Справа № 309/3980/19
Провадження № 2/309/371/20
06 квітня 2020 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого-судді Лук'янової О.В.
за участю: секретаря судового засідання Гаклик Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивач, посилаючись на те, що:
-вони з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі з 25 лютого 2012 року по теперішній час;
-від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та перебувають на її утриманні;
-їх сім'я розпалася тому, що відповідач неналежно вів себе в сім'ї, допускав домашнє насильство в присутності дітей, що змусило її звертатися за допомогою в центр для осіб, що постраждали від домашнього насильства;
-уникаючи домашнього насильства, оберігаючи дітей від нервових потрясінь та жорстокості зі сторони відповідача, вона змушена була змінити місце проживання та на даний час проживає разом з дітьми у своєї матері;
-відповідач є працездатним, працює, займається ремонтом автомобілів, має значні заробітки і має можливість надавати дітям належну матеріальну допомогу;
-в даний час відповідач жодної матеріальної допомоги дітям не надає,
звернулася до суду з позовом та просить: стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 3000грн. щомісячно на кожну житину, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце та час слухання справи була повідомлена особисто /а.с.21/, про причини неявки суд не повідомила. Заяви про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином /а.с.22/, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження/ у справі не проводилися.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності позивача та відповідача, без фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та перебувають на її утриманні, що підтверджується: свідоцтвом про шлюб /а.с.4/ та свідоцтвами про народження дітей /а.с.5-6/.
Відповідно до ст.180 СК України: батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України: за рішенням суду кошти на утримання дитини /аліменти/ присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України: при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1)наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4)інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку /доходу/ платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку /доходу/ платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток /дохід/, і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.184 СК України: суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ст.81 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вказала позивач у своєму позові: відповідач є працездатним, працює, займається ремонтом автомобілів, має значні заробітки і має можливість надавати дітям належну матеріальну допомогу, але ніяких доказів цих обставин суду не надала.
Відповідач відзиву на позов та ніяких доказів по суті позову суду не надав.
Крім того ні позивач, ні відповідач взагалі не вказали про інші обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів у відповідності до ст.182 СК України: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних батьків; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року: батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»: кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Тобто, саме на батьках дитини лежить обов'язок забезпечувати дитину фінансово, тим самим створивши їй умови для забезпечення достатнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Як вбачається з ст.43 Конституції України: кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Оцінивши в сукупності встановлені по справі обставини, з врахуванням віку неповнолітніх дітей та потреб для забезпечення їх гармонійного розвитку, суд прийшов до висновку, що позивач обґрунтовано та правомірно ставить свої позовні вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з відповідача на свою користь на утримання неповнолітніх дітей.
Але, враховуючи принцип розумності та справедливості, з урахуванням того, що:
-обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття покладається на обох батьків, тобто в рівних частках як на відповідача, так і на позивача;
-відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»: для дітей віком до 6 років встановлено прожитковий мінімум: з 1 січня 2020 року - 1779грн., з 1 липня 2020 року - 1859грн., з 1 грудня 2020 року - 1921грн.;
-відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»: для дітей віком від 6 до 18 років встановлено прожитковий мінімум: з 1 січня 2020 року - 2218грн., з 1 липня 2020 року - 2318грн., з 1 грудня 2020 року - 2395грн.;
-сторони мають одну неповнолітню дитину віком до 6 років, а другу - віком від 6 до 18 років;
-мінімальний розмір аліментів на дитину до 6 років не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто з 1 січня 2020 року - не може бути меншим, ніж 889грн.50коп.; мінімальний розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто з 1 січня 2020 року - не може бути меншим, ніж 1109грн.;
-мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину віком до 6 років становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку /тобто на теперішній час - 1779грн./ і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку /доходу/ платника аліментів;
-мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку /тобто на теперішній час - 2218грн./ і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку /доходу/ платника аліментів;
-ні позивач, ні відповідач не надали суду жодних доказів достатності /недостатності/ заробітку /доходу/ платника аліментів,
суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, слід задовольнити частково - у твердій грошовій сумі - у розмірі 3800грн. щомісячно, на двох дітей, до досягнення дітьми повноліття.
На підставі ст.141 ЦПК України: суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати у вигляді судового збору, від сплати якого позивач звільнена.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України: суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст.180-182,184 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року, суд,-
Позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 / до ОСОБА_2 /місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серія паспорта невідомі/ про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3800грн. щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 24 грудня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768грн.40коп..
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Повне судове рішення складено 15 квітня 2020 року.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та /або/ обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково - у відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, - до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Лук'янова О.В.