27 квітня 2020 року 14 год. 15 хв.Справа № 280/5594/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії з 01.03.2017 по теперішній час;
зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії позивачу згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, з 01.03.2017 по теперішній час без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому обмежено розмір пенсії відповідно до статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте таке обмеження максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки пенсія йому була призначена у 1997 році з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсії за вислугу років працівникам авіації і льоно-виробничого складу» від 21.07.1992 №418. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду (суддя Батрак І.В.) від 19.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/5594/19. Призначено судове засідання на 17 грудня 2019 року.
Розпорядженням керівника апарату суду від 30.01.2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 280/5594/19, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Батрак І.В., за результатами якого справу передано на розгляд судді Максименко Л.Я.
Ухвалою суду від 31.01.2020 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 02.03.2020 без виклику сторін.
Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив від 03 грудня 2019 року вх. № 50906. Зазначає, що позивачу призначена пенсія за вислугу років як працівнику льотно-випробного складу цивільної авіації, яка в подальшому була перерахована згідно вимог статей 53, 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788. Вказує, що відповідач згідно норм чинного законодавства підвищував розмір пенсії позивача щороку з 01 березня, при цьому застосовував обмеження, визначене ч. 3 ст. 27 Закону №1058, ст. 53, ч. 3 ст. 85 Закону №1788. Відповідач посилається на те, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії, а саме: стаття 53, 85 Закону №1788, ст. 27 Закону №1058 є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. На думку відповідача розмір пенсії незалежно від часу призначення пенсії підлягає обмеженню максимальним розміром пенсії встановленим Законом №3668. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у позові.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 21.04.1997 отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-виробничого складу цивільної авіації згідно ст.ст. 53, 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Листом від 24.10.2019 за вих. №86/І-1 відповідачем надано відповідь на звернення позивача, відповідно до якого зазначено наступне. Згідно статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 3 статті 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) максимальний розмір пенсії (з арухванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встанвоелних законодавством, крім доплат до адбавок окремих категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Після перерахунку пенсії відповідно до постанови КМУ «Про затвердження нормативно-правових актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» від 21.07.1992 № 418 з урахуванням змін, внесених постановою КМУ «Про внесення змін до п. 7 порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації» від 09.08.2005 № 713 розмір пенсії склав з урахувань підвищень за особливі заслуги перед Україною - 22161,52 грн., після обмеження - 14970,00 грн., з 01.07.2019 - 22521,24, після обмеження - 15640,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2017 (розмір пенсії 12956,53 зменшено до 10740,00 грн.), з 01.03.2018 (розмір пенсії 17759,48 зменшено до 13730,00 грн.) та з 01.03.2019 (розмір пенсії 22161,52 грн. зменшено до 14970 грн.).
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо обмеження граничного розміру при нарахуванні та виплаті пенсії з 01.03.2017 по теперішній час, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування№ (далі - Закон №1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788).
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Частиною 3 ст. 53 Закон №1788 встановлено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Згідно із ст. 54 Закону №1788 працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок мають право на пенсію за вислугу років незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті.
Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, Порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418.
Відповідно до п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 №529) пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом «а» статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Згідно з пунктом 7 «в» Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, законодавством, передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення, середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2017, 01.03.2018 та з 01.03.2019, проте з урахуванням обмеження її виплати встановленої ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» розмір пенсії до виплати було обмежено.
Щодо обмеження розміру пенсії позивача, суд зазначає про таке.
Статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон №3668-VІ) встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно з п. 1 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VІ передбачено, що цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Пункт другий цього Розділу визначає, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані або обмежені. Звуження змісту прав і свобод особи означає зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або величину (кількість) благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що пенсія за вислугу років позивачу призначена у 1997 році, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим статтею 2 Закону №3668-VІ, на позивача не розповсюджується, а відтак дії відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного пенсійного забезпечення з 01.03.2017 року є протиправними.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2004 від 17.03.2004, № 20-рп/2004 від 01.12.2004, № 8-рп/99 від 06.07.1999, №5-рп/2002 від 20.03.2002, № 20-рп/2004 від 01.12.2004).
Таким чином, суд доходить висновку, що право позивача на нарахування пенсії без обмеження її виплати є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даної позовною заявою суд не приймає, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 19.06.2018 по справі №646/6250/17 на спірні правовідносини не розповсюджується 6-ти місячний строк звернення до суду.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, не врахував всіх обставин..
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору в розмірі 768,40грн. підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2017 протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713, з 01.03.2017 без обмежень граничного розміру пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 27 квітня 2020 року.
Суддя Л.Я. Максименко