У Х В А Л А Справа № 201/8648/19 Провадження № 2/932/2528/20
15 квітня 2020 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:
головуючого - судді Литвиненка І.Ю.,
при секретарі - Калантаєнку Д.В.,
за участю відповідачки ОСОБА_1 , представниці відповідачки - адвокатки Гаврилюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання представниці відповідачки ОСОБА_1 - адвокатки Гаврилюк Людмили Володимирівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , треті особи - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Одинцова Світлана Олександрівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про визнання недійсними довіреності, дублікату договору купівлі-продажу нерухомого майна та договору купівлі-продажу нерухомого майна, про скасування заходів забезпечення позову, -
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , треті особи - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Одинцова Світлана Олександрівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудкевич Євген Володимирович та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про визнання недійсними довіреності, дублікату договору купівлі-продажу нерухомого майна та договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2019 року у справі вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, переоформлення, державну реєстрацію, а також по вчиненню будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, а саме: квартир АДРЕСА_1 , загальною площею 54,8 кв.м., житловою площею 31,7 кв.м.
03 квітня 2020 року представниця відповідачки звернулася до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2019 року, посилаючись на те, що ухвала винесена з порушенням вимог чинного законодавства, а весь позов ґрунтується на припущеннях та не містить жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. З цих підстав прохала скасувати заходи забезпечення позову.
У судовому засіданні відповідачка та її представниця клопотання підтримали, прохали задовольнити з наведених у ньому підстав. Пояснення надали аналогічні тексту клопотання. Не заперечували про розгляд клопотання за відсутності інших учасників процесу.
Позивач у судове засідання не з'явився, від його представниці на офіційну електрону адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», якою через спалах у світі коронавірусу в Україні введено карантин.
Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення відповідачки та її представниці, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
У п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Враховуючи те, що справа ще не розглянута по суті, клопотання представника відповідача є передчасним, а чинним цивільним процесуальним законодавством передбачено право суду, а не обов'язок, скасувати заходи забезпечення позову, суд вважає, що підстав для скасування заходів забезпечення позову немає, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 258, 353-354 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання адвокатки Гаврилюк Людмили Володимирівни по скасування заходів забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам цивільного процесу та третім особам до відому.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів зо дня отримання її копії, через суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів зо дня її проголошення чи через п'ятнадцять днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, що не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржена у встановленому порядку.
Згідно з вимогами п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 354 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя І.Ю. Литвиненко