Справа № 157/431/20
Провадження №1-кп/157/62/20
06 травня 2020 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2019 року за № 12019030090000513 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого водієм у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, незаконно придбав за невстановлених в ході проведення досудового розслідування конкретному місці, час та обставин, після чого перевіз до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , подрібнену речовину рослинного походження, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», списку №1 таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (в редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України №634 від 29.07.2010), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №512/4733, являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено,- канабіс масою в перерахунку на висушену речовину 5,5937 г, яку зберігав без мети збуту для власного споживання в шафі спальної кімнати на другому поверсі житлового будинку за вказаною вище адресою до моменту його виявлення та вилучення в ході проведеного 27 січня 2020 року працівниками поліції обшуку.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, носіння, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Під час досудового розслідування 13 квітня 2020 року між начальником Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_7 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12019030090000513, та обвинуваченим ОСОБА_4 з участю захисника ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам ст. 472 КПК України, за умовами якої ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, зобов'язувався сприяти розслідуванню і встановленню обставин вказаного кримінального правопорушення. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Сторонами також узгоджено міру покарання, яку повинен понести ОСОБА_4 , у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження підтвердили факт укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, цілковите розуміння змісту і наслідків угоди та просили її затвердити.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить із такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з частинами 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого в разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між начальником Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_7 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншої і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Долю речового доказу суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів на суму 628 грн. 04 коп., що підтверджуються довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні №12019030090000513, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження немає.
Керуючись статтями 314, 374, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13 квітня 2020 року, укладену між начальником Камінь-Каширського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_7 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншої в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 жовтня 2019 року за № 12019030090000513.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ: особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 5,5973 г, який зберігається в спеціальному пакеті Експертної служби МВС України № 3974458 в кімнаті зберігання речових доказів Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1