04 травня 2020 року Справа № 160/2339/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про зобов'язання вчинити певні дії, -
27 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати позивачу ОСОБА_1 при звільненні з військової служби та виключенні з 04.09.2019р. зі списків особового складу та невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України внести зміни та доповнення до п.2 підпункту 2.1. наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 04.09.2019 року №186 (по стройовій частині) щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за час проходження служби старшиною ОСОБА_1 (Г-016441), який здав справи і обов'язки за посадою контролера (стрільця), без утримання із зазначеної суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, без оподаткування суми податком з доходів фізичних осіб та військовим збором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за час проходження військової служби в Збройних Силах України позивач не отримував належним чином необхідне йому речове майно. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно є протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в загальному порядку та продовження підготовчого засідання, витребування додаткових доказів, застосування до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України вимоги ст.146 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі № 160/2339/20 задоволено частково:
- витребувано від військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) додаткові докази відповідно до клопотання позивача, а саме: довідку про виплату грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування станом на момент звільнення з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України старшини ОСОБА_1 за наказом від 04.09.2019р. №189;
- витребувано документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк до 28.04.2020 року;
- у задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року на адресу суду від відповідача 24.04.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 з питання виплати грошової компенсації за неотримане речове майно. Позивач власноруч написав у день звільнення рапорт на імя командира військової частини про те, що справи та обов'язки за посадою контролера (стрільця) групи охорони взводу спеціального призначення здав, тим самим давши письмову згоду на звільнення та виключення зі списків. До моменту звільнення позивач не звернувся з рапортом про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 проходив військову службу у Національній гвардії України за контрактом.
16.08.2019 року наказом командувача Національної гвардії України старшину ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.
04.09.2019 року наказом командира військової частини НОМЕР_4 №186 старшину ОСОБА_1 з 04.09.2019 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Кам'янського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.
В листопаді 2019 року позивачем отримано зразок довідки «Про виплату грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування Військової частин НОМЕР_2 ОСОБА_1 » без вказаного номеру та дати станом на 2019 рік, в якій зазначено: 24 позиції найменування предметів, од. виміру, рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна, кількість, предметів, розмір грошової компенсації за один предмет, сума до виплати та зазначенні посадові особи (заступник командира частини з тилу - начальник тилу ОСОБА_2 , начальник фінансової служби (головний бухгалтер) - ОСОБА_3 , начальник речової служби: старший лейтенант ОСОБА_4 ) з місцем для підпису призначено суму до виплати з урахуванням 18% у розмірі 27333 грн. 45 коп., яка складається з 23163 грн. 94 коп.; 18% у розмірі 4169 грн. 51 коп.
Позивач вважає довідку «Про виплату грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування Військової частин НОМЕР_2 » ОСОБА_1 без вказаного номеру та дати станом на 2019 рік такою, що суперечить чинному законодавству, з наступних підстав: видана без вказаної дати, підпису посадових осіб, штампу структурного підрозділу, після звільнення 04.09.2019р. ОСОБА_1 1990 р.н. з особових списків Військової частини НОМЕР_2 національної гвардії України; у довідці «Про виплату грошової компенсації не довраховано ще 31 позиція найменувань належних предметів форменого обмундирування», а саме: 1. Берет; 2. Шапка з каракулю; 3. Пальто зимове; 4. Плащ демісезонний; 5. Плащ - накидка з чохлом; 5. Шкарпетки літні; 6. Ремінь до штанів; 7. Штани костюма літньго польового; 8. Костюм - утеплювач; 9. Костюм вітровологозахисний; 10. Куртка вітровологозахисна зимова ( куртка утеплена польова); 11. Штани вітровологозахисні зимові ( штани утеплені польові); 12. Рукавички зимові; 13. Шарф - труба літній; 14. Шарф труба зимовий; 15. Шкарпетки зимові трекінгові; 16. Черевики з високими берцями демісезонні; 17. Черевики з високими берцями літні; 18. Черевики з високими берцями зимові; 19. Капці казарменні; 20. Бахіли утеплені; 21. Чоботи гумові; 22. Окуляри захисні балістичні; 23. Беруші спеціальні індивідуальні; 24. Сумка транспортна індивідуальна; 25. Сумка - підсумок для предметів особистої гігієни; 26. Модульна всесезонна спальна система (мішок спальний); 27. Килим спальний ізоляційний; 29. Сидіння польове ізоляційне; 30. Ніж індивідуальний табірний; 31. Ліхтарик польовий індивідуальний.
26.12.2019 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 з питання невиплати грошової компенсації за речове майно та видачу належної довідки про виплату грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування.
21.01.2020р. Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України листом №2/21/19-71 за підписом Командира Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 надано відповідь до заяви ОСОБА_1 від 26.12.2019р. за вх. від 13.01.2020р. №4-1, у якій позивачу повідомлено, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. Вартість предметів речового майна та їх перелік для складання довідки-розрахунку визначаються головним управлінням Національної гвардії України за закупівельними цінами та уточнюються на початок кожного року. Деякі предмета, вказані у зверненні позивача є інвентарними, тому грошова компенсація на них не нараховується. Також, на деякі предмети не наступило право на отримання на момент звільнення, або належні для отримання за нормами забезпечення. Оригінал зареєстрованої та підписаної відповідальними особами довідки про вартість речового майна, що належить до видачі не надано Вам, тому що Ви не звернулись встановленим чином до командира військової частини до моменту виключення із списків військової частини.
У листі, також, зазначено, що вказані у зверненні предмети речового майна не враховані при складанні довідки з наступних причин:
- берет - є жіночім головним убором комплекту повсякденної форми одягу;
- шапка з каракулю - видається тільки полковникам, водночас шапка зимова повсякденна не видається;
- пальто зимове - враховане при складанні довідки;
- плащ демісезонний - не визначений в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- плащ-накидка з чохлом - не визначена в переліку /предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- шкарпетки літні - не визначені в перелік предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- ремінь до штанів - врахований при складанні довідки;
- штани костюма літнього польового - не визначені в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- костюм утеплювач - не визначений в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- костюм вітровологозахисний - видається як інвентарні майно, та не підлягає для нарахування грошової компенсації;
- куртка вітровологозахисна зимова (куртка утеплена польова) - не наступило право на отримання на момент звільнення;
- штани вітровологозахисні зимові (штани утеплені польові) - не наступило право на отримання на момент звільнення;
- рукавички зимові - не визначені в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- шарф-труба літній - не визначений в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- шарф-труба зимовий - не визначений в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- шкарпетки зимові тренінгові - не наступило право на отримання на момент звільнення;
- черевики з високими берцями демісезонні - не наступило право на отримання на момент звільнення;
- черевики з високими берцями літні - не наступило право на отримання на момент звільнення;
- черевики з високими берцями зимові - не визначені в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- капці казармені - не визначені в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- бахили утеплені - не визначені в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
чоботи гумові - видаються як інвентарне майно, та не підлягають для нарахування грошової компенсації;
- окуляри захисні балістичні - видаються як інвентарне майно, та не підлягають для нарахування грошової компенсації;
- беруші спеціальні індивідуальні - не визначені в переліку предметів речового майна для нарахування грошової компенсації на 2019 рік;
- сумка транспортна індивідуальна - не наступило право на отримання на момент звільнення;
- сумка-підсумок для предметів особистої гігієни - видається як інвентарне майно, та не підлягає для нарахування грошової компенсації;
- модульна всесезонна спальна система (мішок спальний) - видається як інвентарне майно, та не підлягає для нарахування грошової компенсації;
- килим спальний ізоляційний - видається як інвентарне майно, та не підлягає для нарахування грошової компенсації;
- сидіння польове ізоляційне - видається як інвентарне майно, та не підлягає для нарахування грошової компенсації:
- ніж індивідуальний табірний - видається як інвентарне майно, та не підлягає для нарахування грошової компенсації;
- ліхтарик польовий індивідуальний - видається як інвентарне майно, та не підлягає для нарахування грошової компенсації.
Позивач зазначає, що не мав можливості надати рапорт на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно до звільнення зі служби, оскільки його було фактично позбавлено змоги звернутися із заявою (рапортом) щодо отримання довідки про виплату грошової компенсації замість належних предметів форменного обмундирування, так як на той час т.в.о. старший лейтенант-нач. речової служби запропонував позивачу написати рапорт без суми та дати і чекати рік на кошти за незнанням, як складати відповідну довідку. Після виключення позивача з 04.09.2019 р. зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення позивача запевняли, що грошові кошти нададуть в кінці 2019 року. Проте, з метою недопущення порушення строків звернення до суду з відповідним позовом, позивачем було подано позовну заяву до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
У відповідності до частини 1 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, головою Служби зовнішньої розвідки України, головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно затверджений постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016 (далі - Порядок № 178).
Пункт 2 Порядку №178 вказує, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Згідно з пунктом 3 Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (пункт 4 Порядку №178).
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).
Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 червня 2017 року №475 (далі - Інструкція №475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".
Позивачу не було видано довідки встановленого зразку, завіреної посадовими особами військової частини НОМЕР_2 , а було надано лише зразок довідки без підписів посадових осіб, які відповідають за розрахунок компенсації за неотримане речове майно, а саме начальника речової служби та начальника фінансової служби (головного бухгалтера).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 04.09.2019 р. № 186 позивача з 04.09.2019 р. виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.
Однак, грошову компенсацію вартості за недоотримане речове майно позивачу виплачено не було, що не заперечується.
Предметом даного позову є невиплата позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно, право на виплачу якої виникає у разі звільнення військовослужбовця з військової служби та яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.
Як зазначалось судом, згідно з п.15 розділу ІІІ Інструкції 475 військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".
Застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє суду дійтизробити висновок, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження особою військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).
Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством, форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
В матеріалах справи міститься заява позивача від 26.12.2019 року, в якій позивач просив, зокрема, командувача військової частини НОМЕР_2 :
- видати вірну довідку «Про виплату грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 ;
- виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію, яка виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення при звільненні з військової служби.
Вказана заява 26.12.2019 року була направлена командиру військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується накладною відділення поштового зв'язку №5193801026380, долученою до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву, відповідачем зазначено, що ним вживались спроби після звільнення позивача з військової служби вирішити питання у досудовому порядку начальником речової служби капітаном ОСОБА_6 , який телефонував ОСОБА_1 й пропонував йому написати заяву на ім'я командира військової частини й отримати компенсацію за неотримане речове майно. Листом за вих. від 24.01.2020 № 2/21/11-115 позивачу пропонувалось звернутись до командира військової частини встановленим чином для отримання оригіналу довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, й надано роз'яснення, про те, що оригінал зареєстрованої та підписаної відповідальними особами довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, не надано позивачу, оскільки він не звернувся встановленим чином до командира військової частини до моменту виключення зі списків військової частини.
З аналізу викладеного, судом встановлено, що фактично спору про наявність у позивача права на нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно не існує. Спір фактично існує з питання дотримання позивачем процедури подачі заяви на отримання відповідної довідки та отримання компенсації за неотримане речове майно. Однак, відповідач жодним чином не пояснює суду, з яких підстав ним не враховано заяву позивача від 26.12.2019 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд зробив висновок про наявність у позивача права на отримання компенсації за неотримане речове майно та щодо бездіяльності військової частини НОМЕР_2 стосовно невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у зв'язку із не врахуванням заяви позивача від 26.12.2019 року.
Крім того, суд вважає, що підстави для задоволення позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати позивачу ОСОБА_1 при звільненні з військової служби та виключенні з 04.09.2019р. зі списків особового складу та невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно відсутні, оскільки на момент винесення наказу від 04.09.2019 року №168 позивачем не подавалось рапорту (заяви) про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Однак, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на підставі заяви від 26.12.2019 року, поданої після звільнення позивача.
Позовна вимога про стягнення з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, без оподаткування суми податком з доходів фізичних осіб та військовим збором, передбачає визначення конкретної суми, яка підлягає стягненню, однак, оскільки належним чином засвідчена довідка про розрахунок компенсації за неотримане речове майно позивачу не видавалась та розрахунок не проводився, то вказана позовна вимога є передчасною, а ефективним способом відновленням порушеного права позивач на даному етапі може бути зобов'язанням Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на підставі заяви від 26.12.2019 року.
Перевіряючи наявність підстав щодо оподаткування суми компенсації, судом встановлено наступне.
Статтею 9-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011) передбачено, зокрема, що порядок виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, зокрема, у разі звільнення з військової служби.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.
Оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV Кодексу, п. 163.1 ст. 163 якого установлено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу передбачено ст. 165 Кодексу, згідно з пп. 165.1.10 п. 165.1 якої до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою.
Водночас, п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Так, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді: суми грошової компенсації, що виплачується військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення (пп. "ж" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу); суми грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбаченої законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Отже, суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби (крім доходів, передбачених пп. "ж" пп. 165.1.1 та пп. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 Кодексу), у переліку, визначеному ст. 165 Кодексу, не вказані, а отже, оподатковуються відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу на загальних підставах.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Враховуючи наведене, дохід, отриманий особами, звільненими з військової служби, у вигляді грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Водночас, відповідно до п. 168.5 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 375) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, п. 2 якого передбачено, що грошова компенсація виплачується, зокрема, особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (пункт 3 Порядку № 44).
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (пункту 5 Порядку № 44).
Таким чином, аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що дохід, отриманий особами, звільненими з військової служби, у вигляді грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах, однак в подальшому сума податку з доходів фізичних осіб, що була утримана, підлягає компенсації.
Водночас Кодексом не передбачено виплату грошової компенсації військового збору, який утримується із вказаного вище доходу, як це визначено для податку на доходи фізичних осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд зробив висновок, що сума компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно при звільненні з військової служби підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб та військовим збором, однак сума податку з доходів фізичних осіб, що була утримана, підлягає в подальшому компенсації відповідачем.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Відповідачем у справі не спростовані наведені позивачем в задоволеній частині рішення доводи позовної заяви та обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про зобов'язання вчинити певні дії - задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати позивачу ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на підставі заяви від 26.12.2019 року, поданої після звільнення ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук