Вирок від 28.04.2020 по справі 541/533/20

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

133 м. м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

Справа № 541/533/20

№ провадження 1-кп/541/127/2020

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2020 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Єрки, Миргородського району Полтавської області, громадянки України, не працюючої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованої проживанням в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

За обвинувальним актом, 26.02.2020 року близько 21 год.00 хв. ОСОБА_4 правомірно перебуваючи в середині приміщенні домогосподарства своєї знайомої ОСОБА_6 , що розташоване в АДРЕСА_3 , де на полиці дзеркала, що знаходиться в коридорі помітила мобільний телефон чорного кольору, достовірно знаючи, що останній належить ОСОБА_5 . Під дією раптово виниклого умислу, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, маючи бажання та намір, направлені на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що її дії є явними для оточуючих, реалізовуючи свої злочинні наміри у присутності своєї знайомої ОСОБА_6 , від'єднала зарядний пристрій який знаходився в мобільному телефоні та в подальшому відкрито викрала мобільний телефон марки «Blackview-A60», який знаходився в прозорому чохлі , що належить потерпілому ОСОБА_5 .

Після цього, реалізовуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 з викраденим вийшла з приміщення домогосподарства на вулицю та не зважаючи на оклики та зауваження своєї знайомої ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим мобільним телефоном чорного кольору марки «Blackview-A60», який знаходився в прозорому чохлі, розпорядилась на власний розсуд, тим самим довела свій злочинний умисел до кінця та завдала потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків згідно висновку експерта на суму 1350 гривні 00 копійок.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України.

28 квітня 2020 року у даному кримінальному провадження між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно даної угоди обвинувачена ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.1 ст. 186 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести обвинувачена у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що еквівалентне 850 грн.

При судовому розгляді угоди обвинувачена ОСОБА_4 просила угоду затвердити та призначити їй узгоджене покарання у виді штрафу, який вона сплатить. Зазначила, що в повному об'ємі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та що в обвинувальному акті та в угоді про примирення вірно викладені обставини вчинення нею кримінального правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про примирення. Вказав, що шкода заподіяна кримінальним правопорушенням йому відшкодована.

Прокурор ОСОБА_3 просила суд затвердити угоду про примирення між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 , як таку, що відповідає вимогам КПК та КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 суд виходить з наступного.

В поданій на затвердження суду угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Відповідно до положень ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ст. 469 ч. 3 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 186 КК України. Даний злочин згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені ст. 474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий ОСОБА_5 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 ч.1 п.2 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Обвинуваченою ОСОБА_4 заявлено суду клопотання про звільнення від сплати процесуальних витрат на залучення експерта відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.

Прокурор не заперечував проти задоволення цього клопотання, враховуючи те, що обвинувачена має на утриманні двох малолітніх дітей.

Зважаючи на наявність на утриманні обвинуваченої ОСОБА_4 двох малолітніх дітей, суд вважає за можливе не стягувати з неї на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1256,08 грн.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 314; 373; 374; 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 28 квітня 2020 року між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12020170260000167.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 186 КК України та призначити їй по ст. 186 ч.1 КК України узгоджене сторонами покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).

Речовим доказом по справі -мобільним телефоном «Blackview-A60», що перебуває на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 , дозволити потерпілому розпоряджатися на власний розсуд, як власністю.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_7

Попередній документ
89016754
Наступний документ
89016756
Інформація про рішення:
№ рішення: 89016755
№ справи: 541/533/20
Дата рішення: 28.04.2020
Дата публікації: 07.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (18.03.2020)
Дата надходження: 18.03.2020
Розклад засідань:
10.04.2020 09:00 Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
27.04.2020 08:00 Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
27.04.2020 10:35 Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
28.04.2020 16:00 Миргородський міськрайонний суд Полтавської області