28.04.2020 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер справи: 523/19009/19
Апеляційне провадження №22-ц/813/5293/20
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),
суддів - Сєвєрової Є.С., Вадовської Л.М.,
за участю секретаря Сороколет Ю.С.,
учасники справи:
позивач (відповідач за первісним позовом) - ОСОБА_1 ;
відповідачі (позивач за первісним позовом) - акціонерне товариство «Одесагаз»,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 24 грудня 2019 року, постановлену під головуванням судді Аліної С.С.,
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення майбутнього зустрічного позову (а.с.1-4).
Зазначив, що в провадженні Суворовського районного суду м.Одеси перебуває справа за позовом акціонерного товариства «Одесагаз» (далі -АТ «Одесагаз») до нього ( ОСОБА_1 ) про стягнення вартості необлікованого об'єму природного газу (справа № 523/16574/19). Зазначив, що має намір подати зустрічну позовну заяву про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Одесагаз» № 448 від 24 травня 2019 року.
Заява обґрунтована тим, що 18 квітня 2019 року представником ПАТ "Одесагаз" проведена перевірка належного йому лічильника, за результатами якої складено акт про порушення за несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Цього ж дня представником ПАТ «Одесагаз» лічильник демонтовано. 06 травня 2019 року за відсутності його ( ОСОБА_1 ) та самого лічильника проведена експертиза, за результатами якої складено акт. Рішенням комісії з розгляду актів про порушення № 448 від 24 травня 2019 року донараховано 134 523,98 грн. Згодом 27 серпня 2019 року АТ «Одесагаз» відключив газопостачання його будинку без попередження та складення відповідного акту. Висновком експертизи №19-6592 від 25 жовтня 2019 року, що виконаний на його замовлення, втручань в роботу лічильника газу не встановлено. Посилаючись на зазначений висновок експертизи, відсутність заборгованості за спожитим газом (наявна переплата) та, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнює його життя та здоров'я, оскільки він є інвалідом 2 групи, в будинку плита та опалення працює від газопостачання, заявник на підставі п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов'язання АТ «Одесагаз» невідкладно відновити постачання газу в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення, що оскаржується
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 24 грудня 2019 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с.21).
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з відсутності правових підстав для задоволення.
Доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 24 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову (а.с.23-27).
В обґрунтування скарги апелянт послався на те, що судом першої інстанції не були з'ясовані обставини справи, а оскаржуване рішення суду взагалі невмотивоване.
Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників судового процесу не надійшов.
Позиція апеляційного суду
Справа розглянута у відсутності осіб, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (а.с.38-39). Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності апелянта (а.с.49-50). Відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України перешкоди розгляду справи у відсутності сторін відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 3 ч.1 ст.150 ЦПК України, в редакції на час звернення до суду та час винесення оскаржуваної ухвали суду, передбачено, що позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом майбутніх зустрічних позовних вимог є скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Одесагаз» № 448 від 24 травня 2019 року про донарахування вартості необлікованого об'єму природного газу 134 523,98 грн.
Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, суд не вбачає наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Такий захід не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, не доведена імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Як зазначає ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову, у майбутніх зустрічних позовних вимогах він мав намір оскаржити рішення відповідача про донарахування 134 523,98 грн., а не дії/рішення АТ «Одесагаз» з приводу відключення його будинку від газопостачання, яке відбулось 27 червня 2019 року.
Відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору, оскільки невжиття таких заходів забезпечення позову як негайне підключення до газопостачання в межах даної цивільної справи жодним чином не вплине на виконання можливого рішення суду та не утруднить його виконання.
Суду не надано жодного доказу реальної загрози невиконання чи можливого утруднення виконання майбутнього рішення у цій справі.
У разі задоволення зустрічного позову про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ «Одесагаз» № 448 від 24 травня 2019 року, суд винесе рішення, виконавче провадження за яким не здійснюється (за винятком рішення в частині стягнення судових витрат), і тому у даному випадку утруднення чи неможливість виконання відповідного судового рішення не виникають.
Вид забезпечення та обґрунтування заяви про забезпечення позовних вимог відноситься до способу захисту порушених прав ОСОБА_1 .
Отже, заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих підстав існування загрози невиконання судового рішення, як і не містить посилання на докази, які б вказували, що відповідач вчиняє дії, які в подальшому стануть причиною неможливості виконання судового рішення у зв'язку із задоволенням майбутнього зустрічного позову.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції взагалі не були з'ясовані обставини справи, не приймаються до уваги, оскільки цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, не зазначив мотивів, з яких дійшов такого висновку, що є порушенням п.3 ч.1 ст.260 ЦПК України, тому доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала - зміні, що полягає в доповненні її мотивувальної частини вищенаведеними мотивами відмови.
Отже правові підстави для задоволення заяви про забезпечення майбутньої зустрічної позовної заяви відсутні.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що за інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 03 лютого 2020 року у справі № 523/16574/19 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ «Одесагаз» про визнання протиправним та скасування рішення комісії та стягнення моральної шкоди до спільного розгляду з первісним позовом АТ «Одесагаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого обсягу природного газу у розмірі 134 523,98 грн. В рамках цієї ж справи ОСОБА_1 звернувся до суду з аналогічною заявою про забезпечення позову шляхом зобов'язання АТ "Одесагаз" невідкладно відновити постачання газу, яка ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 03 лютого 2020 року залишена без задоволення та оскаржена ОСОБА_1 до апеляційної інстанції. Наразі справа перебуває в провадженні апеляційного суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Викладені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та допущення судом порушення норм п.3 ч.1 ст.260 ЦПК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - зміні, яка полягає в доповненні її мотивувальної частини, та залишенню без змін в її резолютивній частині.
Керуючись ст.ст.374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 24 грудня 2019 року змінити в її мотивувальній частині та залишити без змін в її резолютивній частині.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 квітня 2020 року.
Головуючий:
Судді: