ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 квітня 2020 року м. Київ № 640/13279/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, ідентифікаційний код - 42098368) (далі - відповідач або ГУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, щодо неврахування Постанови КМУ № 355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" під час здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року з врахуванням Постанови КМУ №355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з відображенням в перерахунку за липень-серпень 2012 року суми 4 247,50 грн., за вересень-грудень 2012 року суми 4 706,53 грн. та з січня 2013 по грудень 2015 вказати суму 5 165,82 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, щодо неврахування пункту 4 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 під час здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року, відобразити в перерахунку пенсії починаючи з січня 2016 року та в подальшому в Графі "Підлягало виплаті" суму пенсії в розмірі 5 165,82 грн.;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату перерахованої пенсії одним платежем після набрання рішення суду законної сили.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправність бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку пенсійних виплат з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 640/13279/19 у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання; витребувано у ГУ ПФУ в м. Києві належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує на правомірність своїх дій при перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян".
У відповіді на відзив, позивач звертає увагу, що доводи відповідача викладені у відзиві не спростовують доводів, які викладені у позові. Більш того відповідач вказує на проведення перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян", в той час, коли вимоги позивача стосуються непроведення перерахунку пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримає пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2018 у справі № 826/11183/18 (надалі - Рішення):
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно зі ст. ст. 12, 13, 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за вислугу 20 років, звільненому у відставку за станом здоров'я у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення, замість 61% сум грошового забезпечення за весь період нарахування пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно зі ст. ст. 12, 13, 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" за вислугу 20 років, звільненому у відставку за станом здоров'я у розмірі 61 % сум грошового забезпечення за весь період нарахування пенсії;
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ, починаючи з 01 квітня 2012 року по 01 січня 2016 року з врахуванням суми грошового забезпечення у розмірі 6273 грн. ст. ст. 12, 13, 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ, починаючи з 01 квітня 2012 року по 01 січня 2016 року з врахуванням суми грошового забезпечення у розмірі 6273 грн. згідно зі ст. ст. 12, 13, 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Вказане Рішення набрало законної сили 21.02.2019.
04.03.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив:
- здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2011 по 01.01.2016 та одноразово виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою пенсії, яка виплачувалася з розрахунку 56% від грошового забезпечення та сумою пенсії, яка повинна виплачуватись з розрахунку 61% від грошового забезпечення, згідно розрахунку, що надається;
- здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2012 по 01.01.2016, з врахуванням суми грошового забезпечення в розмірі 6 273 грн., згідно розрахунку, що надається;
- здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2016 по теперішній час та одноразово виплатити різницю між сумою пенсії, яка виплачувалася з розрахунку 56% від грошового забезпечення та сумою пенсії, яка повинна виплачуватись з розрахунку 61% від грошового забезпечення, згідно розрахунку, що надається;
- здійснювати в подальшому виплату пенсії з розрахунку 61% від грошового забезпечення.
Листом від 08.04.2019 74208/03 відповідач повідомив позивача, що ГУ ПФУ в березні 2019 року проведено відповідний перерахунок пенсії позивача в порядку встановленому судовим рішенням.
Разом з тим, з розрахунку від 18.03.2019 на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 вбачається, що відповідач не врахував підвищення пенсії, передбачене постановою Кабінету Міністрів України № 355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 355).
У зв'язку з викладеним, позивач листом від 18.04.2019 звернувся до відповідача зі своїми запереченнями та просив керівництво ГУ ПФУ проконтролювати законність виконання Рішення.
На вказаний лист позивач відповіді не отримав.
27.05.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання публічної інформації.
Листом від 10.05.2019 № 9689503/К-6647 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку та підвищення пенсії відповідно до Постанови № 355.
Також, позивач 05.06.2019 звернувся до Пенсійного Фонду України із заявою щодо зупинення протиправних дій з боку працівників ГУ ПФУ та зобов'язання вчинити дії.
Листом від 10.07.2019 Пенсійний Фонд України надав відповідь на вказану заяву позивача, в якому зазначив, що судове рішення спеціалістами ГУ ПФУ виконано в межах покладених на них зобов'язань.
Вважаючи дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії без врахування Постанови № 355 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям регулюються правовими нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України № 355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 355) у редакціях, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядк та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (надалі - Порядок № 45) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, стаття 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає, як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, що мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
Згідно з п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 355, в редакції на момент проведення перерахунку пенсії) установлено з 1 липня 2012 р. підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків. При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 1249), за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Судом встановлено, що на виконання Постанови № 355 відповідач здійснив 01.07.2012 перерахунок пенсії позивачу з розрахунку грошового забезпечення в сумі 4 223,67 грн.
Разом з тим, відповідно до Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2018 у справі № 826/11183/18 (надалі - Рішення) зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ, починаючи з 01 квітня 2012 року по 01 січня 2016 року з врахуванням суми грошового забезпечення у розмірі 6273 грн. згідно зі ст. ст. 12, 13, 43, 63 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Судом встановлено, що відповідачем 18.03.2019 проведено відповідний перерахунок, однак без врахування доплати, яка визначена Постановою № 355.
Вказане підтверджується розрахунком перерахунку пенсії з матеріалів пенсійної справи.
Однак відповідач у листі від 10.07.2019 вказав про відсутність підстав перерахунку пенсії позивачу з врахуванням п. 1 Постанови № 355, оскільки розмір пенсії, обчислений з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 станом на 01.04.2012 дорівнює розміру пенсії станом на 01.07.2012, обчисленої позивачу на виконання Рішення.
Суд акцентує увагу на тому, що абзацом 2 п. 1 Постанови № 355 передбачено, що розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Однак, ні в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ні у Порядку № 45, ні у Постанові № 1294 не зазначено, що рішення суду є формою підвищення пенсії, а тому, суд критично ставиться до доводів відповідача про відсутність права позивача на перерахунок пенсії з врахуванням положень Постанови № 355. Інших доказів правомірності проведення перерахунку пенсії позивача без врахування Постанови № 355 відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, щодо неврахування Постанови КМУ № 355 та пункту 4 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 під час здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року з врахуванням Постанови КМУ №355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з відображенням в перерахунку за липень-серпень 2012 року суми 4 247,50 грн., за вересень-грудень 2012 року суми 4 706,53 грн. та з січня 2013 по грудень 2015 вказати суму 5 165,82 грн. та зобов'язати відповідача під час здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року, відобразити в перерахунку пенсії починаючи з січня 2016 року та в подальшому в Графі "Підлягало виплаті" суму пенсії в розмірі 5 165,82 грн., суд зазначає таке.
Як зазначалося вище, абз. 1 п. 1 Постанови № 355 установлено, що з 1 липня 2012 р. підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків.
Відповідно до розрахунку перерахунку пенсії позивача від 18.03.2019, розмір пенсії Коробки з 01.04.2012 становить 3 826,53 грн. без урахування положень Постанови № 355.
Таким чином, розмір пенсії позивача з 01.04.2012 мав становити 4 247,45 грн. (3 826,53 грн. + 420,92 грн. (де, 420,92 грн. = 11% від 3 826,53 грн.), з 01.09.2012 - 4 706,63 грн. (3 826,53 грн. + 880,10 грн. (де, 880,10 грн. = 23% від 3 826,53 грн.), з 01.01.2013 - (3 826,53 грн. + грн. 1 339,29 грн. (де, 1 339,29 грн. = 35% від 3 826,53 грн.).
Оскільки, відповідачем допущено порушення прав позивача при перерахунку його пенсії, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року з врахуванням Постанови КМУ №355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з відображенням в перерахунку за липень-серпень 2012 року суми 4 247,45 грн., за вересень-грудень 2012 року суми 4 706.63 грн. та з січня 2013 по грудень 2015 вказати суму 5 165.82 грн. та зобов'язати відповідача під час здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року, відобразити в перерахунку пенсії починаючи з січня 2016 року та в подальшому в Графі "Підлягало виплаті" суму пенсії в розмірі 5 165.82 грн.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії одним платежем після набрання рішення суду законної сили, суд враховує таке.
Частиною 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
До того ж, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.04.2003).
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії одним платежем після набрання рішення суду законної сили.
Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, щодо неврахування Постанови КМУ № 355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" під час здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року.
3. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код - 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року з врахуванням Постанови КМУ №355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з відображенням в перерахунку за липень-серпень 2012 року суми 4 247,45 грн., за вересень-грудень 2012 року суми 4 706,63 грн. та з січня 2013 по грудень 2015 вказати суму 5 165,82 грн.
4. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, щодо неврахування пункту 4 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 під час здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року.
5. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві(ідентифікаційний код - 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), під час здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва за матеріали адміністративної справи № 826/11183/18 від 14 грудня 2018 року, відобразити в перерахунку пенсії починаючи з січня 2016 року та в подальшому в Графі "Підлягало виплаті" суму пенсії в розмірі 5 165,82 грн.
6. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код - 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити виплату перерахованої пенсії одним платежем після набрання рішення суду законної сили.
7. У іншій частині позову відмовити.
8. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код - 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) понесені Коробкою В.А. витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко