справа №635/4733/15-к
провадження №1-кп/619/246/20
28 квітня 2020 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Дергачі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стрілеча Харківського району Харківської області, громадянина України, раніше судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289, ч.3 ст. 297, ч.3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с.Стрілеча Харківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -
В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15.04.2020 року провадження було призначено на підготовче судове засідання на 28.04.2020 року.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Обвинувачені та їх захисники у підготовчому судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбаченні п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ухвали Харківського районного суду Харківської області від 02.03.2020 відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.04.2020 включно.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 та інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч. 2 ст. 289 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 (це найтяжчий злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ), передбачає покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня(Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Суд враховує, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не перестали існувати.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, найтяжчий з яких, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_6 , дані про особу ОСОБА_6 , який є раніше судимим, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачуються, беручи до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_6 в разі зміни запобіжного заходу можуть переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також враховуючи ту обставину, що потерпілі та свідки ще не допитані, суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 , суд оцінює у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше тричі судимий, тричі відбував покарання у вигляді реального позбавлення волі, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, беручи до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_4 у разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне провадження, а також враховуючи ту обставину, що розгляд судового провадження не розпочався, потерпілий та свідки ще не допитані, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за доцільне продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.
Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим умисних тяжких злочинів, свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про осіб обвинувачених вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.
До того ж, судове провадження по кримінальному провадженню не завершено, не досліджені матеріали справи, при цьому суд вважає, що існують ризики, які передбачені ст.177 КПК України, у зв'язку з цим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим необхідно продовжити.
Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
У зв'язку з викладеним, суд продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 315, 392 КПК України суд ,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289, ч.3 ст. 297, ч.3 ст. 185 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України вважати продовженим до 26 червня 2020 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1