Справа № 283/2614/19
провадження №2/283/68/2020
06 травня 2020 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судових засідань Пух Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу
за позовною заявою військової частини НОМЕР_1
до ОСОБА_1 ,
про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Стислий виклад позицій сторін.
26.11.2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що постановою Малинського районного суду Житомирської області від 09.03.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої відповідач під час виконання своїх службових обов'язків, керуючи транспортним засобом «КРАЗ 255Б1», д.н.з. НОМЕР_2 , що знаходиться на обліку військової частини НОМЕР_1 , пошкодив автомобіль марки «Fiat Doblo Combi», д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_2 . Відповідач не відшкодував шкоду потерпілому, а виплату страхового відшкодування в розмірі 50000 грн. здійснило МТСБУ. Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.09.2019 року стягнено з ВЧ НОМЕР_1 на користь МТСБУ 50000 грн. витрат на виплату страхового відшкодування та 1900,10 грн. судового збору. А тому, позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу 50000 грн. шкоди та 1900,10 грн. судового збору.
Представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції в Приморському районному суді в м. Маріуполь , якук судом задоволено. Однак, у зв'язку з карантинним обмеженнями вказаного суду не зміг прийняти участь в судовому засіданні. Відповідно до ч.5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не подав. Представником відповідача ОСОБА_4 подано до суду виписний епікриз ОСОБА_1 , перевідний епікриз №596 та епікриз №82/620.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що згідно витягу з наказу №99 від 13.06.2015 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини польової пошти НОМЕР_4 (а.с.14).
Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 09.03.2016 року по справі №283/377/16-п, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Згідно витягу з наказу №204 від 23.07.2016 року, ОСОБА_1 водія-заправника автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів роти матеріального забезпечення 08.08.2016 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення у зв'язку із звільненням в запас (а.с.15).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.09.2019 року по справі №905/1186/19 стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, понесені на виплату страхового відшкодування в сумі 50000 грн., а також судовий збір у розмір 1900,10 грн. (а.с.5-12).
Згідно вказаного рішення суду назва військової частини польова пошта НОМЕР_4 з 01.07.2017 року змінена на військову частину НОМЕР_1 .
Відповідачем в обґрунтування своїх заперечень надано перевідний епікриз №596, згідно якого ОСОБА_1 поступив до медичної частини 09.02.2016 року з діагнозом: стан після судомного нападу 09.02.2016 року невідомої етіології, аналіз крові на алкоголь від 09.02.2016 року близького 12 год. 15 хв. негативний (а.с.66).
Відповідно до виписного епікризу, ОСОБА_1 з 15.02.2016 року по 26.02.2016 року перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні у неврологічному відділенні військової частини НОМЕР_5 з діагнозом: стан після судомного нападу 09.02.2016 року, стан після перенесеної гострої реакції на стрес, ангіопатія судин сітківки обох очей (а.с.65).
Мотиви та застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріалами справи підтверджено факт дорожньої-транспортної пригоди з вини відповідача, факт виплати страхового відшкодування МТСБУ, факт стягнення згідно рішення суду в порядку регресу з позивача на користь МТСБУ шкоди.
Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
При цьому, позивачем не надано доказу виконання рішення Господарського суду Донецької області від 05.09.2019 року щодо виплати МТСБУ 50000 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з посиланням на Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України №243/95-ВР від 23.06.1995 року, що втратила чинність 31.10.2019 року на підставі Закону України №160-IX, однак діяла на момент завданні шкоди позивачу.
Так, згідно п.10 вказаного положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
Для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов'язки. Визначення можливості (чи неможливості) виконання нею своїх обов'язків здійснюється за допомогою відповідних об'єктивних та суб'єктивних факторів. До об'єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб'єктивних - особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).
При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно несумлінно) або взагалі не виконує.
Однак, позивачем не надано жодного доказу недбалого виконання ОСОБА_1 службових обов'язків, що полягало б у невиконанні або неналежному виконання своїх обов'язків через несумлінне ставлення до них, і призвело до завдання шкоди військовій частині.
Перевідним епікризом №596 підтверджено, що в момент дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_1 виник судомний напад. В постанові Малинського районного суду Житомирської області від 09.03.2016 року також зазначено що джорожньо-транспортна пригода сталася під час судомного нападу та втрати свідомості, що спростовує доводи позивача про недбале виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків.
Наведене свідчить про відсутність у позивача права вимагати від відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу в заявленій сумі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 4, 13, 141, 263, 265, 273,354 ЦПК України,
В задоволенні позовних вимог військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - відмовити за безпідставністю.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя