Запорізької області
15.05.07 Справа № 22/156д/07
Суддя
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжсталь-резерв»,
69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72,
Відповідач:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Саусленк-Запоріжжя»,
69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Рад. України, 82-А
Про:
визнання договору недійсним
Суддя Скиданова Ю.О.
Представники сторін:
Від позивача -
Вагнер -довіреність б/н від 14.05.2007 р.
Від відповідача - Бєлянін Д.О. -довіреність б/н від 14.05.2007 р.
До господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжсталь-резерв» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Саусленк-Запоріжжя» про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №44 від 05.02.2007 р. недійсним.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2007 р. порушено провадження по справі №22/156д/07, судове засідання призначено на 23.04.2007 р..
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.05.2007 р..
У судовому засіданні 15.05.2007 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частину рішення, за погодженням представників сторін.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 203, 207, 215, 236 ЦК України, та як на підставу визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним, посилається на ту обставину, що договір від імені ТОВ “Саусленк-Запоріжжя» підписано директором Цибулевським А.А., що діяв на підставі статуту, однак позивач стверджує, що статутом відповідача не надавалося право директору на укладення таких договорів. Позивач посилається на п.10.15.2 Статуту відповідача, зареєстрованого 11.06.2004 р. за №0011006, відповідно до якого директору надано право розпоряджатися всім майном товариства, включаючи кошти, згідно з чинним законодавством та обмеженнями, встановленими положеннями цього статуту. Відповідно до п.10.2. Статуту відповідача, ст. 145 ЦК України та ст. 58 Закону України “Про господарські товариства» вищим органом управління товариства є загальні збори його учасників, тому саме загальні збори повинні були надати повноваження директору підписувати відповідний договір. Оскільки повноваження щодо придбання цінних паперів директору не делегувалися, спірний договір підпадає під компетенцію загальних зборів учасників товариства. Враховуючи вище зазначені обставини, позивач просить суд визнати договір недійсним.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх. №02-6/19758 від 23.04.2007 р.), зазначивши, що позовні вимоги не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки під час укладення договору купівлі-продажу цінних паперів №44 від 05.02.2007 р. повноваження директора ТОВ “Саусленк-Запоріжжя» визначалися положеннями статуту товариства, зареєстрованого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 26.09.2005 р. за №1 103 105 0001 007585, відповідно до п. 10.15.2-10.15.4. якого директору відповідача було надано повноваження на укладення відповідних договорів. Враховуючи вище викладене просить суд у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -встановив, що 05 лютого 2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжсталь-резерв» (продавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Саусленк-Запоріжжя» (покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №44 (надалі Договір).
Згідно з п.1.1. Договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а останній прийняти та оплатити цінні папери - акції прості, іменні емітента АБ “Експрес-Банк» (код ЄДРПОУ 20053145) номінальною вартістю одного цінного паперу 100,00 грн., кількістю 105430 штук, загальна договірна вартість пакету цінних паперів 10545000,00 грн..
Позивач ґрунтує свої позовні вимоги на положеннях Статуту відповідача, зазначає, що п.10.15.2. Статуту ТОВ “Саусленк-Запоріжжя» визначено що директор товариства розпоряджається всім майном товариства, включаючи кошти, згідно з чинним законодавством та обмеженнями, встановленими положеннями цього статуту. Позивач зазначає, що такі обмеження встановленні п.10.2. Статуту, де зазначено, що вищим органом управління Товариства є загальні збори учасників товариства. В компетенцію загальних зборів учасників товариства входить прийняття рішень по всіх питаннях щодо діяльності товариства. Повноваження щодо вирішення окремих питань можуть бути делеговані виконавчому органу товариству директору. Позивач стверджує, що загальними зборами учасників товариства не було делеговано повноваження директору на укладання договору, відповідного доручення не надавалося.
Оцінивши представлені докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Договір купівлі-продажу цінних паперів з боку відповідача підписано директором ТОВ “Саусленк-Запоріжжя» Цибулевським А.В. на підставі Статуту.
Як встановлено у судовому засіданні, під час укладання договору купівлі-продажу цінних паперів №44 від 05.02.2007 р. повноваження директора ТОВ “Саусленк-Запоріжжя» визначалися положеннями статуту товариства, зареєстрованого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 29.09.2005 р. №1 103 105 0001 007585.
Відповідно до п.10.15.2-10.15.4 цієї редакції статуту товариства директор товариства розпоряджається всім майном товариства, включаючи кошти, згідно з чинним законодавством; без доручення діє від імені товариства, представляючи його в усіх українських та іноземних закладах, організаціях, підприємствах, установах; від імені товариства укладає різного роду угоди, контракти, що створюють та припиняють будь-які правові наслідки для товариства...
Як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами ( п.9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» №02-5/111 від 12.03.1999 р.).
Таким чином, судом встановлено, що в матеріалах даної справи відсутні докази наявності обмежень повноважень директора товариства з обмеженою відповідальністю “Саусленк-Запоріжжя», щодо укладання будь-яких договорів. Йому надані повноваження установчим документом - статутом, зміст якого унеможливлює визначення меж компетенції директора. Доказів зворотного суду не представлено.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд -
1. В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.06.2007 року.
Суддя Ю. О. Скиданова