Провадження № 11-сс/821/195/20 Справа № 712/2091/20 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддів за участю: при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про накладення арешту на рухоме майно та заборону його відчуження у кримінальному провадженні №12017251010003393 від 20 квітня 2019 року, -
У березні 2019 року ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді з указаним клопотанням, просила накласти арешт на належне їй нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 - для повноти та повноцінного розслідування кримінального провадження № 12017251010003393 від 20 квітня 2017 року та з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та незаконного відчуження, із забороною будь-яким особам і в будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо відчуження та проведення будь-яких інших реєстраційних дій щодо зазначеного майна до закінчення досудового розслідування; заборонити ДП «Сетам» реалізацію зазначеного майна за номером лоту 40405945.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12017251010003393 за ст. 190 КК України. За даними досудового розслідування, ОСОБА_7 звернулась до поліції та повідомила про факт шахрайських дій зі сторони ПАТ «ОТП Банк» в особі службовців та представників банку, що виявились у переконуванні її в наявності та необхідності погашення заборгованості за кредитними договорами від 5 березня 2007 року у розмірі 142 460 доларів США, 12 липня 2007 року - 62 000 доларів США, 18 березня 2008 року - 138 000 доларів США. У забезпечення кредитних договорів в іпотеку банку було передано нежитлову будівлю загальною площею 214,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язання банком у тексті договорів були встановлені в іноземній валюті, але гроші видавались в українській гривні, що повністю виключає отримання кредиту в доларах США. Крім того, на думку ОСОБА_7 , вона вже погасила борг навіть у більшому розмірі, ніж сума кредиту. У червні 2017 року її було визнано потерпілою у кримінальному провадженні, у жовтні 2017 року - пред'явлено цивільний позов, а в листопаді 2017 року - постановою слідчого нерухоме майно визнано речовим доказом.
Із офіційного сайту ДП «СЕТАМ» заявниці стало нещодавно відомо про те, що вже призначено аукціон з реалізації її нерухомого майна за адресою; АДРЕСА_1 .
На думку ОСОБА_7 , заінтересовані юридичні особи вже заволоділи її грошовими коштами в розмірі 89 000 доларів США і прагнуть заволодіти ще й нерухомим майном шляхом обману та зловживання довірою, що є підставою для накладення на таке майно арешту.
У судове засідання заявник, слідчий та прокурор не з'явились, повідомлялись слідчим суддею про час та місце розгляду клопотання.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2020 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про накладення арешту на рухоме майно та заборону його відчуження у кримінальному провадженні №12017251010003393 від 20 квітня 2019 року - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2020 року, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить :
- Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2020 року - скасувати.
- Клопотання ОСОБА_7 про накладення арешту на рухоме майно та заборону його відчуження у кримінальному провадженні №12017251010003393 від 20 квітня 2019 року - задовольнити.
Вважає, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження.
Наголошує, що підставами для відмови слідчий суддя вказав відсутність права потерпілої щодо звернення безпосередньо до слідчого судді із зазначеним клопотанням, тобто зазначив, що вона не є уповноважена звертатись до слідчого судді з клопотанням про арешт її власного нерухомого майна, що не відповідає дійсності, оскільки арешт її власності не порушує права іншій осіб, в той час у разі незастосування заходів забезпечення у кримінального провадженні та не накладення арешту на її власне майно за її клопотанням порушує її захист та майновий інтерес, а КПК України не містить положень, які би встановлювали заборону щодо звернення потерпілої до слідчого судді на даному етапі досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в кримінальному провадженні, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав
Колегією суддів встановлено, що 20 квітня 2017 року до ЄРДР внесено відомості за ч.1 ст. 192 КК України (кримінальне провадження № 12017251010003393), відповідно до якого 19 квітня 2017 року до поліції надійшла ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відносно скарги ОСОБА_7 , 1961 року народження, на бездіяльність СВ
Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області, щодо внесення відомостей про злочин.
Постановою слідчого від 7 червня 2017 року ОСОБА_7 визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого від 10 листопада 2017 року нежитлову будівлю загальною площею 214,1 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Частиною 2 ст. 170 України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Колегія суддів вважає, що звертаючись до слідчого судді з цим клопотанням про арешт нерухомого майна потерпілої ОСОБА_7 , вона посилалась на необхідність збереження речового доказу та унеможливлення його незаконної, на її думку, реалізації в майбутньому - є недоцільним.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Згідно із ч. З ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Аналіз положень ст. ст. 170, 171, 173 КПК України в їх сукупності дає підстави для висновку про те, що потерпіла у кримінальному провадженні не уповноважена звертатись до слідчого судді з клопотанням про арешт належного їй нерухомого майна з метою забезпечення збереження речових доказів, а цивільний позивач (за умови пред'явлення цивільного позову) - може заявляти клопотання про арешт майна виключно підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
За таких обставин колегія судів вважає, що рішення районного суду є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає, а підстави для задоволення апеляційної скарги апелянта ОСОБА_7 відсутні.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 березня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та заборону його відчуження у кримінальному провадженні №12017251010003393 від 20 квітня 2019 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу апелянта ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :