ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"04" травня 2020 р. Справа № 300/892/20
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 6502,67 грн., -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 6502,67 грн.
Одночасно з позовною заявою Військовою частиною НОМЕР_1 подано заяву про відстрочення сплати судового збору, яка мотивована відсутністю коштів на рахунках відкритих асигнувань, призначених для сплати судового збору, а тому позивач не може сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви.
Суд, розглянувши вищенаведену заяву позивача про відстрочення від сплати судового збору, оцінивши зміст позовної заяви та додані до неї матеріалами, зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, відстрочення, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» врегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, системний аналіз наведених вище законодавчих положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що суд наділений правом вирішувати питання щодо відстрочення від сплати судового збору, зменшення його розміру чи розстрочення сплати такого збору виключно по відношенню до фізичних осіб, а не юридичної, якою є позивач в даній адміністративній справі, а також в окремих категоріях спорів, пов'язаних із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодуванням шкоди здоров'ю, що не відповідає предмету позовної заяви в даній адміністративній справі.
Також суд звертає увагу на те, що доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.
Однак, в обґрунтування свого майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору, позивачем не подано жодного доказу.
Як наслідок, відсутність коштів у військової частини НОМЕР_1 для сплати судового збору не є тією обставиною, що може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства та статті 8 Закону України «Про судовий збір».
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов до переконання про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, за подання даної позовної заяви.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Втім, судом встановлено, що позивач до позовної заяви не додав документ про сплату судового збору в повному обсязі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із статями 1 та 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту позовної заяви слідує, що Військова частина НОМЕР_1 просить суд стягнути з ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 6502,67 грн.
Таким чином, суд вважає, що звернена до суду вимога про стягнення коштів в сумі 6502,67 грн., є майновою.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який вступив в дію з 01.01.2020, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року складає 2 102,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою Військовою частиною НОМЕР_1 позовною вимогою майнового характеру складає 2102,00 грн.
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі «Судова влада» в розділі «Івано-Франківський окружний адміністративний суд».
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 133, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 6502,67 грн., - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліку у визначений строк позовна заява буде повернена.
Згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, строки, визначені статтею 169 цього Кодексу продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.