Справа № 761/11692/20
Провадження № 1-кс/761/7375/2020
23 квітня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_7 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020100100003525 від 21.04.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрівськ-Сахалінський, Російської Федерації, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (зі слів), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, яке обґрунтовується тим, що СВ ВП №4 Шевченківського УПГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020100100003525 від 21.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
За обставин, викладених у клопотанні ОСОБА_3 21.04.2020 затримано в порядку статті 208 КПК України та 22.04.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний вчинив інкримінований злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.
У зв'язку з чим слідчий просить застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи, що він притягується до кримінальної відповідальності, немає постійного місця проживання в місті Києві, вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи відсутність в нього джерела доходу та незаконно впливати на потерпілого.
Слідчий посилається на те, що при обранні запобіжного заходу необхідно врахувати те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Беручи до уваги викладене, а також дані про особу ОСОБА_3 , відсутність міцних соціальних зв'язків, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених в ньому.
Захисник та підозрюваний заперечували проти клопотання та просили застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавлення волі.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, на які посилається слідчий, обґрунтовуючи доводи клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що СВ ВП №4 Шевченківського УПГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020100100003525 від 21.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
Слідчим суддею також встановлено, що за обставин, викладених у клопотанні ОСОБА_3 21.04.2020 затримано в порядку статті 208 КПК України та 22.04.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
З наданих матеріалів клопотання вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах та дослідженими суддею доказами.
Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.
Таким чином, на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не оцінює надані фактичні дані на предмет їх належності та допустимості, проте наведені дані, враховуючи стадію досудового розслідування, свідчать про причетність ОСОБА_3 до події вказаного злочину, враховуючи наявні протоколи слідчих дій в сукупності з іншими документами, а також зважаючи на те, що слідчим суддею на даній стадії не вирішується питання про винуватість особи, а лише про її причетність до події інкримінованого злочину, враховуючи також те, що слідчому судді на даній стадії не надається всього об'єму доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обговорюючи питання наявності зазначених у клопотанні ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення є цілком ймовірним.
Так, ОСОБА_3 раніше судимий, що свідчить про його кримінально-протиправну поведінку та ризик переховуватися від правоохоронних органів та суду, зважаючи також на відсутність джерела доходу та міцних соціальних зв'язків і постійного місця проживання.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , його особу, відсутність міцних соціальних зв'язків, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні, а також про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду особу підозрюваного, його кримінально-протиправну поведінку та стадію кримінального провадження.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.
Наведене вище свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. вік, обставини вчинення злочину, кримінально-протиправну поведінку підозрюваного, стадію кримінального провадження, інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя вважає, що слід визначити підозрюваному заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про його особу, про спосіб його життя, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та з урахуванням стадії досудового розслідування має бути призначена у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, та визначити заставу на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали визначити на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, терміном до 19 червня 2020 року включно.
Визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у 20 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 гривень.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, МФО - 8201 72, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …., внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням покласти на прокурора та слідчого у кримінальному провадженні №12020100100003525.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1