Провадження № 1-кс/742/439/20
Єдиний унікальний № 742/1051/20
29 квітня 2020 року м.Прилуки
Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ за №12020270210000465 від 25.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України -
за участі сторін кримінального провадження:
слідчого ОСОБА_3 ,
власника ОСОБА_4
1.27.04.2020 року старший слідчий Прилуцького ВП ГУНП ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду з клопотанням, яке було погоджено прокурором Прилуцької місцевої прокуратури ОСОБА_5 , про арешт автомобіля «ВАЗ 21061» /д.н.з. НОМЕР_1 /, який було вилучено 24.04.2020 року в ході проведення огляду місця події, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , керуванням яким в момент ДТП здійснював ОСОБА_6 .
2.Метою накладення арешту на автомобіль є необхідність збереження його як речового доказу, оскільки на транспортному засобі збереглись сліди механічної взаємодії під час ДТП, та потреба в проведенні ряду автотехнічних та транспортно-трасологічних експертиз, запобігання можливості приховування чи знищення слідів кримінального правопорушення, які збереглися на ньому.
3.В судовому засіданні слідчий наполягав на задоволенні клопотання з вище наведених підстав.
4.Власник транспортного засобу ОСОБА_4 заперечував доцільність накладення арешту на автомобіль, висловив зобов'язання забезпечити його належне зберігання за місцем проживання.
5.Дослідивши матеріали кримінального провадження, якими обґрунтоване клопотання, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання виходячи з наступного.
6.Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
7.Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
8.Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
9.Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
10.Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
11.Відповідно до ст.ст.171,173 КПК України, при судовому розгляді клопотання, слідчий суддя повинен перевірити відповідність змісту клопотання вимогам закону, з'ясувати питання наявності правових підстав для накладення арешту та доцільності його накладення в межах даного кримінального провадження.
12.Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом Прилуцького ВП ГУНП здійснюється досудове слідство кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020270210000465 від 27.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
В ході досудового слідства встановлено, що 24.04.2020 року ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21061» /д.н.з. НОМЕР_1 / на перехресті рівнозначних доріг пров. Котляревського с. Дідівці Прилуцького р-ну та вул. Героїв війни с. Єгорівка Прилуцького р-ну зіткнувся з велосипедом під керуванням ОСОБА_7 . Під час даного ДТП останній отримав тілесні ушкодження.
Вказані обставини підтверджуються протоколом огляді місця події від 24.04.2020 року та в своїй сукупності свідчать про вчинення суспільно-небезпечного діяння, що може підпадати під ознаки ч.1 ст.286 КК України.
13.Під час проведення огляду місця події було вилучено автомобіль ВАЗ 21061» /д.н.з. НОМЕР_1 /, який в послідуючому поміщений на територію Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області.
Згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_2 автомобіль «ВАЗ 21061» /д.н.з. НОМЕР_1 / належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 /а.с.4/.
24.04.2020 року вказаний автомобіль було визнано речовим доказом в кримінальному провадженні та визначено його місце зберігання /а.с.5/.
15. Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту, слідчий вказує на те, що зазначений у клопотанні транспортний засіб є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть у подальшому слугувати доказами обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому не накладення арешту на даний матеріальний об'єкт може призвести до його приховування, пошкодження, зіпсування або знищення, і тим самим знищення слідів та доказів кримінального правопорушення власником, що може перешкодити проведенню ряду експертиз та інших необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні.
16. За результатами розгляду клопотання слідчий суддя констатує, що транспортний засіб, зазначений у клопотанні слідчого, є матеріальним об'єктом, який зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, а тому може бути використаний як доказ злочину і відповідає критеріям, встановленим у ст.98 КПК України.
17. Враховуючи початковий етап досудового слідства, з огляду на мету ініційованого слідчим заходу, яка відповідає інтересам суспільства, оскільки вона пов'язана з ефективністю розслідування кримінального провадження та забезпечення можливості поновлення в правах особи потерпілої від злочину, а також розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення збереження речового доказу та запобігання можливості приховування чи знищення слідів кримінального правопорушення, вважає за необхідне накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21061» /д.н.з. НОМЕР_1 / у формі тимчасової заборони прав власника та інших осіб на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Окрім того, слідчим суддею враховано і відсутність настання реальних негативних наслідків арешту майна для ОСОБА_4 , оскільки останній не позбавляється права власності і щодо вказаного майна застосовані лише тимчасові обмеження у зв'язку із проведенням досудового слідства.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на необхідність невідкладного проведення органом досудового слідства необхідного комплексу відповідних слідчих дій стосовно транспортного засобу з метою забезпечення справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу, визначених ст.2 КПК України, та необхідністю захисту фундаментальних прав особи - права власності.
В протилежному випадку - власник майна в разі зволікання і затягування розслідування справи, вправі самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про зняття арешту з майна.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12020270210000465 від 25.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони на розпорядження, відчуження та користування автомобілем «ВАЗ 21061» /д.н.з. НОМЕР_1 /, що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ОСОБА_4 , та перебував в момент дорожньо-транспортної пригоди у фактичному користуванні ОСОБА_6 .
Накласти арешт у вигляді заборони на розпорядження, відчуження та користування автомобілем «ВАЗ 21061» /д.н.з. НОМЕР_1 /, що належить ОСОБА_4 .
Зобов'язати старшого слідчого СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 повідомити Територіальний сервісний центр №7442 МВС України в Чернігівській області про накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 21061» /д.н.з. НОМЕР_1 /.
Старшому слідчому СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 - забезпечити зберігання арештованого майна.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, які зобов'язані письмово проінформувати заінтересованих осіб.
Роз'яснити, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання слідчому судді про скасування арешту майна повністю або частково. За клопотанням вказаних осіб арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Прилуцького міськрайонного суду ОСОБА_1