Номер провадження: 22-ц/813/2972/20
Номер справи місцевого суду: 522/4341/18
Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.
Доповідач Погорєлова С. О.
31.03.2020 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.
за участю секретаря: Томашевської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання права спільної сумісної власності і поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин, -
встановила:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання права спільної сумісної власності і поділ спільного майна подружжя (а.с. 2-6, 74-78).
Згодом, від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у який остання просила, в порядку поділу спільного майна подружжя, стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 277 437,02 грн.
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суд м. Одеси із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майно, набуте за час окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин (а.с. 112-115).
Просив суд визнати за ОСОБА_2 особистою приватною власністю грошові кошти у сумі 331 989,56 грн., отримані в якості заробітної плати, розміщені на банківських рахунках ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та набуті ним за час окремого проживання сторін у зв'язку із припиненням шлюбних відносин.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2019 року первісний позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 17 листопада 1987 року, зареєстрований виконкомом Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, про що зроблено актовий запис № 86. Свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 . В іншій частині позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Визнано за ОСОБА_2 особистою приватною власністю грошові кошти у сумі 331 989,56 грн., отримані в якості заробітної плати, розміщені на банківських рахунках ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та набуті ним за час окремого проживання з ОСОБА_1 , у зв'язку із фактичним припиненням шлюбних відносин (а.с. 177-178).
Вказане судове рішення було оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 10 березня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 було задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2019 року скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання права спільної сумісної власності і поділ спільного майна подружжя, та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин,
Ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Визнано право спільної сумісної власності на грошові кошти у сумі 331 989, 56 грн. за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 165 994, 78 грн. в порядку поділу спільного майна подружжя.
В решті рішення суду залишено без змін.
Після складання повного тексту судового рішення від 10 березня 2020 року, колегією суддів було встановлено, що не вирішеним залишилось питання про розподіл судових витрат, понесених апелянтом при розгляді справи, а також не ухвалено судове рішення стосовно зустрічного позову ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність прийняття постанови про ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до п.1 ст. 381 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.
Згідно п.п. 1,3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо :
- стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
- не вирішено питання про судові витрати.
З мотивувальної частини постанови Одеського апеляційного суду від 10 березня 2020 року вбачається, що судом апеляційної інстанції було надано правову оцінку доводам зустрічного позову ОСОБА_2 , однак, вказане не знайшло свого відображення у резолютивній частині вказаного судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин.
Крім того, колегією суддів при ухваленні постанови від 10 березня 2020 року не вирішено питання про судові витрати.
Згідно п.п. в) 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
За загальним правилом, відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані із розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; в разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що ціна заявленого ОСОБА_1 позову складала 277 432, 02 грн., з яких судом апеляційної інстанції задоволено 165 994, 78 грн., що становить 59,83% від розміру заявлених вимог.
Сума судового збору, сплаченого за подання позову до суду першої інстанції, становить: 704, 80 +352, 40+704, 80+2 069, 58=3 831, 58 грн.
59,83% від вказаної суми становить 2 292, 43 грн.
Сума судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, становить 2 644, 50 грн.
59,83% від вказаної суми становить 1 582, 20 грн.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, а рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , з останнього підлягають стягненню сплачений апелянтом ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 2 292, 43+1 582, 20 = 3 874, 63 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Ухвалити додаткове судове рішення у справі.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого за час окремого проживання та фактичного припинення шлюбних відносин - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 3 874, 63 гривень
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст судового рішення складений 13 квітня 2020 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе