30 квітня 2020 року
Київ
справа №420/6523/19
адміністративне провадження №К/9901/7200/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №420/6523/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 13 березня 2020 року надійшла касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №420/6523/19.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області залишено без руху.
Скаржнику надано десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору.
На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній десятиденного строку, скаржник на електронну пошту надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
В свою чергу підпунктом 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
На час звернення скаржника до Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала роботу.
В той же час на підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України від 26 квітня 2019 року №429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року №628" з 2 травня 2019 року у Касаційному адміністративному суді запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції.
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням:://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами, заявами, клопотаннями і іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі і підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними і не перешкоджають доступу до правосуддя.
З матеріалів клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги встановлено, що його надіслали на електронну адресу суду касаційної інстанції, однак клопотання не підписано електронним цифровим підписом із використанням підсистеми «Електронний суд».
Матеріали надісланого клопотання про відстрочення сплати судового збору не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання про відстрочення сплати судового збору з використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов'язкового підписання клопотання особою, яка її подає.
Зазначене свідчить про використання скаржником не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Згідно з частиною 3 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За таких обставин, Верховний Суд вважає за потрібне повернути клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржнику без розгляду.
Одночасно, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до абзацу другого якого строк, встановлений судом у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Згідно частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, Суд вважає за потрібне продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 121, 167, 248, 332, 359 КАС України, Верховний Суд
Повернути клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №420/6523/19 без розгляду.
Продовжити Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області строк для усунення недоліків касаційної скарги та надати строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 27 березня 2020 року, в перебіг яких не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду