СПРАВА № 2-42/2010
12 квітня 2010року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючої судді Стоілової Т.В.
при секретарі Коваленко О.Г.
за участю адвоката ОСОБА_1А,
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, про визнання домоволодіння спільною сумісною власністю,-
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу, про визнання за ним права власності на Ѕ частину будинку, після уточнення позову про визнання домоволодіння спільною сумісною власністю подружжя (а.с.41).
В обґрунтування позову зазначив, що з 1995 року по 01.07.2009 року він знаходився в фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6, проживав з нею однією сім"єю в будинку, розташованому за адресою: м. Красноармійськ, вул.Толстого,144, хоча зареєстрований в будинку по вул. Денисова,107-а в м. Красноармійську, власником якого він і є.
1 липня 2009 року ОСОБА_6 померла, залишивши заповіт на все своє майно на ім"я відповідачки ОСОБА_5, яка прийняла спадщину, подавши заяву, в установлений законом строк, до нотаріальної контори .
Під час проживання з ОСОБА_6 вони вели спільне господарство, свою пенсію він витрачав на спільні потреби. З 2003 року по день смерті ОСОБА_6 вони придбали пральну машинку - автомат "Елекромакс"за 2500 грн., два крісла, загальною вартістю 1200 грн., холодильник "Самсунг"- 3250 грн. та пилосос.
Крім того, за його кошти, будинок було газифіковано та встановлено газове опалення в будинку, в зв"язку з чим будинок значно збільшив свою вартість.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд встановити факт проживання однією сім"єю його та ОСОБА_6, а також визнати домоволодіння за адресою: м. Красноармійськ, вул. Толстого,144 спільною сумісною власністю подружжя.
Позивач ОСОБА_4 до суду не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, за участю його представника ОСОБА_7, та ОСОБА_8,в якій позов підтримав повністю (а.с.48,99).
Представники позивача ОСОБА_2,. та ОСОБА_8 що діють за дорученням (а.с.16), позовні вимоги ОСОБА_4 підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_4 визнала частково - не заперечує, що на час смерті ОСОБА_6, в 2009 році, вона ( ОСОБА_6М.) проживала разом з ОСОБА_4 в її будинку за адресою: м. Красноармійськ, вул. Толстого,144, вели спільне господарство, хоча у позивача ОСОБА_4 є свій будинок в м. Красноармійську по вул. Денисова,117, за яким він доглядав весь цей час.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_5 вважає, що спірний будинок є власністю ОСОБА_9, належить спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом , виданого Першою Красноармійською державною нотаріальною конторою 20 березня 1995 року, жодного доказу того, що газифікація будинку проводилась за участю ОСОБА_4 і що будинок після цього значно збільшив свою вартість, позивач не надав. Крім того, відповідачка суду пояснила, що позивач ОСОБА_4 та покійна ОСОБА_9 люди похилого віку, вона доглядала за ними, піклувалась про них і тому 26.09.2001 року ОСОБА_6 склала на неї заповіт, згідно якого свій будинок за адресою: м. Красноармійськ, вул. Толстого,144 заповідала їй та поклала на неї обов"язок надати право пожиттєвого користування цим будинком ОСОБА_4 ОСОБА_10 смерті спадкодавця, вона прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і не чинила перешкод ОСОБА_4 проживати в цьому будинку. Але його донька ОСОБА_3, яка фактично і претендує на цей будинок, забрала у неї ключі від спадкового будинку та перешкоджає їй користуватись ним. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні вимог позивача ОСОБА_4 про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що вимоги позивача слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що1 липня 2009 року померла ОСОБА_6 яка постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.9, 32).
ОСОБА_10 її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно- житловий будинок за вищевказаною адресою, який належить спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 березня 1995 року (а.с.29), який вона заповідала ОСОБА_5.
Заповіт посвідчено державним нотаріусом Першої Красноармійської державної нотаріальної контори Донецької області ОСОБА_11 26.09.2001 року, зареєстровано в реєстрі за №1279 (а.с.27). Відповідачка ОСОБА_5, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, подавши заяву, в установлений законом строк, до Першої Красноармійської нотаріальної контори , свідоцтво про право на спадщину за заповітом на її ім"я ОСОБА_5 нотаріусом ще не видане, але вона є спадкоємцем за заповітом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_6, а тому є належним відповідачем у цій справі.
Із пояснень сторін, свідка ОСОБА_12 вбачається, що з кінця 1995 року по 01.07.2009 року ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, проживав з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку, розташованому за адресою: м. Красноармійськ, вул.Толстого,144, без реєстрації , зареєстрований в будинку по вул. Денисова,107-а в м. Красноармійську, власником якого він і є, вели спільне господарство.
Цю обставину в судовому засіданні підтвердила і відповідач ОСОБА_5, тому суд вважає, що вимоги позивача про встановлення факту проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу з громадянкою ОСОБА_6 є обгрунтованими і їх слід задовольнити.
Щодо вимог про визнання домоволодіння за адресою: м. Красноармійськ, вул. Толстого,144 спільним сумісним майном подружжя, суд вважає їх не обгрунтованими, такими, що не відповідають вимогам закону і в їх задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Згідно ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають орднією сім"єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Відповідно до ст.57 Сімейного кодексу України, особистою власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; чи за кошти, які належали їй, йому особисто.
Із матеріалів справи, зокрема Свідоцтва про право на спадщину за законом, вбачається, що спірний будинок за адресою: м. Красноармійськ, вул. Толстого,144 ОСОБА_6 отримала у спадок після смерті свого чоловіка ОСОБА_13, який помер 16 серпня 1994 року (а.с.29), отже є особистою власністю ОСОБА_6
Згідно технічного паспорту на спірний житловий будинок( а.с.68-71) за час проживання ОСОБА_6 з ОСОБА_4 будинок не перебудовувався і не добудовувався. Житловий будинок збудовано в 1950 році, літня кухня - остання забудова в 1968 році.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_4 про визнання домоволодіння за адресою: м. Красноармійськ, вул. Толстого,144 спільним сумісним майном подружжя є такими, що не відповідають вимогам закону і в їх задоволенні слід відмовити.
Суд не може погодитись з доводами представника позивача ОСОБА_2 про те, що будинок значно збільшив свою вартість внаслідок його газифікації, яка проводилась за спільні кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а тому все домоволодіння слід визнати спільною сумісною власністю.
Із довідки, наданої суду Красноармійським управлінням по газифікації та газопостачанню від 01.12.2009 року вбачається, що вартість реконструкції системи газопостачання за адресою: м. Красноармійськ, вул. Толстого,144 складає 1830 гривень (а.с.64). Разом з тим, доказів того, що внаслідок цього будинок значно збільшив свою вартість ні позивач, ні його представник не надав.
Призначена по справі ухвалою суду від 14 січня 2010 року судова будівельно- технічнна експертиза на предмет встановлення дійсної( фактично) вартості спірного житлового будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами до виконання робіт по газифікації будинку і після, проведена не була, оскільки представник позивача без поважної причини ( як він пояснив зайнятість в іншому процесі) не забезпечив виїзд експерта до місця обстеження 16.02.2010 року, а тому рішення судом виноситься у відповідності зі ст.146 ЦПК України
Керуючись ст.57,60.62 Сімейного кодексу України ст.256,257,259 ЦПК України, ст.ст.212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,-
Вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 задовольнити частково.
Встановити факт, що ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_5, проживали однією сім"єю без реєстрації шлюбу з 1995 року.
В задоволенні вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання домоволодіння, розташованого за адресою: м. Красноармійськ, ,Донецької області вул. Толстого,144 спільною сумісною власністю подружжя його та ОСОБА_6, відмовити .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: