Справа 279/6798/19
Номер провадження 2/279/2039/19
"05" травня 2020 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Коваленко В.П.
за участю секретаря Комарової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Позивач АТ КБ « ПриватБанк » звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 16822 гривні 41 копійку.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що 11.10.2008 року відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 1200,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, то виникла заборгованість в сумі 16822 гривні 41 копійка , з яких: 597,63 гривень - заборгованість за кредитом, 13985,62 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1200 гривень - заборгованість за пенею, 250 гривень- штраф (фіксованав частина) та 789,16 гривень - штраф ( процентна складова).
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав заяву , в якій проти винесення заочного рішення не заперечив. Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином і в передбаченому законом порядку - судовою повісткою та оголошенням на офіційному веб-сайті суду.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Відповідач відзиву на позов не подав.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення, враховуючи наступне.
Як видно із матеріалів позову 11.10.2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір , відповідно до якого Банк надав останньому кредитні кошти в розмірі 1200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 підписав заяву, відповідно до якої погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/rules.
До кредитного договору позивач додав: розрахунок заборгованості; копію заяви позичальника; витяг з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам; довідку про умови кредитування з використанням картки "Універсальна,30 днів пільгового періоду"
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 31.10.2019 року відповідач має заборгованість в сумі 16822 гривні 41 копійка , з яких: 597,63 гривень - заборгованість за кредитом, 13985,62 гривень - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1200 гривень - заборгованість за пенею, 250 гривень- штраф (фіксованав частина) та 789,16 гривень - штраф ( процентна складова).
Так, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтями 1046, 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статті 525, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З Умов та Правил надання кредиту АТ КБ «Приватбанк» (станом на день укладання договору) випливає, що для надання послуг банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає картку, її вид і строк дії визначений у заяві і пам"ятці клієнта.
Термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу, період сплати платежів та інші істотні умови визначені в Заяві та довідці про умови кредитування.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 оспорював умови кредитування та отримання ним картки із погодженим розміром кредитування.
Такими чином, виходячи з вищевикладених норм законодавства, відбулося укладання між відповідачем та Банком кредитного договору.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.Довідкою про умови кредитування (а.с.11) підтверджується, що сторони узгодили між собою суму кредиту - 1200 грн, процентну ставку - 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та пеню - 1% від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, але не менше однієї гривні. При порушенні позичальникос строків платежів по кодному з грошових зобов"язань , передьачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов"язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 гри вень + 5% від суми позову.
Надані позивачем докази доводять факт укладання такого договору та його умови, які свідчать про право Банку на стягнення тіла кредиту, процентів пені та штрафу.
Таким чином, суд приходить до висновку , що позов підлягає до задоволення.
Судовий збір суд стягує з відповідача згідно до ст.141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.526, 1050,1054 ЦК України , суд
Позовні вимоги задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" - 16822, 41 гривню (п"ятсот дев"яносто сім ) гривень 63 копійки заборгованості за кредитом, з яких 597,63 грн. - заборгованість за кредитом; 13985,62 грн. -заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1200 гривень - заборгованість за пенею; 250 гривен. - штраф (фіксована частина) та 789,16 грн. - штраф (процентна складова) , а також судовий збір в сумі 1921 гривня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Коростенського
міськрайонного суду В.П.Коваленко