04 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/451/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, Департаменту з питань реєстрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
27.01.2020 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради (надалі - відповідач-1) про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта відповідача - відмови від 05.11.2019 у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 ;
- визнання бездіяльності протиправною;
- зобов'язання зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 за його квартирою за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 04.11.2019 він звернувся до Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради через Центр надання адміністративних послуг управління адміністративних послуг Полтавської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . На підтвердження права проживання в житлі позивач надав нотаріально засвідчену копію реєстраційного посвідчення від 21.06.2000 та оригінал договору міни від 09.06.2000, однак у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з ненаданням необхідних документів або інформації. Позивач вважає дану відмову незаконною та такою, що порушує його права.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/451/20, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
21.02.2020 відповідач-1 надав до суду відзив (а.с.18-24), в якому просив відмовити в задоволені позовних вимог. Зазначив, що Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради не є юридичною особою, а лише структурним підрозділом Департаменту з питань реєстрації, а тому просив суд замінити неналежного відповідача.
02.03.2020 позивач надав до суду "заперечення на відзив відповідача", які суд розцінює як відповідь на відзив (а.с.28-29) та в яких ОСОБА_1 зазначив, що вимоги відповідача-1 про заміну його як відповідача на Департамент з питань реєстрації є безграмотними, а відтак не заслуговують на увагу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 залучено до участі у справі №440/451/20 у якості другого відповідача - Департамент з питань реєстрації (надалі також - відповідач-2).
19.03.2020 до суду надійшов відзив Департаменту з питань реєстрації (а.с.37-40), в якому представник відповідача-2 зазначив, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви було додано договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Гризуновою А.В. від 09.06.2000 та копію реєстраційного посвідчення, яке видається взамін реєстраційного напису і є невід'ємною частиною правовстановлюючого документу, засвідченого приватним нотаріусом Гризуновою А.В. від 21.06.2000. Оскільки заявником подано копію документу, то на підставі пункту 11 Правил реєстрації місця проживання відмовлено в реєстрації місця проживання.
Позивач правом надання відповіді на відзив Департаменту з питань реєстрації не скористався.
У зв'язку із запровадженням, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобіганню поширенню на території України короновірусу COVID-19", карантину на території України, судове засідання призначене на 26.03.2020 відкладено на 10:30 28.04.2020.
Відповідно до заяви Голови Ради Суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11 березня 2020 року на офіційному веб-сайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua), розміщено звернення до громадян щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов'язкової участі учасників справи.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на те, що дана справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, сторони подали письмові пояснення та докази щодо спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі незначної складності, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
04.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7). Дана заява подана позивачем через відділ "Центр надання адміністративних послуг" управління адміністративних послуг Полтавської міської ради (далі - ЦНАП) та прийнята 04.11.2019 його уповноваженою особою.
До заяви про реєстрацію місця проживання позивач додав квитанцію про сплату адміністративного збору (а.с.5), а також: договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Гризуновою А.В. від 09.06.2000 (а.с.6) та копію реєстраційного посвідчення, яке видається взамін реєстраційного напису і є невід'ємною частиною правовстановлюючого документу, засвідченого приватним нотаріусом Гризуновою А.В. від 21.06.2000 (а.с.8).
05.11.2019 головним спеціалістом відділу ведення реєстру територіальної громади управління з реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 відмовлено, підставою відмови зазначено: "п. 1 п. 11 Правил реєстрації місця проживання - особа не подала необхідних документів або інформації" (а.с.7 зворотній бік).
Не погодившись з відмовою у реєстрації місця проживання позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" (надалі також Закон) відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Відповідно до статті 2 Закону громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
У статті 3 Закону визначено, що реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Частиною першою статті 6 Закону встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
При цьому частиною третьою цієї статті визначений перелік документів, які особа подає для реєстрації до органу реєстрації, зокрема: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Статтею 9-1 Закону визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлено Правилами реєстрації місця проживання і Порядком передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року №207 (надалі - Правила).
Відповідно до пункту 18 зазначених Правил для реєстрації місця проживання особа або її представник подає:
1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8;
2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;
3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу);
4) документи, що підтверджують:
право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків / одного з батьків або законного представника/представників);
право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах);
проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби);
5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).
Пункту 23 Правил визначає, що працівник органу реєстрації в день звернення особи або її представника чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, посадової особи виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку, органів державної реєстрації актів цивільного стану або даних від органу соціального захисту населення, зокрема, приймає рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації місця проживання особи
За змістом пункту 11 Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо особа не подала необхідних документів або інформації.
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.
В силу наведених вище положень частини третьої статті 6 Закону та пункту 18 Правил реєстрація місця проживання особи є можливою у разі надання органу реєстрації документів, що підтверджують право на проживання в житлі. Відсутність таких документів є підставою для відмови у реєстрації місця проживання.
Крім того, з аналізу пункту 18 Правил слідує, що мають подаватись безпосередньо документи, що підтверджують право власності на проживання в житлі, а не копії документів.
У спірних відносинах позивачем разом із заявою про реєстрацію місця проживання надано органу реєстрації договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Гризуновою А.В. від 09.06.2000 (а.с.6) та копію реєстраційного посвідчення, яке видається взамін реєстраційного напису і є невід'ємною частиною правовстановлюючого документу, засвідченого приватним нотаріусом Гризуновою А.В. від 21.06.2000 (а.с.8).
Вищевикладене свідчить, що ОСОБА_1 не дотримано вимоги визначені пунктом 18 Правил щодо надання документів, що підтверджують право власності на проживання в житлі.
З цих підстав, суд дійшов висновку, що орган реєстрації правомірно відмовив ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради, Департаменту з питань реєстрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів (з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення), з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.В. Костенко