Єдиний унікальний № 618/311/20
Провадження № 3/618/66/20
29 квітня 2020 року
Суддя Дворічанського районного суду Харківської області Бунін Є. О., розглянувши в залі суду в смт Дворічна справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Дворічанського ВП Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тавільжанка Дворічанського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не працює, ідентифікаційний номер невідомий,-
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 247098 від 19 лютого 2020 року, 19 лютого 2020 року о 19-14 год в смт Дворічна Дворічанського району Харківської області по вул. 35-ї Гвардійської дивізії, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2115, д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 390863 від 12 квітня 2020 року, 12 квітня 2020 року о 23-10 год в смт Дворічна Дворічанського району Харківської області по вул. Привокзальній, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ-968М, д.н. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у присутності 2 свідків за допомогою приладу Драгер, результат тесту 0,29‰.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду кожної справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Оскільки, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, суддя вважає, що справу можливо розглянути в його відсутність, що відповідає положенням ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов'язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.9А Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 247098 від 19 лютого 2020 року зазначено, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків, тоді як до матеріалів справи долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів Alkotest 6820 ARL 0149. У вказаному акті не зазначено результати огляду на стан сп'яніння. Крім того, вказано, що ОСОБА_1 з результатами згоден, але при цьому його прізвище записано поліцейським, який складав акт та підпис ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до п. 10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя вважає, що вказаний акт складено з порушеннями чинного законодавства, а тому він не може бути взятий до уваги в якості доказу винуватості особи, оскільки в ньому не зазначено результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , відсутній його підпис, який міг засвідчити про ознайомлення ОСОБА_1 з результатами огляду.
На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і тому, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, справа відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Розглядаючи протокол адміністративне правопорушення серії ДПР № 390863 від 12 квітня 2020 року з доданими матеріалами суддя вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 61 Основного Закону України, юридична відповідальність має індивідуальний характер, що певною мірою і реалізується у відповідних статтях глав 2 і 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що регламентують притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення стягнення.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Враховуючи викладене вище, дані про особу правопорушника, суддя приймає до уваги те, що до матеріалів протоколу додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено результати огляду на стан сп'яніння: позитивна 0,29‰, та вважає похибку яка складає 0,09 ‰ незначною, та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і обмежитися усним зауваженням, беручи до уваги обставини справи, характер вчиненого правопорушення, його малозначність, відсутність тяжких наслідків від правопорушення.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суддя вважає, що таке звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення та оголошення йому усного зауваження, в даному конкретному випадку є доцільним, а також є важливим засобом реалізації судом принципу гуманізму та індивідуалізації відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити за малозначністю вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, судовий збір, передбачений нормою ст. 40-1 КУпАП не підлягає стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-35, 283, 284 КУпАП України, суддя -
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення за № 618/311/20 (провадження № 3/618/66/20) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єднати зі справою про адміністративне правопорушення за № 618/351/20 (провадження № 3/618/73/20) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, присвоївши їм один номер справи 618/311/20 та один номер провадження 3/618/66/20.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, (протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 390863 від 12 квітня 2020 року).
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю адміністративного правопорушення, обмежившись відносно нього усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 247098 від 19 лютого 2020 року).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Є. О. Бунін