вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2020 р. Cправа № 10/174-08
Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403; вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)
до: Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" (вул. Б. Хмельницького, 34, м.Бар, Вінницька область)
про визнання банкрутом
за участю :
від ТОВ "Мальта ЛТД" : Березюк О.М., за довіреністю
арбітражний керуючий (розпорядник майна) Сокол О.Ю.
від ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" : Янчук С.В., за довіреністю
В провадженні суду перебуває справа № 10/174-08 про банкрутство Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат".
Ухвалою від 20.11.2019 року продовжено строк розпорядження майном боржника та повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Сокола О.Ю. по справі до 22.11.2022 року; призначено справу до розгляду на 22.11.2022 року.
Крім того, ухвалою суду від 13.04.2020 року призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/142 від 10.02.2020 року (вх. № 02.1-36/92/20) про закриття провадження у даній справі на 30.04.2020 року о 10:30 год..
Також, ухвалою суду від 23.04.2020 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Сокола О.Ю. у судовому засіданні по справі № 10/174-08, призначеному на 30.04.2020 року о 10:30 год. в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.04.2020 року № 169.
На визначену дату - 30.04.2020 року в судове засідання з'явилися представники ТОВ "Мальта ЛТД", ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" та розпорядник майна боржника.
Водночас, оскільки розпорядник майна з'явився до суду, відповідне судове засідання було проведено у звичайному режимі.
При цьому, судом встановлено, що 27.04.2020 року від представника Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) до суду надійшло клопотання б/н від 27.04.2020 року про відкладення розгляду клопотання про закриття провадження у справі № 10/174-08 на іншу дату, після закінчення дії загальнодержавного карантину.
28.04.2020 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі представника кредитора.
28.04.2020 року від представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання № 2431-05/368 від 27.04.2020 року, про відкладення розгляду справи на іншу дату, після офіційного припинення карантину в Україні.
Судом було оглянуто подані клопотання та долучено до матеріалів справи.
Водночас, представники кредиторів та розпорядник майна заперечили стосовно вищевказаних клопотань про відкладення слухання.
Суд, заслухавши представників кредиторів та розпорядника майна, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки учасники справи повідомлялися про дату та час розгляду справи, явку в судове засідання визнано обов'язковою лише ліквідатора боржника, від учасників справи до суду надійшли заперечення щодо клопотання про закриття провадження у даній справі та неявка інших представників сторін не перешкоджає розгляду справи.
Також, суд зважає на те, що у сторін було достатньо часу для надання усіх можливих доказів по справі та клопотання про закриття провадження у справі, двічі призначалося до судового розгляду (ухвали від 10.03.2020 року та від 13.04.2020 року у справі № 10/174-08).
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В судовому засіданні, представники кредиторів та розпорядник майна підтримали позицію, викладену у поданих запереченнях на клопотання про закриття провадження у справі.
Суд, розглянувши клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/142 від 10.02.2020 року про закриття провадження у справі, заслухавши представників кредиторів та розпорядника майна, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.
За змістом вказаного вище клопотання, провадження у справі про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" порушено ухвалою суду від 12.11.2008, введено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Поряд з цим, процедура розпорядження майном ДП "Барський спиртовий комбінат" у справі про банкрутство відбувається вже понад 11 років, що, на думку заявника, порушує встановлену норму Кодексу України з процедур банкрутства (ч. 2 ст. 44).
За цей час будь-яких дієвих заходів з відновлення платоспроможності боржника, зі сторони керівника, комітету кредиторів, зборів кредиторів та арбітражного керуючого, станом на момент постановлення господарським судом ухвали від 20.11.2019 року про продовження строку розпорядження майном боржника у справі № 10/174-08, на теперішній час вжито не було.
З травня 2009 року, ДП "Барський спиртовий комбінат" перебуває у неплатоспроможному стані, не здійснює господарської діяльності, перебуває у довгостроковому простої, анульовані дозвільні документи на виробництво продукції, в т.ч. ліцензія на виробництво спирту, всі банківські рахунки арештовано виконавчою службою.
Відповідно до пункту 2 розділу III Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Таким чином, оскільки ДП "Барський спиртовий комбінат" знаходився в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, то до Боржника не можуть бути застосовані судові процедури санації та ліквідації, окрім судової процедури розпорядження майном.
В той же час, діючий у справі мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 12.11.2008, впродовж значного строку забороняє задоволення вимог кредиторів боржника, тому подальше безпідставне затягування процедури банкрутства на стадії розпорядження майном, за відсутності будь-якої реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства (санації, ліквідації), призводить до порушення прав як боржника так і кредиторів, та заподіює додаткові витрати у даній справі.
Також, у клопотанні заявник посилається на практику Верховного Суду.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 906/1290/15, зазначено, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта). Також Верховним Судом встановлено, що зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису.
А тому, в даному випадку, таким законодавчим приписом є вимоги пункту 2 розділу III Законі України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які обмежують можливість здійснення процедури банкрутства Боржника.
З огляду на вказане, заявник просить суд постановити ухвалу про закриття провадження у справі № 10/174-08 про банкрутство Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат".
Відповідно до заперечення арбітражного керуючого Сокола О.Ю. № 01-34/04-04 від 02.04.2020 року на клопотання № 2431-05/142 від 10.02.2020 року про закриття провадження у справі № 10/174-07, диспозиція положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (далі - "Закон") не містить законодавчого припису для закриття провадження або припинення процедури розпорядження майном у справах про банкрутство боржників щодо яких введені тимчасові обмеження відповідно до цього Закону.
Поряд з цим, законодавець цілеспрямовано виключив з положень проекту Закону обов'язковість припинення проваджень у справах про банкрутство об'єктів права державної власності.
Також, положення пункту 2 Розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, як і положення будь-якої іншої норми наведеного Закону не встановлює, не передбачає та не припускає необхідності та/або обов'язковості та/або невідворотності закриття провадження або припинення процедури розпорядження майном у справах про банкрутство боржників до яких тимчасово не застосовуються судові процедури санації та ліквідації.
Окрім того, ухвалою суду від 20.11.2019 року, зокрема, було продовжено строк розпорядження майном Боржника та повноважень розпорядника майна на три роки до 22.11.2022 року.
Не погодившись із наведеною ухвалою, Заявник звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду (далі - "Суд апеляційної інстанції") із апеляційною скаргою.
Постановою Суду апеляційної інстанції від 12.02.2020 року у даній справі, апеляційну скаргу Заявника залишено без задоволення, а ухвалу суду від 20.11.2019 про продовження строку розпорядження майном Боржника та повноважень розпорядника майна до 22.11.2022 року без змін.
Під час розгляду питання законності задоволення судом клопотання розпорядника майна та продовження строків процедури розпорядження майном, Судом апеляційної інстанції досліджувалось наступне: "У судовому засіданні члени комітету кредиторів підтримали відповідне клопотання розпорядника майна. Отже, продовженням строку розпорядження майном боржника до 22.11.2022 р. відповідає інтересам та не порушує прав кредиторів у справі.
Отже, ухвала Суду від 20.11.2019 та постанова Суду апеляційної інстанції від 12.02.2020 по справі № 10/174-08 в частині дослідження обґрунтованості проведення процедури розпорядження майном Боржника, строків її проведення та строків її продовження мають преюдиційне значення.
Також, Боржник є державним підприємством, що здійснює господарську діяльність у спиртовій галузі, а загальна сума визнаних грошових вимог у справі складає 7,9 млн. грн, до складу яких увійшли вимоги тринадцяти кредиторів.
Чинним законодавством України тимчасово обмежено можливість переходу Боржника до будь - якої іншої процедури, окрім процедури розпорядження майном.
Відповідно до положень пункту 6 частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, саме до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника.
Отже, у випадку позитивних зміни у законодавстві відносно банкрутства державних підприємств, Комітет кредиторів Боржника наділений правом клопотати перед Судом першої інстанції про скорочення строку процедури розпорядження майном Боржника.
Закриття провадження у справі може мати незворотні негативні наслідки, що пов'язані, перш за все, із заборгованістю Боржника перед кредиторами та неможливість здійснення Боржником розрахунку з кредиторами у добровільному порядку.
Процедура розпорядження майном Боржника жодним чином не обмежує та не порушує і не може порушувати права кредиторів та інших учасників справи про банкрутство, тим більше не порушує принципи своєчасного розгляду справи, оскільки сама необхідність такого продовження зумовлена: наявністю обставин, що свідчать про потенційну можливість відновлення платоспроможності Боржника (участь потенційних інвесторів, направленість рішень Комітету кредиторів на збереження господарської діяльності Боржника); тимчасовими строковими обмеженнями стосовно переходу державних підприємств до інших процедур у справах про банкрутство, які встановлені законодавством України; безальтернативністю процедур у даній справі, не інакше як розпорядження майном; негативними наслідками закриття провадження у справі (неможливість відновлення платоспроможності, вжиття кредиторами заходів з стягнення заборгованості та примусового стягнення боргу).
Крім того, за 2019 рік, Боржником було погашено заборгованість по заробітній платі понад 200 тисяч гривень, а з моменту призначення розпорядника майна (29.12.2015) всього на 984 020,28 грн.
При цьому, на сьогоднішній день на підприємстві обліковується 9 працівників перед якими, на сьогоднішній день, заборгованість із заробітної плати не погашена.
В той же час, клопотання взагалі не містить в собі посилань щодо порядку врегулювання заборгованості із заробітної плати перед працівниками Боржника у випадку закриття провадження у справі.
Крім того, відсутні посилання Заявника на будь-які гарантії наступного працевлаштування зазначених осіб у випадку неможливості продовження Боржником господарської діяльності за наслідком закриття провадження у справі, а також подальшого розрахунку із такими працівниками.
Водночас, Заявник наполягає, що Боржник є неплатоспроможним, перебуває у довгостроковому простої, вимоги кредиторів, в тому числі поточних, не задовольняються з огляду на наявність введеного судом мораторію.
При цьому, клопотання Заявника не містить жодних посилань на порядок, механізм та спосіб забезпечення Боржником розрахунку з кредиторами поза межами справи про банкрутство та за умови припинення мораторію.
Також, про готовність Заявника погасити визнані судом вимоги кредиторів у клопотанні не зазначено.
Отже, клопотання не передбачає жодних механізмів розрахунку з кредиторами, не містить висновків та не прогнозує жодних наслідків закриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
Таким чином, закриття провадження у справі про банкрутство Боржника і як наслідок неможливість відновлення платоспроможності може мати лише негативні наслідки, які негативно впливають на розвиток підприємництва у місті Бар, зайнятості населення в місті Бар, економічний і соціальний розвиток міста Бар та Вінницької області.
На переконання розпорядника майна, дане клопотання направлене на скасування контролю діяльності Боржника з боку суду, законно сформованого Комітету кредиторів Боржника та розпорядника майна, а суть та наслідки заявленого клопотання зводяться до формальної необхідності закриття провадження у справі, не враховуючи та не надаючи жодної оцінки настання негативних наслідків такого закриття як для Боржника так і кредиторів у справі.
Враховуючи викладене, розпорядник майна просить суд залишити без задоволення клопотання про закриття провадження у даній справі.
За змістом заперечення ТОВ "Мальта ЛТД" № 06-04 від 06.04.2020 року на клопотання про закриття провадження у справі, на даний час, не існує жодної, передбаченої законом процесуальної підстави для закриття провадження у цій справі.
Стосовно даної справи - згідно преамбули Кодексу України з процедур банкрутства, метою Кодексу є задоволення вимог кредиторів. В свою чергу, задоволення вимог кредиторів не можливе в процедурі розпорядження майном, без застосування процедур санації та/або ліквідації. А відтак, саме задоволення клопотання Міністерства буде грубим порушенням ст. 6 Конвенції, а не навпаки.
Також, відповідно до Закону № 145-IX, в найближчі три роки перехід до процедури санації та/або ліквідації є неможливим, то наслідком задоволення вищевказаної апеляційної скарги Міністерства було б закриття провадження у даній справі. Проте, суд апеляційної інстанцій відмовив у задоволенні апеляційної скарги, чим надав оцінку доводам Міністерства. А відтак, на думку кредитора, клопотання про закриття провадження у справі, з ідентичних по суті підстав, має ознаки зловживання своїми процесуальними правами зі сторони Міністерства.
Комітет кредиторів, який представляє інтереси всіх кредиторів у справі, на своєму засіданні 19.11.2019 року прийняв одноголосне рішення зобов'язати розпорядника майна звернутись до суду з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна строком на три роки. У судовому засіданні суду першої інстанції та під час розгляду апеляційної скарги Міністерства, члени комітету кредиторів підтримали продовження процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна строком на три роки. Отже, продовженням строку розпорядження майном боржника до 22.11.2022 року відповідає інтересам та не порушує прав кредиторів у справі.
Боржник у судовому засіданні суду першої інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу Міністерства також підтримав продовження розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна на три роки.
У клопотанні про закриття провадження у справі жодним чином не обґрунтовано, яким чином процедура розпорядження майном у даній справі порушує або іншим чином негативно виливає на конкретні права, свободи чи інтереси безпосередньо Міністерства.
Враховуючи викладене, кредитор просить суд залишити без задоволення клопотання про закриття провадження у цій справі.
Згідно заперечень ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" б/н від 06.04.2020 року та ТОВ "Престиж-Авто" № 143 від 06.04.2020 року на клопотання про закриття провадження у справі, наведенні тотожні обставини, які викладені у запереченні ТОВ "Мальта ЛТД".
Відповідно до заперечення ДП "Барський спиртовий комбінат" № 24 від 06.04.2020 року, у своєму клопотанні Мінекономіки не навело обґрунтованих доказів та законодавчих підстав для закриття провадження у справі № 10/174-08.
Поряд з цим, процедура розпорядження майном не порушує прав ДП "Барсркий спиртовий комбінат", а навпаки направлена на збереження підприємства як цілісного майнового комплексу.
Підприємство вже довгий час не отримує державного фінансування, єдиним способом відновлення профільної діяльності підприємства є залучення інвестицій.
Реальне залучення коштів інвесторів для підприємства можливе лише в процедурі санації.
Проте, процедура санації у даній справ про банкрутство можлива не раніше ніж через три роки, саме така законодавча норма встановлена нещодавно прийнятим Законом України №145-ІХ від 02.10.2019 року.
На переконання боржника, професійне виконання своїх обов'язків розпорядником майна та судовий контроль в межах даної судової справи є тією основою, яка допоможе зберегти завод на вказаний перехідний 3-х річний період та збереже інтерес інвесторів до заводу саме як цілісного майнового комплексу.
За цих обставин, боржник просить суд залишити без задоволення клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 10.02.2020 року №2431-05/142 про закриття провадження у справі № 10/174-08.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Як встановлено судом клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/142 від 10.02.2020 року про закриття провадження у даній справі, мотивовано тим, що провадження у справі № 10/174-08 про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат" триває понад 11 років на стадії розпорядження майном, що значно перевищує граничні строки, допустимі Кодексом України з процедур банкрутства, та перехід до наступної судової процедури не вбачається можливим, існуючий у справі про банкрутство мораторій упродовж значного періоду в часі забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, а тому доцільним є закриття провадження у відповідній справі, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України та статті 6 Конвенції.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд звертає увагу на те, що у поданому клопотанні Заявником не наведено обставин, які б свідчили про відсутність предмету спору у справі № 10/174-08.
Крім того, частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 1 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури, зокрема, розпорядження майном боржника.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
Отже, процедура розпорядженням майном боржника направлена на забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника та визначення наступної процедури у справі про банкрутство.
Відповідно до матеріалів справи, ухвалою суду від 20.11.2019 року продовжено строк розпорядження майном боржника та повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Сокола О.Ю. по справі № 10/174-08 до 22.11.2022 року; призначено справу до розгляду на 22.11.2022 року.
Вказана ухвала суду, зокрема, мотивована тим, що 19.11.2019 року відбулись збори комітету кредиторів боржника (протокол від 19.11.2019 року), на засіданні яких прийнято рішення, зокрема, про звернення до суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна у даній справі на три роки.
Окрім того, 20.10.2019 року вступив в силу Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 145-IX від 02.10.2019 року.
Згідно ч. 2 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
За цих обставин та зважаючи на те, що процедура розпорядження майном боржника у даній справі не завершена, суд задововив клопотання арбітражного керуючого (розпорядника майна) Сокола О.Ю. про про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна у справі № 10/174-08 на три роки.
Згідно п.п. 1-9 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника; 4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 9) в інших випадках, передбачених законом.
Слід зазначити, що наведені вище приписи Кодексу України з процедур банкрутства та норми Закону № 145-IX від 02.10.2019 року, не передбачають підстав для закриття провадження або припинення процедури розпорядження майном у справах про банкрутство державних підприємств, до яких тимчасово не застосовуються судові процедури санації та ліквідації.
Поряд з цим, неможливість переходу до наступної судової процедури у даній справі, обумовлено приписами Закону № 145-IX від 02.10.2019 року.
Крім того, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в апеляційному порядку було оскаржено ухвалу суду від 20.11.2019 року по справі № 10/174-08.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 року, апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019 р. у справі №10/174-08 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції без змін.
У відповідній постанові, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно тверджень апелянта у апеляційній скарзі, процедура розпорядження майном боржника триває майже 11 років і за цей час щодо боржника не було укладено мирову угоду, яка була б затверджена господарським судом.
Апелянт, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, стверджував, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції перевищив розумні строки розгляду справи, чим порушив права, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказав, що Господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого №01-34/28-11 від 20.11.2019 р. про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна у даній справі на три роки. Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Суд, звертає увагу на те, що зазначена вище постанова суду апеляційної інстанції набула законної сили та є чинною.
Таким чином, Північно-західним апеляційним господарським судом не було встановлено неправомірності продовження судом строку розпорядження майном боржника та повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Сокола О.Ю. по справі № 10/174-08 до 22.11.2022 року, з огляду на тривалий час здійснення процедури розпорядження майном ДП "Барський спиртовий комбінат", а тому відсутні підстави для закриття провадження у цій справі за цих обставин.
Поряд з цим, судом апеляційної інстанції не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав кредиторів боржника внаслідок продовження судом строку процедури розпорядження майном ДП "Барський спиртовий комбінат" по справі № 10/174-08 та протилежного Заявником у клопотанні не доведено.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
В силу ч. 2, ч. 3 ст. 96 Кодексу України з процедур банкрутства, Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.
Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.
Разом з тим, у клопотанні Заявника не наведено розроблення заходів та вибору оптимальних шляхів погашення боргових зобов'язань перед кредиторами ДП "Барський спиртовий комбінат", у випадку закриття провадження у даній справі та припинення дії мораторію.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/142 від 10.02.2020 року (вх. № 02.1-36/92/20) про закриття провадження у справі № 10/174-08.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 9, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 169, 232, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2431-05/142 від 10.02.2020 року (вх. № 02.1-36/92/20) про закриття провадження у справі № 10/174-08.
2. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, підпункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 19 прим.:
1 - до справи;
2 - ГУ ПФУ у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100);
3 - УВД ФСС України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037);
4 - ГУ ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);
5 - Барському РЦЗ, вул. Островського,2/1, м. Бар, Вінницька область, 23000;
6 - ТОВ "Престиж - Авто", 29000, м. Хмельницький, вул. Прибузька, 48/2;
7 - ВАТ "ДніпроАзот", 51909, м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця,1;
8 - Спеціалізованому колективному підприємству №26, 21022, м. Вінниця, вул. Зулінського, 22;
9 - ДК спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка,1;
10 - ПП "ТрастТер", 79052, м. Львів, а/с 4306;
11 - Держ. комітету України з державного матеріального резерву, вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01601;
12 - ДП "Барський спиртовий комбінат", вул. Б. Хмельницького, 34, м. Бар, Вінницька область, 23000;
13 - Арбітражному керуючому Соколу О. Ю., АДРЕСА_1;
14 - ПМП "Стар-К" , 21036, м. Вінниця, вул. Константиновича, 39, кв. 43, а/с 4232;
15 - ТОВ "Фінансова компанія "Авістар", 01015, м. Київ, вул.Старонаводницька, буд. 13-А,секція. Е,офіс 42;
16 - ТОВ "Мальта ЛТД", 29000, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 20;
17 - ПАТ "Укртрансгаз", філія "УМГ "Черкаситрансгаз", 18023, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3.
18 - Головному територіальному управлінню юстиції у Вінницькій області (а/с 391, м. Вінниця, 21028);
19 - Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (вул.М.Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008).