про відкриття провадження в адміністративній справі
04 травня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1354/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4) про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, яким просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області оприлюднити на веб-сайті установи інформацію про вільні земельні поза межами населеного пункту відносно Гечанської ради Берегівського району.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1, 2 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон).
Так, ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з положеннями ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір ставки судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, таким чином, позивачеві слід сплатити судовий збір у сумі 840,80 грн.
Судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Разом з тим, прохальною частиною позовної заяви позивач просить відстрочити сплату судового збору строком на 7 днів з дня відкриття провадження мотивуючи тим, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється також ст. 8 Закону.
Частиною 1 зазначеної статті встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного вбачається, що якщо майновий стан особи не дає можливості оплатити судові витрати, суд на свій розсуд за клопотанням особи може прийняти одне з таких рішень: зменшити розмір належних до оплати судових витрат; звільнити особу від оплати судових витрат повністю або частково; відстрочити оплату судових витрат на визначений строк; розстрочити оплату судових витрат на визначений строк.
З огляду на те, що предметом спору є захист соціальних прав позивача, з метою забезпечення доступу останнього до правосуддя, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та можливість відстрочити позивачеві сплату судового збору до ухвалення рішення в цій адміністративній справі.
В іншій частині позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження, підсудна Закарпатському окружному адміністративному суду, підстав для відмови у відкритті провадження у справі, залишення позовної заяви без руху та її повернення немає.
Частиною 1 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Суд вважає, що адміністративна справа за вказаним позовом - є справою незначної складності та для цієї справи пріоритетним є її швидке вирішення, відтак, підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - задовольнити.
2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до 25 травня 2020 року.
3. Відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії.
4. Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за адресою суду: м. Ужгород, пл..Б.Хмельницького, 21.
5. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
6. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
7. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
8. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
9. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
10.Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262, ч.1 ст. 259 КАС України).
11.Встановити відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.
12.Справу буде розглянуто суддею ГебешС.А. одноособово.
13.З інформацією по справі учасники можуть ознайомитися за веб-адресою: http://adm.zk.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади.
14.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.А. Гебеш