Справа № 761/5996/20
Провадження № 1-кс/761/4014/2020
04 травня 2020 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР - КОМЕРЦ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року (справа №761/47177/19) у кримінальному провадженні №42016100000000889 від 19 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ВІКТОР - КОМЕРЦ» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року (справа №761/47177/19) у кримінальному провадженні №42016100000000889 від 19 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
До початку судового розгляду адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ВІКТОР - КОМЕРЦ» подав до суду заяву, в якій просив залишити клопотання, подане ним про скасування арешту на майно, у кримінальному провадженні №42016100000000889 від 19 вересня 2016 року, без розгляду.
Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Разом з тим, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що зазначено у ст. 26 КПК України.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом .
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на те, що адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву про залишення клопотання без розгляду, а тому клопотання, подане адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ВІКТОР - КОМЕРЦ» про скасування арешту на майно, у кримінальному провадженні №42016100000000889 від 19 вересня 2016 року, слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 26, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОР - КОМЕРЦ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року (справа №761/47177/19) у кримінальному провадженні №42016100000000889 від 19 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1