Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10417/14-к
24 лютого 2020 року Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42013110000000985 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -
на розгляді Подільського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , якому, відповідно до обвинувального акту, пред'явлено обвинувачення у вчиненні дій, які виразились у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_6 , тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
На адресу суду надійшли клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття даного кримінального провадження у зв'язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, а саме у зв'язку з набранням чинності закону № 1261-VІІ від 13 травня 2014 року, яким викладено нову редакцію приміток до ст. 366 КК України з визначенням ознак «істотна шкода» та «тяжкі наслідки» у складах злочинів, передбачених ст. ст. 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК України, відповідно до яких поняття «тяжкості наслідків» законодавець пов'язує з спричиненням шкоди, що перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак внесеними змінами усунута суспільна небезпечність наслідків вчинених дій, інкримінованих ОСОБА_4 в пред'явленому обвинуваченні. Захисник зазначає, що його підзахисному інкриміновано вчинення злочину за ч. 2 ст. 367 КК України за спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам, а не за вчинення шкоди в майновому еквіваленті, а тому дане кримінальне провадження підлягає закриттю.
Прокурор та обвинувачений підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити.
Потерпіла у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, про поважність причини своєї неявки не повідомила.
Враховуючи, що у розпорядженні суду є підтвердження про особисте вручення повісток потерпілій ОСОБА_6 , як на судове засідання 24.02.2020, так і попередні судові засідання, зокрема, судові засідання 19.11.2019 р. та 24.12.2019 року, суд, з урахуванням тривалості розгляді даного кримінального провадження, вважає за можливе провести розгляд клопотання захисника про закриття кримінального провадження без участі потерпілої.
Одночасно суд звертає увагу, що потерпіла ОСОБА_6 обізнана про наявність такого клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки у судовому засіданні, яке було проведено за її участі в дистанційному режимі це клопотання було заявлено, однак не розглянуто.
Суд, заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку про можливість закриття даного кримінального провадження, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, зокрема, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у заподіянні тяжких наслідків у виді незаконного позбавлення волі ОСОБА_6 у період часу з 15 жовтня 2009 року по 13 листопада 2009 року за покарання, за яке вона фактично відбула у Качанівській ВК № 54 з 12 листопада 2007 року по 12 травня 2009 року.
04 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2014 № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», яким було викладено в новій редакції пункт 3 примітки до статті 364 КК, який застосовується і для визначення складів злочинів, передбачених статтями 364-367 КК України, де поняття «тяжкі наслідки» як ознака складу злочину інкримінованого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України змінилось.
Відповідно до змін, внесених Законом № 1261-VII, «тяжкими наслідками» у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 КК вважається така шкода, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».
З постанови Верховного Суду України від 27 жовтня 2016 року у справі № 5-99кс16 вбачається, що з набранням чинності Законом № 1261-VII, виклад пункту 3 примітки статті 364 КК зазнав таких змін, відповідно до яких чинна редакція поняття «тяжкі наслідки» охоплює лише майнову шкоду, яка досягла розміру, що у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
У вищевказаному рішенні Верховного суду України міститься висновок про те, що «за конкретних обставин справи, наслідки нематеріального характеру, які піддаються грошовій оцінці (реальна шкода) та відповідно до такої оцінки досягли встановленого розміру («істотної шкоди» чи «тяжких наслідків») із заподіянням шкоди охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (соціального, політичного, морального, організаційного чи, іншого характеру), можуть бути із: спричинення фізичної шкоди - витрати на лікування чи протезування потерпілої особи; порушення законних прав та інтересів громадян - витрати на відновлення таких прав (виплати незаконно взятому під варту чи ув'язненому або незаконно звільненому з роботи чи навчання, відшкодування за невиконання судового рішення, компенсацію шкоди від поширення відомостей, які ганьблять особу тощо); політичної шкоди (витрати на проведення нових виборів та заходів антитерористичного характеру тощо); організаційної шкоди (витрати на відновлення роботи установи). При цьому Суд вважає, що у вироку (ухвалі) має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру також має бути належним чином підтверджено (в т.ч. цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву.
Однак, як вбачається з пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, порушення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів ОСОБА_6 не знайшли грошової оцінки (пред'явлене обвинувачення не місить положень про те, що у зв'язку з відновленням порушеного права на свободу пересування потерпіла зазнала майнових витрат, що перевищують двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі набрання чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок набрання чинності Законом № 1261-VII з новою редакцією визначення понять «істотна шкода» та «тяжкі наслідки» в залежності від розміру спричиненої матеріальної шкоди, в пред'явленому ОСОБА_4 обвинуваченні стали формалізованими суспільно небезпечні наслідки діянь, що знайшли свою кваліфікацію за ч. 2 ст. 367 КК України, що в свою чергу виключає кваліфікацію вчинених ОСОБА_4 дій за ч. 2 ст. 367 КК України. За даних обставин кримінальне провадження № 42013110000000985 відносно ОСОБА_4 підлягає закриттю в зв'язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи, що цивільний позов вирішується судом відповідно до вимог ст. 129 КПК України у випадку постановлення вироку чи ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 гривень, та матеріальної шкоди в розмірі 9 000 гривень, підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 11, 129, п. 4 ч. 1 ст. 284, 369-372 КПК України, суд, -
кримінальне провадження № 42013110000000985 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - закрити.
Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.
Відповідно до вимог ст. 100 КПК України, визнані речовими доказами процесуальні документи, які зберігаються в матеріалах даного кримінального провадження, - залишити на зберіганні в матеріалах справи.
Цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
CуддяОСОБА_1