28 квітня 2020 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому в межах кримінального провадження №12019230000000040 апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 27.02.2020р., стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нижні Сірогози, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України.
-якою обвинуваченим продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 днів, тобто до 27 березня 2020 року включно.
Учасники судового провадження:
( в режимі відеоконференції з Херсонським апеляційним судом )
прокурор ОСОБА_8
захисник ОСОБА_9
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційних скаргах захисник просить ухвалу суду скасувати. Постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 30 днів до 27 березня 2020р. за місцем проживання ОСОБА_7 з покладенням на нього обов'язку носити електронний засіб контролю протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 20 год. 00хв. до 08год.00хв. на строк до 30 днів, а саме до 27.03.2020р. за місцем проживання ОСОБА_6 з покладенням на нього обов'язку носити електронний засіб контролю протягом іспитового строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Короткий зміст ухвали.
Ухвалою суду клопотання прокурора ОСОБА_10 про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Продовжено строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на 30 днів, тобто до 27 березня 2020 року включно. Продовжено строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на 30 днів, тобто до 27 березня 2020 року включно. В іншій частині клопотання відмовлено.
Узагальнені доводи апеляційних скарг.
В апеляційній скарзі стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 захисник зауважує, що судом не взяті до уваги докази сторони захисту про погіршення стану здоров'я ОСОБА_6 , про те що він належним чином виконував процесуальні обов'язки підозрюваного протягом всього часу досудового розслідування. Вказує, що стороною обвинувачення не доведено, а судом не встановлено наявність існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вважає, що суд повинен був постановити окремі ухвали щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Звертає увагу, що обставини, сказані в оскаржуваній ухвалі, досліджені судом не повністю, з огляду на те, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено мотивів відхилення судом першої інстанції доказів, наданих стороною захисту.
На думку сторони захисту, цілодобовий домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України повністю здатні забезпечити виконання ОСОБА_6 його процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 захисник зауважує, що судом не взяті до уваги докази сторони захисту про те що ОСОБА_7 належним чином виконував процесуальні обов'язки підозрюваного протягом всього часу досудового розслідування, зокрема, до моменту його взяття під варту, самостійно прибував на всі виклики слідчого, слідчого судді та суду.
Вважає, що тримання під вартою, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 КПК України. Натомість, зауважує, що стороною обвинувачення не доведено, а судом не встановлено наявність існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Вказує, що з моменту вручення підозри, а саме з 27.05.2019р. до винесення Херсонським апеляційним судом ухвали про взяття під варту ОСОБА_7 30.05.2019р., він добровільно з'являвся на усі слідчі дії, належним чином виконував всі покладені на нього обов'язки.
На думку захисника, що суд повинен був постановити окремі ухвали щодо застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Обставини встановлені судом першої інстанції.
В провадженні Новокаховського міського суду перебуває кримінальне провадження №12019230000000040 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.
Ухвалами суду від 30.05.2019 р. та 03.06.2019р. до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалою суду від 03.01.2020 р. строк тримання обвинуваченим під вартою продовжено до 02.03.2020 р. включно.
Прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . В клопотанні прокурор посилався на те, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів і перебуваючи на волі можуть ухилятись від суду, перешкоджатимуть встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні шляхом незаконного впливу на потерпілих, свідків, а також перешкоджатимуть кримінальному провадженню в інший спосіб.
Ухвалою Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 лютого 2020 року клопотання прокурора ОСОБА_10 про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Продовжено строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на 30 днів, тобто до 27 березня 2020 року включно. Продовжено строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на 30 днів, тобто до 27 березня 2020 року включно. В іншій частині клопотання відмовлено.
Частково задовольняючи клопотання прокурора, суд першої інстанції, прийшовши до висновку про необхідність продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, мотивував це рішення тим, що судовий розгляд у справі розпочато але не можливо завершити його або продовжити до стадії, на якій могли б бути переглянуті ризики, зазначені в ухвалі Новокаховського міського суду Херсонської області від 03.01.2020 року, зокрема про те, що обвинувачені проживають поза межами Херсонської області та існують ризики, що вони можуть переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих і свідків, які ще не допитані судом, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, доводи захисника обвинувачених, на підтримку вимог апеляційних скарг, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг в їх межах, суд визнає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження №12019230000000040 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою відносно вищезазначених обвинувачених.
Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріплене у статтею 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені судом першої інстанції на стадії судового розгляду, до ухвалення судового рішення по суті, підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Разом з тим, на даний час, нормативне регулювання положень кримінального процесуального закону ще не здійснено і порядку розгляду таких скарг не передбачено.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне при вирішення питання щодо строків та порядку розгляду цих справ, керуватись загальними засадами кримінального провадження.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Для забезпечення своєчасної та оперативної перевірки законності та обґрунтованості тримання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під вартою, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне провести апеляційний розгляд даного провадження у скороченому порядку, передбаченому для оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування.
Суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість завершення судового розгляду з ухваленням судового рішення по суті у вказаному кримінальному провадженні до закінчення строку дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливає 27 березня 2020 року.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є вірним висновок суду першої інстанції відносно того, що ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані, не зникли та продовжують існувати, зокрема на це вказує й той факт, що обвинувачені проживають поза межами Херсонської області.
Так, як слідує із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 15 років, є раніше судимими. Судове провадження на даний час триває.
Враховуючи наведене, є безпідставним доводи апелянта відносно необґрунтованості висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням тяжкості злочинів, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про продовження строку тримання під вартою для забезпечення виконання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, а інший, більш м'який запобіжний захід зокрема й той, що просить захисник в апеляційних скаргах, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Беручи до уваги доведеність обґрунтованість підозри, ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання винними у вчиненні злочинів, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни запобіжних заходів обвинуваченим з тримання під вартою на запобіжні заходи не пов'язані з триманням під вартою, про що просить апелянт.
Посилання на певні дані про особи обвинувачених не є визначальними обставинами, які давали б можливість обрати їм запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою. Крім того, апеляційний суд зауважує, що судом першої інстанції були досліджені дані обвинувачених і саме ті, на які посилається захисник в апеляційних скаргах та щодо стану здоров'я.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а від так, і для задоволення апеляційних скарг захисника обвинувачених.
Керуючись статтями 7, 376, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України,
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 27.02.2020р, якою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 днів, тобто до 27 березня 2020 року включно - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: