Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "16" серпня 2007 р.
Справа № 5/545
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився (були присутні в засіданні суду 22.06.07р. Попов В.Г. - дор від 30.04.07р., Лібіхівська В.Й. - дор. від 30.10.06р.)
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Машзавод" (м. Чернівці)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафта-Сервіс СКП" (с. Іванківці Житомирського району)
про стягнення 43819,15 грн.
Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 43819,15 грн. інфляційних та 3-ох % річних по договору купівлі-продажу №536/2 від 16.06.05р., з яких 34326,04 грн. - інфляційні та 9493,11 грн. - 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні 17.05.07. позовні вимоги підтримав, а в засідання суду 16.08.07. не з'явився, надіслав клопотання №11/189-Т від 14.08.07р., в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.
Представники відповідача в судовому засіданні 22.06.07. проти позову заперечували, а в засідання суду 16.08.07. не з'явилися, хоча про розгляд справи були повідомлені вчасно і належним чином.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №536/2 від 16.06.05р., специфікації до договору, лист №13/15А-291 від 15.03.06р., рішення господарського суду Житомирської області від 21.09.06р. по справі №5/2621, розрахунок суми позовних вимог, лист-вимогу, претензію, докази отримання відповідачем поштових відправлень, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
- 16.06.05. між сторонами був укладений договір №536/2, згідно якого позивач зобов'язувався виготовити обладнання на замовлення відповідача, а відповідач зобов'язувався оплатити вартість обладнання(а.с.18-20).
- На виконання умов зазначеного вище договору купівлі-продажу, позивач на замовлення відповідача виготовив обладнання та підготовив його до відвантаження, про що повідомив відповідача, що підтверджується листами -повідомленнями та претензією №11/55-Т від 11.04.06. (а.с.109-110).
Проте, відповідач свої зобов'язання по договору щодо 100% оплати за виготовлене обладнання в повному обсязі не виконав, в результаті чого за відповідачем рахувалась заборгованість перед позивачем в сумі 355383 грн. що встановлено рішенням господарського суду Житомирської області по справі №5/2621 від 21.09.06р., яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Машзавод" задоволено та стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Нафта-Сервіс СКП" на користь позивача 355383,00 грн. боргу, 3553,83 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке не оскаржено і набрало законної сили (а.с.11-12).
А відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до п. 3.3 вищезазначеного договору, покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця аванс в розмірі 50% від вартості обладнання, що підлягає поставці. Покупець здійснює остаточну оплату вартості обладнання на протязі 10 днів з дня отримання факсимільного повідомлення про готовність обладнання до відвантаження.
11.04.06р. позивач направив відповідачеві претензію №11/55-Т від 11.04.06р., в якому повідомив, що виконав зобов'язання щодо виготовлення обладнання в повному обсязі, тому необхідно сплатити кошти в сумі 355383 грн. (а.с.109-110).
Слід зазначити, що претензію (повідомлення) отримав директор відповідача, оскільки на неї надіслав позивачеві відповідь - лист №07/06-06(01) від 07.06.06р. (а.с.111), в якому зобов'язується сплатити позивачеві зоборгованість в сумі 355383 грн. до 30.06.06р.
Проте, як до вищевказаного терміну, так і на час розгляду справи, відповідач кошти позивачеві не сплатив.
Згідно ст. 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок індексу інфляції та 3% річних позивача, суд приходить до висновку, що при нарахуванні 3-ох% останній збільшив період нарахування, оскільки необхідно було нараховувати з 25.04.06р. (11.04.06р. - дата направлення претензії + 3 дні - поштовий обіг + 10 днів відповідно до п. 3.3 договору), а позивач почав нараховувати інформаційні і 3% річних з 25.03.06р.
Проте із розрахунку позивача щодо нарахування інфляційних вбачається, що розмір інфляційних є правильним, так як за березень-квітень інфляційні не нараховувались, оскільки індекс інфляції становив менше 100%, тобто розмір інфляційних становить 34326,04грн.
Тому суд вважає за необхідне зробити перерахунок 3% річних:
- 355383,00 грн. / 365 днів х 294 дні х 3% = 8587,6 грн.
Але позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 9493,11грн. 3% річних. Тому суд відмовляє в частині стягнення 3% річних в сумі 905,51грн. (9493,121грн. - 8687,6грн.).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу своєчасно не надав.
Суд не приймає доводи відповідача щодо не отримання повідомлення про готовність до відвантаження продукції, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема: листами, претензією №11/55-Т від 11.04.06, відповіддю на претензію за №07/06-06(01) від 07.06.06, які були отримані директором відповідача, і який наділений повноваженнями діяти від імені відповідача без довіреності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 34326,04 грн. інфляційних та 8587,60 грн. 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню, а в решті позову відмовляє.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст.625 ЦК України, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " НВП" Нафта - Сервіс СКП", смт. Озерне, Житомирського району, Житомирської області, вул. Авіаційна, 64 та м. Київ, вул. Предславинська, 35, р/р 26006300427501 в АКБ " ТАС - Комецбанк", МФО 300164, код 33320899,
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Машзавод, м. Чернівці, вул. Прутська, 16, р/р 26007251556001 в ЧФ КБ " Приватбанк", МФО 356282, р/р 260011210 в ЧОДАППБ " Аваль", МФО 356464, код 30045061:
- 34326,04 грн. інфляційних;
- 8587,60 грн. - 3% річних;
- 429,13 грн. витрат по сплаті держмита;
- 115,56 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в позові в частині стягнення 905,51 грн. 3% річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення суду у відповідності до ст.84 ГПК України.
Суддя
Брагіна Я.В.
Дата підписання рішення: 21 серпня 2007р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу