цього договору.
Кількість та асортимент товару на кожну окрему партію поставки передбачається в замовленні покупця та видаткових документах на товар (п. 2.3 договору).
Згідно п. 3.2 договору, постачальник розглядає замовлення протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання. Замовлення вважається узгодженим обома сторонами, якщо вони дійшли згоди щодо ціни, асортименту, кількості та строку поставки. На підставі погодженого замовлення Постачальник виставляє покупцеві рахунок.
Товар, що є предметом поставки за цим договором, поставляється відповідно до поданого замовлення та виставленого рахунку (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 3.4 договору, строки поставки за даним договором обумовлюються сторонами по кожному окремому замовленню. Поставка товару здійснюється після внесення покупцем передоплати згідно п. 6.4.1 даного договору. Товар може бути (поставлений) в розпорядження покупця достроково. В разі замовлення товару, якого немає в наявності на складі, строк поставки може бути продовжений, про що постачальник попереджає покупця. Строки поставки за даним договором, за взаємною згодою сторін, можуть бути встановлені у специфікаціях, що будуть невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 4.4 договору, підписуючи видаткову накладну, покупець підтверджує отримання від постачальника всіх товаросупровідних документів.
Моментом поставки вважається дата приймання-передачі товару згідно умов даного договору та чинного в Україні законодавства (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 6.2 договору, загальна сума кожної окремої поставки зазначається в рахунках та накладних документах.
Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку виключно в національній валюті України (п. 6.3 договору).
Згідно п. 6.4 договору, оплата товарів покупцем проводиться у наступному порядку:
- передплата у розмірі 50% від суми замовленого товару на підставі рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставляння відповідного рахунку (п. 6.4.1 договору);
- остаточний розрахунок в розмірі 50% від суми замовленого товару покупець сплачує протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних. Термін остаточного розрахунку за товар не повинен перевищувати 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки кожної партії товару, вказаної у відповідній видатковій накладній (п.6.4.2 договору).
Відповідно до п. 6.5 договору, строки та порядок оплати за даним договором, за взаємною згодою сторін, можуть бути змінені відносно конкретної партії товару та встановлені у специфікаціях до даного договору, що будуть його невід'ємною частиною.
Загальна вартість договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником і оплачених покупцем протягом строку дії цього договору (п. 6.6 договору).
Згідно п. 7.4 договору, покупець за даним договором несе наступну відповідальність: у разі невиконання або неналежного виконання покупцем вимог п. 6.4.2 цього договору або умов по оплаті, визначених у відповідній специфікації, постачальник має право вимагати сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості заборгованості за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення (п.7.4.1 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2018р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. У випадку, якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не виявила бажання розірвати договір, то договір вважається пролонгований на наступний рік.
04.12.2018р. між ТОВ “ТВК Вектор-ВС” (Постачальник) та ТОВ “Скайтек Строй” (Покупець) було укладено специфікацію №1 до договору поставки №170058/1/17 від 22.06.2017р., відповідно до п.1 якої Постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти товар і оплатити вартість наступного товару:
1) шина алюмінієва 100х10 АД-31 4м (10,84 кг),кількість - 70 шт.; ціна / грн. (без ПДВ) - 1 174,47 грн.; сума/грн. (без ПДВ) - 82 212,90 грн.;
2) шина алюмінієва 50х10 АД-31 4м (5,42 кг),кількість - 3 шт.; ціна / грн. (без ПДВ) - 587,23 грн.; сума/грн. (без ПДВ) - 1 716,69 грн.;
3) шина алюмінієва 60х10 АД-31 4м (6,51 кг),кількість - 15 шт.; ціна / грн. (без ПДВ) - 705,28 грн.; сума/грн. (без ПДВ) - 10 579,20 грн.;
4) шина алюмінієва 80х10 АД-31 4м (8,68 кг),кількість - 55 шт.; ціна / грн. (без ПДВ) - 940,28 грн.; сума/грн. (без ПДВ) - 51 715,40 грн.;
5) шина алюмінієва 30х10 АД-31 4м (3,26 кг),кількість - 38 шт.; ціна / грн. (без ПДВ) - 353,17 грн.; сума/грн. (без ПДВ) - 13 420,46 грн.
Всього з врахуванням ПДВ (20%) - 191 627,58 грн.
Відповідно п.3 специфікації, вартість товару, визначеного в п. 1 цієї специфікації №1, станом на 04.12.2018р. є еквівалентом 5 789,53 євро, в т.ч. ПДВ (20%) за курсом, що зазначений п.4 специфікації.
Враховуючи те, що товар, що постачається за цією специфікацією є імпортний, сторони домовились, що на дату підписання сторонами цієї специфікації, а саме на 04.12.2018р., курс гривні до Євро складає 33,099 (курс продажу гривні до Євро Приватбанк + 2%) грн. за 1 Євро (п. 4 специфікації).
Згідно п. 6 специфікації за товар, визначений в п.1 специфікації №1, здійснюється покупцем у наступному порядку: передплата у розмірі 50% від суми замовленого товару, що становить на підставі рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника (п.6.1 специфікації); остаточний розрахунок в розмірі 50% від суми замовленого товару покупець сплачує протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних (п.6.2 специфікації).
Відповідно до п.11 специфікації, ця специфікація №1 від 04.12.2018р. є невід'ємною частиною договору поставки №170058/1/17 від 22.06.2017р. і набирає чинності з моменту підписання її сторонами.
На виконання умов договору поставки №170058/1/17 від 22.06.2017р. та специфікації №1 від 04.12.2018р. позивач поставив у період з 06.11.2017 по 04.01.2019р. відповідачу товар на загальну суму 523 949,66 грн.
Відповідач за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі, з огляду на що позивачем 25.11.2019р. було направлено відповідачу претензію (вимогу) №319/19, в якій він просив ТОВ “Скайтек Строй” погасити заборгованість у розмірі 357 748,67 грн. за поставлений товар протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання претензії.
10.12.2019р. ТОВ “Скайтек Строй” - у відповідь на отриману претензію - направило позивачу лист №10122019/1-1, в якому визнало наявність заборгованості у сумі 357 748,67 грн. станом на 01.12.2019р. та зобов'язалось її сплати до 31.12.2019р.
З огляду на те, що відповідач так і не розрахувався за поставлений товар, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Скайтек Строй», окрім суми основного боргу - 357 748,67 грн., ще 54 170,87 грн. - пені, 12 491,78 грн. - 3% річних та 20 007,97 грн. - інфляційних витрат.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ТВК Вектор-ВС” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Скайтек Строй” (Покупець) було укладено договір поставки №170058/1/17, відповідно до п.1.1 якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця товари виробничо-технічного призначення (надалі-товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в строки і на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.2 договору, асортимент товару, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару узгоджується сторонами та вказується у рахунках та видаткових накладних, які являються специфікацією в розумінні ст.266 ГК України та складають невід'ємну частину цього договору.
04.12.2018р. між ТОВ “ТВК Вектор-ВС” (Постачальник) та ТОВ “Скайтек Строй” (Покупець) було укладено специфікацію №1 до договору поставки №170058/1/17 від 22.06.2017р., відповідно до п.1 якої Постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти товар і оплатити товар на загальну суму 191 627,58 грн.
Згідно п. 3.2 договору, постачальник розглядає замовлення протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання. Замовлення вважається узгодженим обома сторонами, якщо вони дійшли згоди щодо ціни, асортименту, кількості та строку поставки. На підставі погодженого замовлення Постачальник виставляє покупцеві рахунок.
Товар, що є предметом поставки за цим договором, поставляється відповідно до поданого замовлення та виставленого рахунку (п. 3.3 договору).
Згідно п. 6.4.1 договору, передплата у розмірі 50% від суми замовленого товару на підставі рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставляння відповідного рахунку (п. 6.4.1 договору);
На виконання умов договору поставки №170058/1/17 від 22.06.2017р., позивачем було виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 523 949,66 грн. для здійснення передплати у розмірі 50%, згідно до п. 6.4.1 договору, а саме: №9417 від 23.10.2017р. на суму 40 338,44 грн.; №10113 від 09.11.2017р. на суму 46 607,69 грн.; №6388 від 04.07.2018р. на суму 23 086,80 грн.; №6430 від 05.07.2018р. на суму 43 794,59 грн.; №7225 від 25.07.2018р. на суму 1 812 грн.; №7936 від 10.08.2018р. на суму 76,57 грн.; №7944 від 10.08.2018р. на суму 1 678,03 грн.; №8312 від 20.08.2018р. на суму 4 280,64 грн.; №8345 від 21.08.2018р. на суму 8 784,66 грн.; №10140 від 03.10.2018р. на суму 7 214,40 грн.; №11333 від 31.10.2018р. на суму 44 452,42 грн.; №11636 від 07.11.2018р. на суму 1 372,18 грн.; №12138 від 20.11.2018р. на суму 516,48 грн.; №12369 від 26.11.2018р. на суму 6 104,53 грн.; №12790 від 05.12.2018р. на суму 71 391,17 грн.; №12820 від 06.12.2018р. на суму 2 102,64 грн.; №13407 від 21.12.2018р. на суму 20 134,48 грн.; №52 від 04.01.2019р. на суму 8 574,36 грн.
Також, в межах специфікації №1 від 04.12.2018р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок №12713 від 04.12.2018р. на суму 191 627,58 грн.
Відповідно до п. 3.4 договору, строки поставки за даним договором обумовлюються сторонами по кожному окремому замовленню. Поставка товару здійснюється після внесення покупцем передоплати згідно п. 6.4.1 даного договору. Товар може бути (поставлений) в розпорядження покупця достроково. В разі замовлення товару, якого немає в наявності на складі, строк поставки може бути продовжений, про що постачальник попереджає покупця. Строки поставки за даним договором, за взаємною згодою сторін, можуть бути встановлені у специфікаціях, що будуть невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 4.4 договору, підписуючи видаткову накладну, покупець підтверджує отримання від постачальника всіх товаросупровідних документів.
Відповідно до п. 6.4.2 договору, остаточний розрахунок в розмірі 50% від суми замовленого товару покупець сплачує протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних. Термін остаточного розрахунку за товар не повинен перевищувати 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки кожної партії товару, вказаної у відповідній видатковій накладній.
На виконання умов договору поставки №170058/1/17 від 22.06.2017р. (з урахуванням специфікації №1 від 04.12.2018р.) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 523 949,66 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скіпленими печатками видатковими накладними: №7059 від 06.11.2017р. на суму 8 839,63 грн.; №7576 від 21.11.2017р. на суму 31 498,81 грн.; №8260 від 13.12.2017р. на суму 46 607,69 грн.; №4466 від 05.07.2018р. на суму 23 086,80 грн.; № 4869 від 19.07.2018р. на суму 43 794,59 грн.; №5044 від 26.07.2018р. на суму 1 812 грн.; №5565 від 10.08.2018р. на суму 76,57 грн.; № 5577 від 10.08.2018р. на суму 1 678,03 грн.; №5889 від 21.08.2018р. на суму 4 280,64 грн.; №5906 від 21.08.2018р. на суму 8 784,66 грн.; №7214 від 03.10.2018р. на суму 7 214,40 грн.; №8303 від 06.11.2018р. на суму 44 452,42 грн.; №8833 від 22.11.2018р. на суму 1 372,18 грн.; №8724 від 20.11.2018р. на суму 516,48 грн.; №9221 від 04.12.2018р. на суму 6 104,53 грн.; №9586 від 17.12.2018р. на суму 71 391,17 грн.; №9300 від 06.12.2018р. на суму 2 102,64 грн.; №9792 від 21.12.2018р. на суму 20 134,48 грн.; №32 від 04.01.2019р. на суму 8 574,36 грн.
В межах специфікації №1 від 04.12.2018р. позивач поставив відповідачу товар, згідно видаткової накладної № 9364 від 10.12.2018р. на суму 191 627,58 грн.
Згідно п. 6 специфікації за товар, визначений в п.1 специфікації №1, здійснюється покупцем у наступному порядку: передплата у розмірі 50% від суми замовленого товару, що становить на підставі рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника (п.6.1 специфікації); остаточний розрахунок в розмірі 50% від суми замовленого товару покупець сплачує протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних (п.6.2 специфікації).
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач, на виконання умов договору поставки №170058/1/17 від 22.06.2017р. та специфікації №1 від 04.12.2018р., за отриманий товар розрахувався частково, а саме:19.09.2018р. на суму 11 543 грн. із призначенням платежу: «оплата за товар по рахунку №6388 від 04.07.2018р.» (видаткова накладна №4466); 19.09.2018р. на суму 21 897,29 грн. із призначенням платежу: «оплата за товар по рахунку № 6430 від 05.07.2018р.» (видаткова накладна №4869); 05.12.2018р. на суму 95 813,79 грн., із призначенням платежу: оплата за товар по рахунку №12713 від 04.12.2018р.» (видаткова накладна №9364), що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками. Всього на суму 129 254,48 грн.
Також, позивачем надано банківські виписки, які свідчать про здійснення ТОВ «Скайтек Строй» оплат на загальну суму 36 946,51 грн., а саме: 16.05.2019р. на суму 9,90 грн. із призначенням платежу: «сплата за товар по рахунку № 9534 від 25.10.2017р.» та 16.05.2019р. на суму 36 936,61 грн. із призначенням платежу: «сплата за товар по рахунку №4450 від 11.05.2018р.».
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем банківські виписки, які підтверджують сплату відповідачем 36 946,51 грн. за отриманий товар, згідно рахунків № 9534 від 25.10.2017р. та № 4450 від 11.05.2018р., не приймаються до уваги, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений в період з 06.11.2017р. по 04.01.2019р. товар, а оплати на суму 36 946,51 грн. були здійснені за отриманий відповідачем товар за період, який передував спірному.
Таким чинном, судом встановлено, що заборгованість відповідача за отриманий з 06.11.2017р. по 04.01.2019р. товар складає 394 695,18грн. (523 949,66 грн. - 129 254,48 грн.)
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем за отриманий товар в матеріалах справи відсутні.
При цьому, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 357 748,67 грн. основної заборгованості за поставлений товар в період з 06.11.2017р. по 04.01.2019р. , з огляду на що суд, не виходячи за межі позовних вимог, вважає за доцільне задовольнити заявлені позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості за визначений період - 357 748,67 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 7.4 договору, покупець за даним договором несе наступну відповідальність: у разі невиконання або неналежного виконання покупцем вимог п. 6.4.2 цього договору або умов по оплаті, визначених у відповідній специфікації, постачальник має право вимагати сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості заборгованості за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення (п.7.4.1 договору).
Як зазначалось судом вище, п. 6.4.2 договору встановлено, що термін остаточного розрахунку за товар не повинен перевищувати 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати поставки кожної партії товару, вказаної у відповідній видатковій накладній.
Згідно п. 6 специфікації №1 від 04.12.2018р., встановлено, що за товар, визначений в п.1 специфікації №1, оплата здійснюється покупцем у наступному порядку: передплата у розмірі 50% від суми замовленого товару, що становить на підставі рахунку, виставленого постачальником, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від постачальника (п.6.1 специфікації); остаточний розрахунок в розмірі 50% від суми замовленого товару покупець сплачує протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних (п.6.2 специфікації).
Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок. Як встановлено судом, останні дні оплати по деяким накладним припадають на вихідний день. Згідно п.5 ст.254 Цивільного кодексу України, у разі, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
При перевірці розрахунку пені в сумі 54 170,87 грн., здійсненого позивачем за загальний період з 28.12.2017р. по 04.07.2019р., судом встановлено його помилковість, з огляду на неправильне визначення початкових дат виникнення у відповідача заборгованості за отриманий товар згідно видаткових накладних: №9364 від 10.12.2018р. та № 9586 від 17.12.2018р., з огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", з урахуванням кінцевих дат нарахування пені, визначеної позивачем, здійснено власний розрахунок пені, відповідно до якого сума пені складає 54 243,63 грн.
Видаткова накладна №Сума боргу (грн.)Період простроченняСума пені за період прострочення (грн.)
№8260 від 13.12.2017р.46 607,6928.12.2017-25.06.20187 540,23
№4466 від 05.07.2018р.11 543,4020.07.2018-15.01.20192 033,85
№4869 від 19.07.2018р.21897,3003.08.2018-29.01.20193 866,52
№8303 від 06.11.2018р.44 452,4221.11.2018-19.05.20197 862,60
№9364 від 10.12.2018р.95 813,7910.01.2019-09.07.201916 907,85
№9586 від 17.12.2018р.71 391,1702.01.2019-29.06.201912 476,83
№9792 від 21.12.2018р.20 134,4805.01.2019-04.07.20193 555,75
Всього: 54 243,63 грн.
Враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право належить виключно позивачу, суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені, яка безпосередньо заявлені у позові, - 54 170,87 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці розрахунку 3% річних, здійсненого позивачем за загальний період 28.12.2017р. по 17.02.2019р., судом встановлено його помилковість, з огляду на неправильне визначення початкових дат виникнення у відповідача заборгованості за отриманий товар згідно видаткових накладних: №9364 від 10.12.2018р. та № 9586 від 17.12.2018р., з огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", з урахуванням кінцевої дати нарахування 3 % річних, визначеної позивачем, здійснено власний розрахунок 3% річних, відповідно до якого сума 3% річних складає 12 336,50 грн.
Видаткова накладна №Сума боргу (грн.)Період простроченняЗагальна сума процентів (грн.)
№8260 від 13.12.2017р.46 607,6928.12.2017-17.02.20202 995,16
№4466 від 05.07.2018р.11 543,4020.07.2018-17.02.2020548,27
№4869 від 19.07.2018р.21897,3003.08.2018-17.02.2020966,24
№8303 від 06.11.2018р.44 452,4221.11.2018-17.02.20201 658,27
№9364 від 10.12.2018р.95 813,7910.01.2019-17.02.20203 180,51
№9586 від 17.12.2018р.71 391,1702.01.2019-30.01.20202 311,42
№9792 від 21.12.2018р.20 134,4805.01.2019-17.02.2020676,63
Всього: 12 336,50 грн.
Таким чинном, стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 12 336,50 грн.
Так, інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 20 007,97 грн. за загальний період з 01.01.2018р. по 31.01.2020р., встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку за видатковою накладною № 8303 від 06.11.2018р. помилково включено в період нарахування інфляційні за листопад 2018р., оскільки прострочення виконання зобов'язання з оплати у відповідача за зазначеною видатковою накладною виникло з 21 листопада 2018р., також, при здійсненні загального розрахунку інфляційних нарахувань позивачем застосовано невірний сукупний індекс інфляції, з огляду на що, судом, за допомогою системи “Ліга-Закон”, здійснено власний розрахунок інфляційних нарахувань, згідно якого загальна сума інфляційних нарахувань, що підлягає стягненню з відповідача становить 20 388,11 грн.
Враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, суд задовольняє заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму інфляційних нарахувань - 20 007,97 грн.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача: 357 748,67 - основної заборгованості, 54 170,87 грн. - пені, 12 336,50 грн. - 3% річних та 20 007,97 грн. - інфляційних витрат.
З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Скайтек Строй” (65017, м. Одеса, вул. Малиновського, буд.16-А, офіс 314, код ЄДРПОУ 40278123) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТВК Вектор-ВС” (02099, м. Київ, вул. Бориспільська,9, корпус 91, офіс 512, код ЄДРПОУ 37625571 ) 357 748 (триста п'ятдесят сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 67 коп. - основної заборгованості, 54 170 (п'ятдесят чотири тисячі сто сімдесят) грн. 87 коп. - пені, 12 336 (дванадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 50 коп. - 3% річних, 20 007 (двадцять тисяч сім) грн. 97 коп. - інфляційних витрат та 6 663 (шість тисяч шістсот шістдесят три) грн. 95 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 07 травня 2020 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко