Справа№592/18142/19
Провадження №2/592/421/20
28 квітня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Катрич О.М.
за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання права власності на кооперативну квартиру, -
Позивачка свої вимоги мотивує тим, що 19.07.1990 року відбулись збори членів кооперативу житлово-будівельного кооперативу № 21 «Автобусник» на яких вирішено ряд питань, зокрема прийняття до членів кооперативу ОСОБА_2 , вихід з членів кооперативу ОСОБА_3 і передачею пайового внеску ОСОБА_4 Паєнагромадження стосувалось квартири АДРЕСА_1 .
Так, у зв'язку із прийняттям в члени кооперативу та передачею сплаченого ОСОБА_3 пайового внеску ОСОБА_4 кооператив подав клопотання до виконавчого комітету про закріплення за ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 в порядку обміну житловими приміщеннями. При цьому, пайовий внесок за квартиру сплачений ОСОБА_3 повністю у 1985 році. До 1990р. квартира належала ОСОБА_3
26.07.1990 року Виконавчий комітет Сумської міської ради народних депутатів прийняв рішення № 132 Про обмін житлових приміщень, відповідно до якого розглянувши пропозиції громадської комісії по житлових питаннях при міськвиконкомі. Виконком Сумської міської Ради народних депутатів вирішив оформити обмін жилими приміщеннями між громадянами, які мешкають в м. Суми: ОСОБА_5 з громадянином ОСОБА_3 . Після обміну, відповідно до рішення виконкому, квартири будуть належить громадянинам на праві власності. Виходячи з цього, особа, якій відчужена членом ЖБК квартира, має переважне право на "Вступ до цього кооперативу». В даному випадку ОСОБА_3 , сплативши внесок за квартиру та ставши їх власником, обміняв її на інше приміщення, надавши право власності на цю квартиру ОСОБА_2 , яка в подальшому, аналогічним чином, передала її у власність своєї дочки ОСОБА_1 . На момент набуття права власності ОСОБА_6 на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, як і обов'язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру. Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 43.19 кв. м., житловою площею 26,6 кв.м., яка складається з двох житлових кімнат, в тому числі АДРЕСА_3 кімната 12.9 кв.м., 2-а кімната 13.7 кв.м., кухня 5,1 кв.м., коридор 6.6 кв.м., ванна 2,0 кв.м., туалет 1.0 кв.м., шафа 1.2 кв.м.
Позивачка у судове засіданні не з'явилася, її представник надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.07.1990 року відбулись збори членів кооперативу житлово-будівельного кооперативу № 21 «Автобусник» на яких вирішено ряд питань, зокрема прийняття до членів кооперативу ОСОБА_7 , вихід з членів кооперативу ОСОБА_3 і передачею пайового внеску ОСОБА_4 Паєнагромадження стосувалось квартири АДРЕСА_1 (а.с. 11).
У зв'язку із прийняттям в члени кооперативу та передачею сплаченого ОСОБА_3 пайового внеску ОСОБА_4 кооператив подав клопотання до виконавчого комітету про закріплення за ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 в порядку обміну житловими приміщеннями. При цьому, пайовий внесок за квартиру сплачений ОСОБА_3 повністю у 1985 році. До 1990 року квартира належала ОСОБА_8
26.07.1990 р. Виконавчий комітет Сумської міської ради народних депутатів прийняв рішення № 132 Про обмін житлових приміщень, відповідно до якого розглянувши пропозиції громадської комісії по житлових питаннях при міськвиконкомі (протокол засідання від 27. 04.1995р.) по житлово-будівельним кооперативам. Виконком Сумської міської Ради народних депутатів вирішив оформити обмін жилими приміщеннями між громадянами, які мешкають в м. Суми: ОСОБА_5 , яка проживає в двокімнатній, площею 27,61 кв.м., квартирі АДРЕСА_4 (житловий фонд міськради) з громадянином ОСОБА_3 , який проживає в двохкімнатній з житловою площею 28,9 кв.м квартирі АДРЕСА_1 . Після обміну, відповідно до рішення виконкому, вони будуть належить громадянину на праві власності і можна вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом. Виходячи з цього, особа, якій відчужена членом ЖБК квартира, має переважне право на "Вступ до цього кооперативу» (а.с. 12).
В даному випадку ОСОБА_3 , сплативши внесок за квартиру та ставши їх власником, обміняв її на інше приміщення, надавши право власності на цю квартиру ОСОБА_2 , яка в подальшому, аналогічним чином, передача її у власність своєї дочки ОСОБА_1 (а.с. 13).
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014р. № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.
Виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.
Водночас, лише на підставі «Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва. архітектури та житлової політики України від 09.06.1998р. № 121. «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.
Враховуючи перелічені норми слід дійти висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_6 на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов'язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.
Враховуючи наведені норми та зважаючи, що саме на підставі рішення ЖБК № 21 «Автобусник» про прийняття в члени кооперативу та передачу сплаченого пайового внеску та в подальшому на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів на вселення позивач отримала від Виконавчого комітету місцевої ради право на користування спірною кооперативною квартирою, а у подальшому не отримала свідоцтва про право власності на це майно та не зареєструвала його в БТІ, таким чином існує спір щодо підтвердження права власності позивачки на вказану квартиру.
За змістом ст. 392 ЦК України в редакції від 2003 року, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014р. № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст.15 та ст.392 ЦК України, власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Таким чином, у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами її права власності на кооперативну квартиру, набутого нею свого часу правомірно.
За таких обставин є всі правові підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована: АДРЕСА_5 ) право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 43.19 кв. м., житловою площею 26,6 кв.м., яка складається з двох житлових кімнат, в тому числі 1-а кімната 12.9 кв.м., 2-а кімната 13.7 кв.м., кухня 5,1 кв.м., коридор 6.6 кв.м., ванна 2,0 кв.м., туалет 1.0 кв.м., шафа 1.2 кв.м.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Катрич